Збірник законів, розпорядків та обіжників
Сторінка завершує другий акт (закон про суди, §§ 6–11 — перейменування судів, амнестія, присяга суддів, інстанції, заступлення віденського Трибуналу) і відкриває третій акт збірника: «Закон з дня 16 падолиста 1918, про тимчасову адміністрацію областий ЗУНР» (§§ 1–3, далі на ст. 7). Угорі — колонцифра «— 5 —» і бібліотечна печатка «Народний музей імени о. Йосафата Кобринського в Коломиї».
[Закон про орґанізацію судів — закінчення]
§ 6 (закінчення).
Ц. к. Окружний Суд буде звати ся „Окружний Суд Західно-Української Народної Републики".
Назви ц. к. краєвих Судів у Львові і Чернівцях зносить ся, а на їх місце установляє ся назви: „Окружний Суд Західно-Української Народної Републики" у Львові, зглядно в Чернівцях.
§ 7. На внесенне державного Секретаря Судівництва виконує Рада державних Секретарів право амнестії і аболіції.
§ 8. Судії і судові урядники остануть аж до їх відкликання зглядно до часу переведення нової орґанізації на своїх урядових місцях в дотеперішнім характері службовім, коли в часі означенім Секретарем Судівництва зложать службове приреченне на вірність Західно-Українській Народній Републиці і її законам.
Хто відмовить зложення приписаного приречення, тратить свій уряд.
§ 9. Від дня оголошення сего розпорядку суди мають видавати всі вироки в імени Західно-Української Народної Республики.
§ 10. Хід інстанцій в усіх справах судових остає покищо незмінений, а Найвисший Суд Державний у Львові буде заснований окремим законом. До того часу утворать ся при висшім Суді Західно-Української Народної Републики у Львові окремі Сенати, що будуть рішати в дорозі інстанцій справи, які рішав ц. к. Найвисший Трибунал Судовий у Відни.
§ 11. Постанови про виконанне сего закона видасть Секретар Судівництва.
ЗАКОН
з дня 16. падолиста 1918, про тимчасову адміністрацію областий Західно Української Народної Републики.
На предложене Державного Секретаріяту ухвалила Українська Національна Рада:
§ 1. Дотепер обовязуючі закони і розпорядки, о скілько вони не противлять ся державности Західної-Української Народної Републики остають аж до зміни зглядно знесення в правній силі та на їх основі має ся вести дальше адміністрацію держави.
§ 2. Урядники і служники бувшої австрійської зглядно угорської держави, як також урядники і служники автономічні, котрі зложать письменне приречення, що виконувати будуть публичну службу в імени Західно-Української Народньої Републики можуть бути задержані аж до дальшого зарядження на своїм дотеперішнім урядовім становищи.
§ 3. Всі адміністраційні уряди, які находять ся на области Західно-Української Народної Републики підлягають Державному Секретаріятови у Львові, як найвисшій державній інстанції.
[Закон про організацію судів — закінчення]
§ 6 (закінчення).
Ц.-к. Окружний суд зватиметься «Окружний суд Західно-Української Народної Республіки».
Назви ц.-к. крайових судів у Львові і Чернівцях скасовуються, а на їх місце встановлюються назви: «Окружний суд Західно-Української Народної Республіки» у Львові, відповідно в Чернівцях.
§ 7. За поданням Державного секретаря судівництва право амністії та аболіції здійснює Рада державних секретарів.
§ 8. Судді й судові урядовці залишаться — аж до їх відкликання чи до часу запровадження нової організації — на своїх посадах у дотеперішньому службовому статусі, якщо у визначений Секретарем судівництва час складуть службову присягу (приречення) на вірність Західно-Українській Народній Республіці та її законам.
Хто відмовиться скласти приписану присягу — втрачає свою посаду.
§ 9. Від дня оголошення цього розпорядження суди мають ухвалювати всі вироки іменем Західно-Української Народної Республіки.
§ 10. Хід інстанцій в усіх судових справах поки що залишається незмінним, а Найвищий Державний Суд у Львові буде заснований окремим законом. До того часу при Вищому суді Західно-Української Народної Республіки у Львові утворяться окремі Сенати, які вирішуватимуть у порядку інстанцій справи, що їх вирішував ц.-к. Найвищий судовий трибунал у Відні.
§ 11. Постанови про виконання цього закону видасть Секретар судівництва.
ЗАКОН
від 16 листопада 1918 про тимчасову адміністрацію областей Західно-Української Народної Республіки.
За поданням Державного Секретаріату Українська Національна Рада ухвалила:
§ 1. Дотепер чинні закони і розпорядження, оскільки вони не суперечать державності Західно-Української Народної Республіки, залишаються в правовій силі — аж до їх зміни чи скасування — і на їх основі має й надалі провадитися адміністрація держави.
§ 2. Урядовці і службовці колишньої австрійської чи угорської держави, а також урядовці і службовці автономних (самоврядних) органів, що складуть письмову присягу виконувати публічну службу іменем Західно-Української Народної Республіки, можуть бути залишені — аж до подальшого розпорядження — на своїх дотеперішніх посадах.
§ 3. Усі адміністративні органи (уряди), що знаходяться на території Західно-Української Народної Республіки, підпорядковуються Державному Секретаріатові у Львові як найвищій державній інстанції.
- Завершення судової реформи (§§ 6–11). ЗУНР перейменовує всі рівні судів на українські (Повітовий, Окружний суд ЗУНР; крайові суди Львова й Чернівців → Окружні), а замість віденського Найвищого судового трибуналу (k. k. Oberster Gerichts- und Cassationshof) тимчасово запроваджує Сенати при львівському Вищому суді як касаційну інстанцію — до заснування окремим законом Найвищого Державного Суду у Львові. Ключова умова дальшої служби суддів і урядовців — присяга («приречення») на вірність ЗУНР; відмова означала втрату посади.
- «амнестія і аболіція» (§ 7). Амнестія — помилування вже засуджених; аболіція (лат. abolitio) — припинення кримінального переслідування ще до вироку. Право обох — за Радою державних секретарів (урядом), за поданням Секретаря судівництва.
- Третій акт — адміністративна спадкоємність (16 падолиста 1918). Цей закон робить для цивільної адміністрації те саме, що попередній — для судів: австрійські й угорські закони, урядники й «автономічні» (самоврядні — крайові, повітові, громадські) служби лишаються чинними/на посадах за умови присяги, а вся адміністративна вертикаль замикається на Державний Секретаріят у Львові. Дата (16.XI.1918) — на день пізніша за конституційний акт; у збірнику акти впорядковано не строго за датою, а за предметом.
- «областий» / «области». Галицька форма родового множини й місцевого однини від область (= територія, край); тут — «території держави».
- «ц. к.» = цісарсько-королівський (k. k.); «зносить ся» = скасовується; «остають / остануть» = залишаються; «зглядно» = відповідно / або ж; «покищо» = поки що; «внесенне / предложене» = подання; «автономічні» — такі, що належать до органів самоврядування (автономії).
- Метод: сторінку відрендережено
pdftoppm -r 150 -png; текст друкований середнім кеглем, читається без дорізки. Звірено § 10 (Сенати / Найвищий Державний Суд / віденський Трибунал) і заголовок третього акту (дата 16 падолиста 1918). На сканї — підкреслення олівцем у § 2 (читацька позначка пізнішого власника) та просвічування звороту.