Архів-ІФ

Збірник законів, розпорядків та обіжників

Уся сторінка — початок двадцять другого акту: РОЗПОРЯДОК Ради Державних Секретарів у справі заведення постійної кур'єрської служби при Державнім Секретаріяті (§§ 1–7; закінчення §§ 8–10 — фізично на ст. 25 = друк. «27», с. 25, через переплутаний порядок аркушів, див. с. 24). Акт запроваджує військово-кур'єрську (фельд'єгерську) мережу для зв'язку повітів із центральним урядом: п'ять головних кур'єрських станцій (Красне, Тернопіль, Станиславів, Стрий, Самбір) і детальна схема маршрутів (§ 3) з десятками містечок Галичини, далі — статус кур'єрів, леґітимації, білі пов'язки «Державний курієр», право на окреме купе в потягах і порядок передачі пошти за кур'єрською книгою. Колонцифра «— 26 —».

Оригінал · правопис 1919 р.

РОЗПОРЯДОК

Ради Державних Секретарів в справі заведення постійної служби курієрскої при Державнім Секретаріяті.

§ 1.

В ціли персведення постійної звязи поодиноких повітів з Державним Секретаріятом, та справного функціонування державного апарату, заводить ся при Державнім Секретаріяті постійну скужбу [службу] курієрску.

§ 2.

Служба курієрска обіймає всі повіти Зах. Укр. Нар. Републики. Команди окружні, зглядно повітові, а також команди двірців, про які нивше [низше] мова, мають негайно занятись єї устроєннєм після вказівок поданих в § 3. Они зіставляють відповідний склад курієрського відділу свого округа зглядно повіту. Адютант команданта є рівночасно командантом того відділу. Персональ курієрський остає на стані своєї частини, а входячи в склад української Армії підлягає всім військовим приказам.

§ 3.

Аж до дальшого зарядження уряджує ся службу курієрску в слідуючий спосіб.

В Краснім, Тернополі, Станиславові, Стрию і Самборі істнують головні курієрські стації.

а) Стація курієрська в Краснім має устроїти полученнє з Бродами та по можности з Радеховом, Камінкою Струміловою, Равою-Руською, Сокалем, Любачевом і Яворовом і передає почту курієрови з Тернополя, котрий забирає по дорозі почту із Зборова і Золочева.

б) Стація курієрська в Тернополі устроїть полученнє зі Збаражем, Підволочисками і Скалатом та висилає курієрів до Красного, Заліщик (через Теребовлю-Хоростків-Копичинці-Чортків) і Станиславова (через Бережани-Рогатин). Курієр до Заліщик забирає по дорозі почту з Теребовлі і Чорткова, курієр до Станиславова — з Бережан і Рогатина.

Військова окружна Команда в Чорткові устроїть зі свого боку курієрське полученнє з Борщевом, Бучачом і Гусятином, війскова окружна команда в Бережанах — з Перемишлянами і Підгайцями, військовий повітовий командант в Заліщиках — з Городенкою, військовий повітовий командант в Рогатині — зі Стриєм. Курієр до Стрия забирає по дорозі почту з Жидачева і Ходорова. Стаційна команда в Ходорові устроїть курієрське полученнє з Бібркою.

в) Стация [Стація] курієрська в Станиславові устроїть полученнє з Надвірною, Снятином, Долиною і Богородчанами. Курієр до Снятина забирати буде почту з Коломиї, де окружна команда має устроїти полученнє з Коссовом і Печеніжином. Курієр до Долини забирає по дорозі почту з Калуша.

г) Команда двірца в Стрию устроїть полученнє сі [зі] Сколєм і Самбором. Курієр до Самбора відбирає по дорозі почту з Дрогобича.

ґ) Стация [Стація] курієрска в Самборі устроїть полученнє з Рудками, Туркою, Сяноком і Ліском та Добромилем. Курієр до Турки відбирає по дорозі почту зі Старого Самбора. Повітова команда в Сяноці збирає евентуальну почту з дальше на захід положених повітів. Курієр до Добромиля і Рудок має їхати, як далеко доходять поїзди желізничі.

§ 4.

Курієрська служба при Державнім Секретаріяті стоїть виключно на услуги державних урядів і строго забороннює ся єї приймати почту приватну. Курієри одержуть спеціальні леґітимації, носять в службі на рамени білу перепаску з написом „Державний курієр" і печаткою повітової команди, та мають підчас службових поїздок право до осібного переділу в желізничих ваґонах. Характер службових поїздок має право контролювати кождий командант двірця.

§ 5.

Поміщеннє відділів курієрських мають після можности находитись на желізничих двірцях, в тім случаю поміщення сі визначують команданти двірців в порозумінню з цивільними начальниками стацій. В місцевостях, де курієри відбирають і передають почту в переїзді, має вона бути їм доручена і передана в ваґоні.

§ 6.

Передана курієрови почта має бути вписана до книги курієскої [курієрскої], на підставі котрої курієри передають єї дальше. Посвідченнє відбору, зглядно передачі, мають переводитись як найточнійше. При передачі і відборі почти мають курієри леґітимутись [леґітимуватись].

§ 7.

Почту курієрську до дефінітивного єї доручення має право відбирати тілько військова повітова Команда. Дорученнє почти має відбувати ся з можливою скоростию.