Новини
Друга сторінка числа 19 (продовження стор. 26). Закінчення дебатів УНРади про виборчий закон (промова Л. Бачинського про пропорційність), стаття «До історії побуту першої антантської місії в Галичині» (генерал Бартелемі у Кракові), обмеження виїзду до Німецької Австрії, телеграми УПБ, оповістка про відчит Є. Глушкевича.
Підтвердження дати. Оповістка анонсує відчит «у суботу, дня 5 квітня» — тобто число вийшло за 2 дні до того, що узгоджується з реконструйованою датою четвер 3 квітня 1919 (див. с. 26).
(колонтитул: «Ст. 2. — НОВИНИ. — Ч. 19»)
[Засідання У. Н. Ради — продовженнє зі стор. 26]
…бути законно унормована. Окружні Нац. Ради, як і сама У. Н. Рада, не відповідають потребам широких верств, не є речниками волі широких мас, бо виростали на румовищах старої австр.-польської адміністрації та самочинно. Не можемо тепер займатися дальше латанцем і мусимо унормувати нові основи нашого правління. Перша річ є громадянський виборчий закон і полагнати питання двірських обшарів. Дальше закон про повітову адміністрацію та створенне повітових селянських рад, які співділали-б і контролювали-б повітові правительственні орґани. Нарешті виборчий закон до У. Н. Ради. У. Н. Рада не могла ухвалити, як се зробили инші молоді держави, нового закона про Національне Зібрання, бо ми мали від самого початку нашого державного життя з усіх сторін на карку ворогів. Плятформа виборча мусить бути як найширша: Простягнеться активне виборче право від 21. року життя, пасивне від 25.; зрівнанне обох полів, пропорціональність, знесенне курій. Пропорціональність піднесе рівень партійного життя, а діфференціяція партійна лежить в національнім інтересі. Утворитися має 12 виборчих округів (оден для Буковини). Лемківщина має увійти в сяніцький округ. Виділ Ради має право іменувати заступників для занятих областий, аж до змоги правильного вибору посла. Військо також має взяти участь в виборах.
В діскусії забрав голос п. Старух, виступаючи проти пропорціональности. В обороні пропорціональности говорив др. Лев Бачинський. Проєкт відіслано до комісії виборчої реформи. На внесок соц.-демократів доповнено три комісії представниками партій. Чергове засіданне Ради завтра о год. 9. рано.
До історії побуту першої антантської місії в Галичині.
Про побут першої коаліційної місії у Львові писали вже наші часописі. Тепер подаємо тут за ґазетою „głos ludu" (Чернівці 2./III. ч. 12) вістку про побут сеї місії у Кракові.
В дорозі до Варшави завитала онодї до Кракова офіціяльна місія держав коаліції, призначена до остаточного рішення польської справи і звідомлення про неї мировому конґресови.
Прибуття політично-військової місії англійсько-французької до Кракова дало нагоду до маніфестації. Місію, що до неї зі сторони Франції входив ґенерал Barthelemy, майор L'Etoile і поручник Lamarque, а репрезентанти Анґлії полковник Сміт і майор Eortham, прийняв на стації ґенерал Іолоґурскі, президент міста Федерович та инші. Ґенерал Іолоґурскі горячими словами витав представників французької та анґлійської армії, „sprzymierzonych z Polską". В відповіди на тії теплі слова привітання ґенерал Barthelemy заявив, що Франція все мала серце отворене для Польщі; що бажає польському народови з'єдинення у вільній та могучій державі. Ґенерал закінчив свою промову окликом: „Vive la Pologne!" На знак збратання збруї ґенерали Barthelemy і Іолоґурскі замінялися своїми військовими плащами. Вечером обід в честь місії на ратуші. Ґенерал Barthelemy мав численні конференції з представниками ріжних політичних сторонництв. З Кракова виїхала місія французько-анґлійська в товаристві шефа польського ґенерального штабу ґен. Шептицкого і ґен. ґр. Лямезана до Львова".
Так виглядав побут антантської першої місії у Кракові. І та місія повинна була безінтересовно розглянути польсько-українські відносини та видати свій осуд найвищій мировій конференції! Добрий то мусів бути осуд! І хоч тепер Вільзон заявив, що присилає нову місію, то однаково вражіння попередна місія оставила і в нас, і в Польщі, і в антанти. Та не всюди однаке вражіння… (Д-о).
Обмеження особового руху до німецької Австрії.
УПБ. Станиславів 1./IV. Після повідомлення німецько-австрійського посольства в Будапешті, з причини абсолютної недостачі поживи, не можуть бути допущені такі численні подорожі з України до німецької Австрії через теріторію сеї держави. Проситься повідомити всі паспортові бюра, що лише в дуже наглих справах можуть бути видані пашпорти до німецької Австрії. Тільки правилені пашпорти будуть відмовані. Граничні стації повідомиться, що тут на зелізницях дозволено мати при собі лишень 2 убрання, 2 пари черевиків, 10 сорочок, 4 калісони, 500 корон готівкою. Всі предмети з золота (також годинники і перстені) відбирається.
Телеґрами УПБ.
УПБ. Москва 31./III. Варшавська рада робітників застерігається проти побороювання російської революції та жадає припинення воєнної політики.
УПБ. Берлін 30./III. Страйковий рух в областях Рур трівав дальше. Деякі цехи запровадили самочинно 6-годинний день праці.
УПБ. Прага 31./III. Надійшли перші транспорти чехо-словацьких військ в Італії. Річники: наймолодший та найстарший будуть здемобілізовані.
УПБ. Науен 30./III. Радіо з Москви. В Польщі поширюється комуністичний рух. В одній Варшаві є 70 тисяч безробітних, з яких велике число є большевиками.
УПБ. Будапешт 31./III. Перший червоний курінь відмашерував з Дебречина. В Будапешті склався перший інтернаціональний курінь червоної армії, зложений з Румунів, Чехо-Словаків, та по більшій части Росіян.
УПБ. Прага 31./III. Чеські соц.-дем. партії злучилися під проводом Немеца і Нерта в одну чехо-словацьку соц.-демократичну партію.
УПБ. Науен 30./III. Радіо з Москви. Штутґард стоїть в передодні загального страйку. Правительство годиться виповнити слідуючі бажання представників ріжних заводів: 1) Леґалізація робітничих рад; 2) Переслідування спекулянтів.
ОПОВІСТКА.
В суботу, дня 5. квітня відбудеться о год. 7. вечером в „Молодій Громаді" (Народній Дім) ВІДЧИТ проф. Евгена Глушкевича на тему НАЦІОНАЛЬНА ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. Після відчиту діскусія. — Гостям дуже раді. Вступ для нечленів 1 К.
(Ч. 500.) Друкарня Окружн. Військ. Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.
[Засідання УНРади — продовження зі стор. 26]
…бути законно унормована. Окружні національні ради, як і сама УНРада, не відповідають потребам широких верств, не є виразниками волі широких мас, бо постали стихійно на руїнах старої австро-польської адміністрації. Ми не можемо й далі займатися латанням і мусимо впорядкувати нові основи нашого врядування. Найперше — громадянський виборчий закон і владнання питання панських (двірських) угідь. Далі — закон про повітову адміністрацію та створення повітових селянських рад, які співпрацювали б із повітовими урядовими органами й контролювали б їх. Нарешті — виборчий закон до УНРади. УНРада не могла, як це зробили інші молоді держави, ухвалити нового закону про Національні збори, бо ми від самого початку нашого державного життя мали з усіх боків ворогів на карку. Виборча платформа має бути якнайширша: активне виборче право — від 21 року, пасивне — від 25; зрівняння обох статей, пропорційність, скасування курій. Пропорційність піднесе рівень партійного життя, а партійна диференціація лежить у національному інтересі. Має бути утворено 12 виборчих округів (один для Буковини). Лемківщина має ввійти до Сяніцького округу. Виділ Ради має право призначати заступників для зайнятих [ворогом] областей, доки не стане можливим належний вибір посла. Військо теж має взяти участь у виборах.
У дискусії взяв слово п. Старух, виступаючи проти пропорційності. На захист пропорційності говорив д-р Лев Бачинський. Проєкт передано до комісії виборчої реформи. За пропозицією соціал-демократів три комісії доповнено представниками партій. Чергове засідання Ради — завтра о 9-й годині ранку.
До історії перебування першої антантської місії в Галичині.
Про перебування першої коаліційної місії у Львові наші газети вже писали. Тепер подаємо за газетою «Głos Ludu» (Чернівці, 2.III, ч. 12) звістку про перебування цієї місії в Кракові.
Дорогою до Варшави якось завітала до Кракова офіційна місія держав коаліції, призначена для остаточного розв'язання польської справи та звіту про неї мирному конгресові.
Прибуття англійсько-французької військово-політичної місії до Кракова дало привід до маніфестації. Місію, до якої з французького боку входили генерал Бартелемі, майор Л'Етуаль і поручник Ламарк, а представниками Англії були полковник Сміт і майор Іртем [Eortham], зустрів на вокзалі генерал Гологурський, президент міста Федерович та інші. Генерал Гологурський палкими словами вітав представників французької та англійської армій, «sprzymierzonych z Polską» («союзних із Польщею»). У відповідь на ці теплі слова привітання генерал Бартелемі заявив, що Франція завжди мала відкрите серце для Польщі та бажає польському народові об'єднання у вільній і могутній державі. Генерал закінчив промову вигуком: «Vive la Pologne!» На знак побратимства зброї генерали Бартелемі та Гологурський обмінялися військовими плащами. Увечері в ратуші — обід на честь місії. Генерал Бартелемі мав численні наради з представниками різних політичних угруповань. З Кракова французько-англійська місія виїхала до Львова в товаристві шефа польського генерального штабу ген. Шептицького та ген. графа Лямезана».
Так виглядало перебування першої антантської місії в Кракові. І ця місія мала безсторонньо розглянути польсько-українські відносини та винести свій присуд найвищій мирній конференції! Гарний же мав бути той присуд! І хоча тепер Вільсон заявив, що надсилає нову місію, враження, яке залишила попередня, однакове — і в нас, і в Польщі, і в Антанти. Та не всюди враження однакове… (Д-о).
Обмеження пасажирського руху до Німецької Австрії.
УПБ. Станіславів, 1.IV. Згідно з повідомленням німецько-австрійського посольства в Будапешті, через цілковитий брак продовольства такі численні поїздки з України до Німецької Австрії через територію цієї держави не можуть бути дозволені. Просять повідомити всі паспортні бюро, що паспорти до Німецької Австрії можуть видаватися лише в дуже нагальних справах. Видаватимуться тільки належно оформлені паспорти. Прикордонні станції слід повідомити, що в потягах дозволено мати при собі лише 2 костюми, 2 пари черевиків, 10 сорочок, 4 спідні білизни (кальсони), 500 корон готівкою. Усі золоті речі (також годинники й персні) відбирають.
Телеграми УПБ.
УПБ. Москва, 31.III. Варшавська рада робітників застерігає від боротьби з російською революцією й вимагає припинення воєнної політики.
УПБ. Берлін, 30.III. Страйковий рух у Рурській області тривав далі. Деякі цехи самочинно запровадили 6-годинний робочий день.
УПБ. Прага, 31.III. Надійшли перші транспорти чехословацьких військ з Італії. Призовники: наймолодші та найстарші роки будуть демобілізовані.
УПБ. Науен, 30.III. Радіо з Москви. У Польщі поширюється комуністичний рух. В одній лише Варшаві — 70 тисяч безробітних, серед яких чимало більшовиків.
УПБ. Будапешт, 31.III. Перший червоний курінь вирушив із Дебрецена. У Будапешті сформовано перший інтернаціональний курінь червоної армії, складений із румунів, чехословаків і здебільшого росіян.
УПБ. Прага, 31.III. Чеські соціал-демократичні партії об'єдналися під проводом Немеца й Нерта в одну чехословацьку соціал-демократичну партію.
УПБ. Науен, 30.III. Радіо з Москви. Штутгарт напередодні загального страйку. Уряд погоджується виконати такі вимоги представників різних заводів: 1) легалізація робітничих рад; 2) переслідування спекулянтів.
Оповістка.
У суботу, 5 квітня, о 7-й годині вечора в «Молодій Громаді» (Народний дім) відбудеться ВІДЧИТ проф. Євгена Глушкевича на тему «НАЦІОНАЛЬНА ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ». Після відчиту — дискусія. Гостям дуже раді. Вступ для нечленів — 1 крона.
- виборчий закон ЗУНР: активне право з 21 р., пасивне з 25 р., рівне для обох статей, пропорційне, без курій; 12 округів (1 — Буковина), Лемківщина — до Сяніцького округу. Проти пропорційності — Т. Старух, за — Лев Бачинський (віцепрезидент УНРади).
- «głos ludu» — польськомовна (тут — чернівецька) газета, з якої передруковано звістку; ген. Barthelemy — Жозеф Бартелемі, голова французько-британської місії в Польщі (автор першої «лінії Бартелемі» в польсько-українському розмежуванні).
- ген. Гологурський (Gołogórski) — польський генерал у Кракові; Федорович — президент (бурмистр) Кракова; ген. Шептицький — Станіслав Шептицький, шеф польського генштабу; ген. гр. Лямезан — Роберт Лямезан де Сален.
- двірські обшари — панські (поміщицькі) земельні угіддя; латанець — латання, тимчасові півзаходи; калісони — кальсони (спідня білизна).
- проф. Євген Глушкевич — коломийський громадський діяч; «Молода Громада» — товариство при «Народному домі» в Коломиї.
- Дебречин/Дебрецен, Кошиці, Прешбург — угорські/словацькі міста; Немец (Antonín Němec), Нерт — чеські соц.-дем. лідери; контекст — Угорська радянська республіка та чехословацька консолідація.