Збірник законів, розпорядків та обіжників
Сторінка містить два нові акти. Тринадцятий акт — РОЗПОРЯДОК Державного Секретаріяту фінансів від 12 грудня 1918 про продовження мораторії для приватно-правних грошевих домагань (відстрочка стягнення приватних боргів, векселів і чеків на території ЗУНР). Чотирнадцятий акт — РОЗПОРЯДОК Державного Секретара Судівництва від 18 грудня 1918 про зложення службового приречення суддів і судових урядників на виконання § 8 закону про суди (ст. 5–6): подано дослівний текст присяги на вірність ЗУНР (Арт. 1) і порядок її складання (Арт. 2, далі на ст. 16). Угорі — колонцифра «— 14 —».
РОЗПОРЯДОК
Державного Секретаріяту фінансів з дня 12. грудня 1918 про продовженне мораторії для правно-приватних грошевих домагань супроти довжників на теріторії Західно-Української Народної Републики.
Утримуєть ся в силі постанови розпорядку загалу австр. міністерства з 24. червня 1919. ч. 225. австр. в. з. д. виданого на основі австр. закона з 24. липня 1917. ч. 307. австр. в. з. д. з слідуючими змінами дотично кінцевого речинця мораторії і відложення дня заплати (§. 1. уступ 2. і 3. того розпорядку).
Приватно-правні грошеві домагання повставші перед 1-шим серпня, а також домагання з векслів або чеків хіснують ся мораторією покищо аж до 30. червня 1918. включно, скоро они стали, чи стають платними перед 1-шим липня 1919. року.
Для векслів або чеків названих в 3. уступі §. 1. того розпорядку, відкладає ся день заплати покищо на 1. липня 1919., коли вексель або чек став або стає платним межи 1-шим серпня 1914., а 30-тим червня 1919 року. Відповідно до сего відложення дня заплати відкладає ся також реченець підложення протесту.
РОЗПОРЯДОК
Державного Секретара Судівництва з дня 18. грудня 1918 р. в справі зложення службового приречення суддів і судових урядників.
В виконанню § 8. закона з 21. падолиста 1918 в справах тимчасової орґанізації судів і власти судейської заряджує ся:
Арт. 1.
Службове приреченне для суддів і судових урядників має звучати:
„Прирікаю як . . . . . . бути вірним Західно-Українській Народній Републиці і повинуватись її законам і розпорядкам.
Прирікаю на порученім мені становиску виповняти ревно, совісно і безкорисно мої службові обовязки, виконувати точно припорученя моїх зверхників, берегти урядові тайни, та все мати на увазі добро і пожиток Зах. Укр. Нар. Републики“.
Арт. 2.
Приреченне се має бути зложене перед 1. січня 1919, а складають його судії і судові урядники письменно. Президенти окружних Судів і начальники Повітових Судів Західно- Української Народної Републики складають його письменно, кождий про себе, всі прочі спільно на однім формулярі. Начальники повітових судів пересилають своє письменне приреченне службове президиям окружних судів і долучають спис… (далі на ст. 16) …
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Державного Секретаріату фінансів від 12 грудня 1918 про продовження мораторію для приватно-правових грошових вимог щодо боржників на території Західно-Української Народної Республіки.
Залишаються чинними постанови загального розпорядження австрійського міністерства від 24 червня 1919, ч. 225 австр. в. з. д. [вісника законів і розпоряджень], виданого на підставі австрійського закону від 24 липня 1917, ч. 307 австр. в. з. д., — з такими змінами щодо кінцевого терміну мораторію і відстрочення дня платежу (§ 1, уступи 2 і 3 того розпорядження).
Приватно-правові грошові вимоги, що виникли до 1 серпня, а також вимоги з векселів або чеків користуються мораторієм поки що аж до 30 червня 1918 включно, якщо вони стали або стають платними до 1 липня 1919 року.
Для векселів або чеків, названих в 3-му уступі § 1 того розпорядження, день платежу відкладається поки що на 1 липня 1919, коли вексель або чек став чи стає платним між 1 серпня 1914 і 30 червня 1919 року. Відповідно до цього відстрочення дня платежу відкладається також строк подання протесту (за векселем).
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Державного Секретаря Судівництва від 18 грудня 1918 у справі складання службового приречення (присяги) суддів і судових урядників.
На виконання § 8 закону від 21 листопада 1918 про тимчасову організацію судів і судової влади розпоряджається:
Арт. 1.
Службова присяга для суддів і судових урядників має звучати так:
«Присягаю(сь) як ………, що буду вірним Західно-Українській Народній Республіці й коритимусь її законам і розпорядженням.
Присягаю на дорученій мені посаді виконувати ревно, сумлінно й безкорисливо свої службові обов'язки, точно виконувати доручення моїх начальників, берегти службові таємниці й завжди мати на увазі добро і користь Західно-Української Народної Республіки.»
Арт. 2.
Цю присягу має бути складено до 1 січня 1919; складають її судді й судові урядники письмово. Президенти окружних судів і начальники повітових судів ЗУНР складають її письмово, кожен про себе; всі інші — спільно на одному формулярі. Начальники повітових судів надсилають своє письмове службове приречення президіям окружних судів і додають список… (далі на ст. 16) …
- Тринадцятий акт — мораторій (12 грудня 1918). ЗУНР продовжує воєнний мораторій — законну відстрочку стягнення приватних боргів, векселів і чеків, успадковану від австрійського права. Молода держава в умовах війни й розладу господарства не може допустити лавини стягнень і банкрутств, тож «заморожує» виконання приватних грошових зобов'язань до встановлених термінів (тут — прив'язка до 30 червня 1918 / 1 липня 1919). Це типовий антикризовий захід воєнного часу.
- Покликання на австрійські акти. Розпорядок надбудовується над австрійською нормою: загальний розпорядок міністерства ч. 225 (як надруковано — «з 24 червня 1919»; з огляду на те, що документ виданий ще в грудні 1918 і спирається на закон 1917 р., рік «1919» у друці виглядає помилкою — мало б бути 1914, бо саме від серпня 1914 діяли австрійські воєнні мораторні розпорядки) на основі закону від 24 липня 1917, ч. 307. «австр. в. з. д.» = австрійський вісник законів і розпоряджень (нім. Reichsgesetzblatt). Дата «1 серпня» і вилка «1 серпня 1914 — 30 червня 1919» прямо вказують на початок Першої світової війни як точку відліку мораторію.
- «реченець підложення протесту» (п. 3). Вексельний протест — нотаріальне засвідчення несплати векселя у строк, потрібне для збереження права регресу проти індосантів. Відкладаючи день платежу, розпорядок логічно відкладає й строк заявлення протесту — інакше кредитор втратив би право вимоги.
- Чотирнадцятий акт — присяга суддів (18 грудня 1918). Конкретизує § 8 закону про суди (ст. 6): подано дослівний текст службового приречення, що його мали скласти до 1 січня 1919 усі судді й судові урядники, аби лишитися на посаді. Це ключовий інструмент лояльнісної перевірки успадкованого австро-угорського судового апарату: текст вимагає вірності ЗУНР, послуху її законам, сумлінного виконання обов'язків і збереження службових таємниць.
- Порядок складання (Арт. 2). Ієрархічно: президенти окружних і начальники повітових судів присягають кожен окремо (індивідуальний формуляр), решта суддів і урядників — спільно на одному формулярі; начальники повітових судів пересилають свої приречення президіям окружних судів зі списком (далі на ст. 16). Видно прагнення створити паперовий доказ лояльності кожного судовця.
- «хіснують ся» / «домагання» / «речинець» / «вексель». Хіснувати ся (чимсь) = користуватися, мати вигоду; домагання = вимога, претензія (нім. Forderung); речинець = строк, термін; відложення = відстрочення; уступ = абзац, пункт; вексель — борговий цінний папір; чек — платіжне доручення банкові.
- Лексика: утримуєть ся в силі = залишається чинним; загал (розпорядок загалу міністерства) = загальний (нім. allgemeine Verordnung); повставші = що виникли; скоро (они стали) = якщо, коли; межи = між; прирікаю = присягаю, урочисто обіцяю; становиско = посада, становище; ревно = ретельно, старанно; безкорисно = безкорисливо; зверхник = начальник, старший; пожиток = користь, благо; зложене = складене; долучають спис = додають список.
- Метод: сторінку відрендережено
pdftoppm -r 150 -png; клаузулу мораторію з датами й числами австрійських актів дорізано у 300 dpi (crop) для звірки — підтверджено друковані «ч. 225», «закона з 24 липня 1917 ч. 307» і вилку «1 серпня 1914 — 30 червня 1919»; рік «1919» у першому посиланні подано як надруковано (ймовірна друкарська одрука замість 1914). Звірено дати обох актів (12 і 18 грудня 1918) і дослівний текст присяги. Колонцифра «— 14 —».