Архів-ІФ

Вісник державних законів і розпоряджень

Двадцять четверта сторінка Випуску 3, продовження Розпорядку 29 з с. 39: завершення розділу «Судові справи» (§§ 19–21 — нагляд начальника суду, зворот переплаченого збору, 5-річне зберігання виказів); новий розділ Б) Адміністраційні справи (§ 22 — аналогічний порядок для урядових документів); і розділ В) Документи і правні інтереси (§§ 23–29 — строки сплати за документами, дрібні суми та бланки «in bianco», нотаріальні дії, легалізація, скальова належитість від векслів). Текст переходить на наступну сторінку.

Оригінал · правопис 1919 р.

[продовження Розпорядку 29]

§ 19.

Начальник Суду допильнує під своєю відвічальностю, щоби кождої суботи гроші пібрані протягом цілого тижня в місце стемплів переслано після припису § 16. Коли се не наступить, має начальник податкового уряду донести о тім сейчас зверхній Дирекції скарбового округа.

§ 20.

В случаях, де суд з уряду або на прошенє сторони по думці § 22. вик. розпорядку до ціс. розпорядку з дня 15. вересня 1915 р. ч. 279. В. д. з. зарядить зворот за високо пібраної стемплевої належитости, зреалізує податковий уряд без відношеня ся до зверхної Дирекції скарбового округа сю асиґнату в дневнику приходів і розходів для безпосередних належитостий за неостемплюваним квітом та відобранєм від сторони судової посвідки, котру долучить до дотичної позиції розходу.

§ 21.

Виказы має суд переховувати пять літ.

Б) Адміністраційні справи.

§ 22.

Стемплеві належитости припадаючі від письм і виготовлень урядових мають бути пібрані і зачислені в спосіб аналоґічний як в судових справах.

Віддане гроший пібраних урядником (функціонарем) уповаженим до принимання готівки в місце стемплів має під відвічальностю начальника наступити найдальше пятого дня кождого місяця.

Постанови §§ 20. і 21. мають своє аналоґічне примінена.

В) Документи і правні інтереси.

§ 23.

Стемплеві належитости припадаючі від документів і правних інтересів мають інтересовані сторони заплатити до 8 днів, числячи від дня виставленя дотичного документу, в готівці в податковім уряді за посвідченєм на дотичнім документі, в місци де доси наліплювано стемплеві значки.

§ 24.

При дрібних стемплевих належитостях як прим. при стемплевих належитостях від рахунків, купецьких білянсів, метрик, шкільних свідоцтв і т. п. є податковий уряд обовязаний на жаданє сторони прийняти в готівці стемплеву належитість припадаючу від більшого числа тих документів in bianco та завначити на кождім примірнику в місци де доси наліплювано стемплеві значки, высоту заплаченої в готівці стемплевої належитости.

§ 25.

Коли нотар виставляє документ або леґалізує готовий вже документ є він обовязаний всі стемплеві належитости, які припадають від сего документу — о скільки сторона не заплатила їх безпосередно в податковім уряді — стягнути і вписати до виказу, який має ся вести після постанов § 8.

Віддане грошей до податкового уряду має наступити найдальше пятого дня кождого місяця (§ 22).

Виказы має нотар переховувати пять літ.

§ 26.

В случаю леґалізації підпису нотарем квота заплачена в місце стемпля має бути вписане також в леґалізаційний протокол.

§ 27.

Коли належитість стемплева сходить ся з безпосередною належитостю, яка підлягає вимірови, буде стемплева належитість від документу, належитість від леґалізації та правна належитість від перенесеня права власности разом рівночасно обняті виміром.

§ 28.

Те саме відносить ся до правних актів виготовлених нотарем.

В тім случаю зазначить він в клявзулі відпису нотаріяльного, призначеного для виміру належитости, що не стягнув стемплевої належитости від документу і леґалізації.

§ 29.

В случаю стягненя скальової належитости від векслів і подібних документів, зачислить їх податковий уряд як в § 18., а заплачену квоту зазначить на документі.

(продовження — на наступній сторінці)