Покутський Вістник
Остання (четверта) сторінка числа 21. Колонка 1 — здебільшого закордонні й внутрішні вісти: докінчення «Указу румунського короля» (з с. 28), «Антанта й Україна» (премєр-міністр Остапенко), «Японія й Україна», «Хто пристає до большевиків», «Большевицькі вакони», розрухи в Румунії та Бесарабії, повстання арабів, голос Американської палати про Ірляндію, три київські щоденники, вбивство Скоропадського (?), шкільно-освітні справи Наддніпрянщини. Колонка 2 — справи галицько-наддніпрянського обєднання просвіти, концентрація румунських військ над нашою границею, конференція д-ра Витвицького з ген. Задіком, виїзд галицької делеґації (з президентом Петрушевичем) на Вкраїну, знесення бльокади, галицькі полонені в Італії, боротьба з дезертирством, далі — велике «ОГОЛОШЕННЯ» (розпорядок Д.С.В.С. ч. 1582/техн. про дерево, забудоване в старих стрілецьких ровах). Колонка 3 — докінчення того розпорядку (підписи Бубела, Палїїв, Примак), відтак «ОПОВІСТКИ» (оголошення-реклями) і підпис відповідального редактора. Підвал числа: (Ч. 399) — з друкарні Ореста Кузьми.
Ст. 4 — ПОКУТСЬКИЙ ВІСТНИК — Ч. 21
[Указ румунського короля] (продовження з с. 28)
…в село Атаки, що на другім березі проти Жванця, прибуде ґенерал румунської армії, котрий прочитає населенню указ румунського короля про дозвіл біженцям повернутись до своїх садиб. Делеґація запрошує представників від біженців і охорони міста Жванця в село Атаки бути свідками мирного зібрання при читанню королівського указу. Місце переправи через Дністер намічено Жванець—Атаки на поромах.
Антанта й Україна.
В розмові зі співробітником «Укр. Голосу» п. премєр-міністр Остапенко заявив, що переговори з Антантою ведуться дальше і що є надія на корисне для України їх закінчення.
Японія й Україна.
Японський консуль у Швайцарії інтересувався українською справою. Запитував про українських переселенців над Амуром і про їх життя. На його думку Японія могла-б навязати з Україною торговельні зносини. («Життя і Воля»).
Хто пристає до большевиків.
Одеські часописи доносять про аферіста Ржевського, звязаного колись із Распутіном і Хвостовим. Сей чоловік, коли прийшли большевики, став большевиком під рукою Петерса, а коли запахло смаленим — утік. («Новини»).
Большевицькі вакони.
Московські большевики знесли обряди хрестин, шлюбу й погребу. Натомість заводять свої «гражданські» церемонії. («У. Г.»).
Розрухи в Румунії.
В Ясах прийшло до великих розрухів. Змобілізовано до 60.000 війська. Перед королівським палатою відбулася величезна маніфестація. Король при тім був ранений.
Повстання Арабів проти Анґлійців.
Залога Медини піднялася проти Анґлійців і піддалася ґеджаському шейхови. При тім видобуто меч Магомета.
Американська палата про самоозначеннє Ірляндії.
В Гаазі дня 8 марта обрадувала Американська палата над справою самоозначення Ірляндії. За правом Ірляндії до самоозначення голосувало 216 послів, проти — 41.
Розрухи в Бесарабії.
Радіо з Москви з 8/III. доносить, що в Кишиневі проголошено стан облоги. В Одесі вибухла на двірци бомба; ранено кількох француских старшин.
В Київі виходять три українські щоденні часописи.
В Київі виходять нині три українські щоденники: «Червоний Прапор» — орґан незалежних укр. соц.-демократів, «Боротьба» — орґан укр. соц.-революціонерів, і «Народна Воля». «Червоний Прапор» гостро виступає проти зросійщення. («Нове Життя»).
Підвисшеннє платні державних урядників і учителів.
Рада Державних Секретарів на засіданню з 8 лютого 1919 ухвалила підвисшити платню державним урядникам і учителям.
Скоропадського вбито?
Колишнього гетьмана Скоропадського вбито мабуть коло села Матіївці на Радомишльщині републиканським військом. При нім найдено фотоґрафічні карти його самого і Вільгельма. («У. Ст.»).
Видавничий відділ при Камянець-Подільськім Земстві.
При Камянець-Подільськім Земстві засновано видавничий відділ.
Допомога винницькому Т-ву Просвіта.
Міністерство Освіти внесло законопроєкт о виплату 230.000 гривень винницькому Т-ву «Просвіта». Вінницька «Просвіта» видала вже 25 ріжних книжочок.
До обовязкового навчання дорослих.
Департамент Позашкільної Освіти приготовляє обовязкове навчання дорослих у віці від 21 до 40 років. Думка цього навчання має виявитись в тому, що людина молодша від 40 років не зможе посісти жадної державної або громадської посади. Обовязкове навчання для дорослих будуть мусіли проводити земські та міські самоврядування, т-ва «Просвіта», управління заводів та фабрик і ріжні культурно-просвітні організації, котрі працюють по позашкільній освіті при найблизшій участи Д-та Позашкільної Освіти і з допомогою на сю потребу коштами від Міністерства Освіти.
Департамент До- і Позашкільної Освіти
вживає заходів, щоб обєднати просвітну діяльність у Галичині й на Наддніпрянщині через Всеукраїнську Вчительську Спілку.
Концентрація румунських військ над нашою границею.
Зі Станиславова доносять з 9 марта, що Румуни концентрують війська над нашою границею. Вислано ноту до румунського правительства й до Антанти.
Конференція д-ра Витвицького з ґенералом Задіком.
Зі Станиславова з 10 марта: д-р Витвицький виїхав до Чернівців на переговори з румунським ґенералом Задіком. Дійшло до повної згоди.
Виїзд галицької делеґації на Вкраїну.
Дня 11/III. виїхала на Вкраїну галицька делеґація з президентом Національної Ради д-ром Петрушевичем на чолі. В склад делеґації входять: Держ. Секретар Бурачинський, Держ. Секретар д-р Лозинський, д-р Прийма та інж. Лучків. Делеґація має полагодити справи політичного й міжнароднього становища У. Н. Р., переговори з Антантою, а також адміністраційні й грошеві справи.
Знесеннє бльокади України, Туреччини й Болгарії.
Торговельний уряд доносить про знесення бльокади України, Туреччини й Болгарії. Торг має іти через Чорне Море. До того покликано 7 товариств.
Галицькі полонені Українці в Італії.
Галицькі полонені Українці в Італії формують свій український полк. У Берні веде в тій справі переговори італійське посольство; центр — у Римі.
Боротьба з дезертирством.
Волинські волосні управи поведуть рішучу боротьбу з дезертирством.
В Жмеринці.
Курінь трудового люду Самостійної України арештував у Жмеринці підісланого большевика. Вночі кинено бомби під цукровий склад; варта прогнала бандитів.
Добровольчеські прикази.
В Одесі добровольці видали приказ нищити всі посвідки з українською печаткою.
Большевики випускають гетьманців.
Комісар Мануйлівського випустив на волю московських старшин, арештованих Директорією; дозволено їм виїхати до Польщі або Німеччини. («У. Ст.»).
ОГОЛОШЕННЄ.
Оголошується дослівно розпорядок Д. С. В. С. з дня 19/II. с. р. в ч. 1582/техн.:
Громада Мечищів бережанського повіту звернулася (28 січня) з запитом, чиєю властю є дерево, забудоване в старих стрілецьких ровах у лісах спадкоємців Гершка Горонітра, і чи вільно його вжити для української армії, заки воно зігниє.
На се відповідає Д. С. В. С.: Українська Народня Република є на час війни одинокою властителькою всього майна, забудованого в старих стрілецьких ровах, і одна має право ним розпоряджати. Тим уневажнюються всі дозволи з австрійських часів. Розпорядок сей має на меті прийти з помічю сільським громадам і покласти конець нездоровій спекуляції тим, що особи, котрі таке майно самовільно собі присвоїли, є відвічальними перед держ. судами. Потреби найбільше війною потерпівших громадян мають бути при поділі в першій мірі узгляднені. За побране майно не установляє Д. С. В. С. ніякої оплати, воно має ся розділювати безплатно; однак громадам вільна дорога зложити в касах військових — у користь Укр. Червоного Хреста — з добровільних датків обділених довільно велику квоту.
Повисше вирішення представлених на вступі питань: власности і призначення забудованого в старих стрілецьких ровах майна, творить рівночасно розпорядок в тім згляді, який від тепер увійшме в уживання.
Розпорядок сей подадуть Окружні Військові Команди до відома всім підчиненим їм Командам, управам і т. д., як рівнож до загального прилюдного відома на своїх територіях.
Станиславів, дня 19/II. 1919 р.
Містосекретар: Петро Бубела в. р.
Відходить до повітової команди Снятин, Городенка, Косів, Заліщики, стаційної команди Гвіздець і Печеніжин, Команди міста, а кромі сього до відома повітових комісарів Коломия, Снятин, Городенка, Заліщики, Печеніжин і Косів та до інтендантури С. В. К.
Згідно з оригіналом:
Др. ПАЛЇЇВ в. р. Т. ПРИМАК в. р.
ОПОВІСТКИ.
Філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії У. Н. Р. в Коломиї пошукує вправного машиніста (стки). Платня після умови. — Зголошуватись: вул. Кілінського ч. 10 (Нац. Рада) в М. Велигорського.
Перший в краю Український Дім Торговельний і Комісовий в Станиславові, Сапіжинська ч. 23. Переводить торговельні трансакції на край і за границю. Приймає оферти на купно й продаж споживчих середників і технічних виторів. (4—8)
Адресову книжку міста Коломиї закладаю з днем сьогоднішним. Вписове: умово працюючі по 2 кор., купці та торговці по 4 кор., всі инші по 1 кор. За уділення адреси 1 кор. — Антін Микитюк, вул. Мнихівка 52.
Повідомляю Високошановну П. Т. Публику, що я продав мою каварню «РОЯЛЬ», а набув каварню «ЦЕНТРАЛЬ». Дякуючи ввічливо за дотеперішнє попертя, прошу попирати ласкаво моє нове підприємство та впевняю, що старанною обслугою, добрими стравами і добрими напитками старатимуся заслужити на довіря моїх гостей. (3—3) — З високим поважанням А. Розенманн.
Вже вийшла «СІЧОВА ЗОРЯ», ілюстрований український часослов на 1919 р., займаючий патріотичним змістом під теперішню хвилю та 9 гарними образками і землями України. Чистий дохід призначений на підмогу батькам і матерям, вдовам і сиротам по українських Січових Стрільцях, що поклали свої буйні голови в защиті України і коло виборення свободи і волі для українського народа. Ціна лиш 6 корон. Набути можна в Коломиї по книгарнях, склепах паперу, а в більшій скількости у проф. Пр. Рибчука в Коломиї, ул. Собіського ч. 49 в городі.
Відвічає за редакцію Омелян Карашкевич.
(Ч. 399). З друкарні Окружної Військової Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.
Ст. 4 — ПОКУТСЬКИЙ ВІСНИК — Ч. 21
[Указ румунського короля] (продовження з с. 28)
…у село Атаки, що на другому березі навпроти Жванця, прибуде генерал румунської армії, який прочитає населенню указ румунського короля про дозвіл біженцям повернутися до своїх садиб. Делегація запрошує представників від біженців і охорони міста Жванця до села Атаки бути свідками мирного зібрання під час читання королівського указу. Місце переправи через Дністер визначено: Жванець—Атаки, на поромах.
Антанта й Україна.
У розмові зі співробітником «Українського Голосу» прем’єр-міністр Остапенко заявив, що переговори з Антантою тривають далі й що є надія на корисне для України їх завершення.
Японія й Україна.
Японський консул у Швейцарії цікавився українською справою. Розпитував про українських переселенців над Амуром і про їхнє життя. На його думку, Японія могла б налагодити з Україною торговельні зносини. («Життя і Воля»).
Хто пристає до більшовиків.
Одеські часописи повідомляють про афериста Ржевського, пов’язаного колись із Распутіним і Хвостовим. Цей чоловік, коли прийшли більшовики, став більшовиком під рукою Петерса, а коли запахло смаленим — утік. («Новини»).
Більшовицькі вибрики.
Московські більшовики скасували обряди хрестин, шлюбу й похорону. Натомість заводять свої «громадянські» церемонії. («У. Г.»).
Заворушення в Румунії.
У Яссах дійшло до великих заворушень. Мобілізовано до 60 000 війська. Перед королівським палацом відбулася величезна маніфестація. Король під час того був поранений.
Повстання арабів проти англійців.
Залога Медини повстала проти англійців і піддалася геджаському шейхові. При цьому здобуто меч Магомета.
Американська палата про самовизначення Ірландії.
У Гаазі 8 березня Американська палата радила над справою самовизначення Ірландії. За правом Ірландії на самовизначення проголосувало 216 послів, проти — 41.
Заворушення в Бессарабії.
Радіо з Москви від 8 березня повідомляє, що в Кишиневі оголошено стан облоги. В Одесі на вокзалі вибухнула бомба; поранено кількох французьких старшин.
У Києві виходять три українські щоденні часописи.
У Києві нині виходять три українські щоденники: «Червоний Прапор» — орган незалежних укр. соц.-демократів, «Боротьба» — орган укр. соц.-революціонерів, і «Народна Воля». «Червоний Прапор» гостро виступає проти русифікації. («Нове Життя»).
Підвищення платні державних урядовців і вчителів.
Рада Державних Секретарів на засіданні 8 лютого 1919 р. ухвалила підвищити платню державним урядовцям і вчителям.
Скоропадського вбито?
Колишнього гетьмана Скоропадського вбито, мабуть, біля села Матіївці на Радомишльщині республіканським військом. При ньому знайдено фотографічні картки його самого і Вільгельма. («У. Ст.»).
Видавничий відділ при Кам’янець-Подільському земстві.
При Кам’янець-Подільському земстві засновано видавничий відділ.
Допомога вінницькому товариству «Просвіта».
Міністерство освіти внесло законопроєкт про виплату 230 000 гривень вінницькому товариству «Просвіта». Вінницька «Просвіта» видала вже 25 різних книжечок.
До обов’язкового навчання дорослих.
Департамент позашкільної освіти готує обов’язкове навчання дорослих віком від 21 до 40 років. Сенс цього навчання має виявитися в тому, що людина, молодша за 40 років, не зможе посісти жодної державної або громадської посади. Обов’язкове навчання дорослих муситимуть проводити земські та міські самоврядування, товариства «Просвіта», управління заводів і фабрик та різні культурно-просвітні організації, які працюють у позашкільній освіті, за найближчої участі Департаменту позашкільної освіти і з коштовною на цю потребу допомогою від Міністерства освіти.
Департамент дошкільної і позашкільної освіти
вживає заходів, щоб об’єднати просвітню діяльність у Галичині й на Наддніпрянщині через Всеукраїнську вчительську спілку.
Концентрація румунських військ над нашим кордоном.
Зі Станиславова повідомляють від 9 березня, що румуни концентрують війська над нашим кордоном. Вислано ноту до румунського уряду й до Антанти.
Конференція д-ра Витвицького з генералом Задіком.
Зі Станиславова, 10 березня: д-р Витвицький виїхав до Чернівців на переговори з румунським генералом Задіком. Дійшло до повної згоди.
Виїзд галицької делегації в Україну.
11 березня в Україну виїхала галицька делегація з президентом Національної Ради д-ром Петрушевичем на чолі. До складу делегації входять: державний секретар Бурачинський, державний секретар д-р Лозинський, д-р Прийма та інж. Лучків. Делегація має владнати справи політичного й міжнародного становища УНР, переговори з Антантою, а також адміністративні й фінансові питання.
Знесення блокади України, Туреччини й Болгарії.
Торговельне відомство повідомляє про знесення блокади України, Туреччини й Болгарії. Торгівля має йти через Чорне море. До неї залучено 7 товариств.
Галицькі полонені українці в Італії.
Галицькі полонені українці в Італії формують свій український полк. У Берні веде в цій справі переговори італійське посольство; центр — у Римі.
Боротьба з дезертирством.
Волинські волосні управи поведуть рішучу боротьбу з дезертирством.
У Жмеринці.
Курінь трудового люду Самостійної України заарештував у Жмеринці підісланого більшовика. Уночі кинуто бомби під цукровий склад; варта прогнала бандитів.
Добровольчі накази.
В Одесі добровольці видали наказ нищити всі посвідки з українською печаткою.
Більшовики випускають гетьманців.
Комісар Мануйлівського випустив на волю московських старшин, заарештованих Директорією; дозволено їм виїхати до Польщі або Німеччини. («У. Ст.»).
ОГОЛОШЕННЯ.
Оголошується дослівно розпорядок Д. С. В. С. від 19 лютого ц. р., ч. 1582/техн.:
Громада Мечищів Бережанського повіту звернулася (28 січня) із запитом, чиєю власністю є деревина, забудована в старих стрілецьких ровах у лісах спадкоємців Гершка Горонітра, і чи вільно її вжити для української армії, поки вона не зігнила.
На це Д. С. В. С. відповідає: Українська Народна Республіка є на час війни єдиною власницею всього майна, забудованого в старих стрілецьких ровах, і єдина має право ним розпоряджатися. Цим скасовуються всі дозволи з австрійських часів. Цей розпорядок має на меті прийти на допомогу сільським громадам і покласти край нездоровій спекуляції тим, що особи, які таке майно самовільно собі привласнили, відповідають перед державними судами. Потреби найбільше потерпілих від війни громадян мають при розподілі враховуватися насамперед. За забране майно Д. С. В. С. не встановлює жодної оплати — воно має розподілятися безоплатно; однак громадам вільно скласти в військових касах — на користь Українського Червоного Хреста — з добровільних пожертв обділених скільки завгодно велику суму.
Вищенаведене вирішення представлених на вступі питань — власності й призначення майна, забудованого в старих стрілецьких ровах, — водночас становить розпорядок у цьому відношенні, що відтепер набирає чинності.
Цей розпорядок Окружні військові команди доведуть до відома всім підпорядкованим їм командам, управам тощо, а також до загального публічного відома на своїх територіях.
Станиславів, 19 лютого 1919 р.
Місто-секретар: Петро Бубела в. р.
Надходить до повітової команди Снятин, Городенка, Косів, Заліщики, стаційної команди Гвіздець і Печеніжин, команди міста, а крім того — до відома повітових комісарів Коломия, Снятин, Городенка, Заліщики, Печеніжин і Косів та інтендантури С. В. К.
Згідно з оригіналом:
Д-р ПАЛІЇВ в. р. Т. ПРИМАК в. р.
ОГОЛОШЕННЯ (реклами).
Філія Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у Коломиї шукає вмілого машиніста (-стку). Платня за домовленістю. — Звертатися: вул. Кілінського, 10 (Нац. Рада), до М. Велигорського.
Перший у краї Український торговельно-комісійний дім у Станиславові, вул. Сапіжинська, 23. Здійснює торговельні операції на край і за кордон. Приймає замовлення на купівлю й продаж продовольчих засобів і технічних виробів. (4—8)
Адресову книгу міста Коломиї закладаю від сьогодні. Вписове: працюючі за наймом — по 2 кор., купці та торговці — по 4 кор., усі інші — по 1 кор. За надання адреси — 1 кор. — Антін Микитюк, вул. Мнихівка, 52.
Повідомляю вельмишановну публіку, що я продав мою кав’ярню «РОЯЛЬ» і набув кав’ярню «ЦЕНТРАЛЬ». Дякуючи за дотеперішню підтримку, прошу ласкаво підтримувати моє нове підприємство і запевняю, що старанним обслуговуванням, добрими стравами й добрими напоями старатимуся заслужити на довіру моїх гостей. (3—3) — З високою повагою А. Розенманн.
Вже вийшла «СІЧОВА ЗОРЯ» — ілюстрований український часослов на 1919 р., цікавий патріотичним змістом до теперішньої доби, з 9 гарними образками й землями України. Чистий дохід призначено на допомогу батькам і матерям, вдовам і сиротам по українських Січових Стрільцях, що поклали свої буйні голови в обороні України й у виборенні свободи і волі для українського народу. Ціна лише 6 корон. Придбати можна в Коломиї по книгарнях, паперових крамницях, а у більшій кількості — у проф. Пр. Рибчука в Коломиї, вул. Собіського, 49, у місті.
Відповідає за редакцію Омелян Карашкевич.
(Ч. 399). З друкарні Окружної Військової Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.
- Указ румунського короля / Жванець—Атаки. Початок статті — на с. 28. Йдеться про повернення подільських біженців через Дністер у румунську зону (село Атаки навпроти Жванця, Кам’янеччина). Король румунський — Фердинанд I.
- Остапенко, Сергій — голова Ради народних міністрів УНР (лютий—квітень 1919). «Український Голос» — наддніпрянська газета.
- Японський консул у Швейцарії; переселенці над Амуром — українська діаспора («Зелений Клин» / Далекий Схід); «Життя і Воля» — часопис.
- Ржевський, Распутін, Хвостов, Петерс — петербурзькі/чекістські імена доби: Алєксєй Хвостов (міністр внутр. справ Рос. імперії), Яків Петерс (чільник ВЧК).
- «Большевицькі вакони» — діалектне «вакони» (вибрики, витівки). У адаптації — «вибрики».
- Яси (Iași) — тимчасова столиця Румунії 1916–18; тут — заворушення 1919 р.
- Медина; геджаський шейх; меч Магомета — арабське повстання (продовження антиосманського руху Гашимітів у Геджазі/Hejaz); «меч Магомета» — символічна реліквія.
- Гаага, 8 марта; Американська палата про Ірляндію — відгомін ірландського руху за незалежність на тлі Паризької конференції; «палата» = палата представників.
- «Скоропадського вбито?» — чутка неправдива: гетьман Павло Скоропадський емігрував до Німеччини й загинув аж 1945 р. Карти з Вільгельмом — натяк на німецьку орієнтацію Гетьманату. Матіївці на Радомишльщині — село на Київщині (не плутати з покутськими Матіївцями коло Коломиї, що згадані на с. 28).
- «гривень» для винницької «Просвіти** — валюта УНР (наддніпрянська), на відміну від галицьких корон у тому ж числі; пор. примітку про валютну двоїстість на с. 26/с. 27.
- Витвицький, Степан — згодом міністр закордонних справ ЗОУНР; ген. Задік (Iacob Zadik) — командувач румунських військ, що зайняли Буковину 1918 р.
- Виїзд делеґації з Петрушевичем — пор. с. 27: іменування д-ра Євгена Петрушевича представником ЗО УНР до Директорії; тут — реальний виїзд проводу ЗОУНР на Наддніпрянщину. Бурачинський, Лозинський, Прийма, Лучків — члени уряду/делегації ЗОУНР.
- Гершко Горонітр — імовірно власник лісу єврейського походження; етнонім у джерелі поданий нейтрально, без зміни.
- «стрілецькі рови» — окопи Першої світової війни (1914–17) у галицьких лісах; забудована в них деревина (кріплення окопів) стала предметом спекуляції — звідси розпорядок Д.С.В.С.
- Д. С. В. С. — Державний Секретаріат Військових Справ ЗОУНР. Бубела (Петро), Палїїв (Дмитро), Примак — урядовці секретаріату. С. В. К. — Станиславівська (Окружна) Військова Команда.
- «(Ч. 399)» — наскрізний (валовий) номер випуску друкарні, окремий від числа часопису (Ч. 21); той самий номер видно у підвалі на с. 29 c1.
- «СІЧОВА ЗОРЯ» — благодійний часослов на користь сиріт по полеглих Січових Стрільцях; «образки» = ілюстрації/іконки.
- Кінець фейлетону «Мужицька арихметика» (С. Васильченко, «Докінчення буде» з с. 27) на цій сторінці відсутній — підвал ст. 4 зайняли «Оповістки». Докінчення припадало на одне з чисел 22–42, які в збереженій підшивці відсутні.
- Це остання сторінка Ч. 21; далі в архіві — Ч. 43 (титул — с. 30).
- Метод: чернетка з текстового шару
data/Покутський вісник Коломия 1919(OCR).pdfпоколонково (pvtool.sh txt 29), звірена з вирізами 300 dpirender/seg/p29-{head,c1,c2,c3}.png(pvtool.sh seg 29 300); власні назви, числа й правопис вичитано очима по PNG.