Архів-ІФ

Покутський Вістник

Остання (четверта) сторінка числа 21. Колонка 1 — здебільшого закордонні й внутрішні вісти: докінчення «Указу румунського короля» (з с. 28), «Антанта й Україна» (премєр-міністр Остапенко), «Японія й Україна», «Хто пристає до большевиків», «Большевицькі вакони», розрухи в Румунії та Бесарабії, повстання арабів, голос Американської палати про Ірляндію, три київські щоденники, вбивство Скоропадського (?), шкільно-освітні справи Наддніпрянщини. Колонка 2 — справи галицько-наддніпрянського обєднання просвіти, концентрація румунських військ над нашою границею, конференція д-ра Витвицького з ген. Задіком, виїзд галицької делеґації (з президентом Петрушевичем) на Вкраїну, знесення бльокади, галицькі полонені в Італії, боротьба з дезертирством, далі — велике «ОГОЛОШЕННЯ» (розпорядок Д.С.В.С. ч. 1582/техн. про дерево, забудоване в старих стрілецьких ровах). Колонка 3 — докінчення того розпорядку (підписи Бубела, Палїїв, Примак), відтак «ОПОВІСТКИ» (оголошення-реклями) і підпис відповідального редактора. Підвал числа: (Ч. 399) — з друкарні Ореста Кузьми.

Оригінал · правопис 1919 р.

Ст. 4 — ПОКУТСЬКИЙ ВІСТНИК — Ч. 21

[Указ румунського короля] (продовження з с. 28)

…в село Атаки, що на другім березі проти Жванця, прибуде ґенерал румунської армії, котрий прочитає населенню указ румунського короля про дозвіл біженцям повернутись до своїх садиб. Делеґація запрошує представників від біженців і охорони міста Жванця в село Атаки бути свідками мирного зібрання при читанню королівського указу. Місце переправи через Дністер намічено Жванець—Атаки на поромах.

Антанта й Україна.

В розмові зі співробітником «Укр. Голосу» п. премєр-міністр Остапенко заявив, що переговори з Антантою ведуться дальше і що є надія на корисне для України їх закінчення.

Японія й Україна.

Японський консуль у Швайцарії інтересувався українською справою. Запитував про українських переселенців над Амуром і про їх життя. На його думку Японія могла-б навязати з Україною торговельні зносини. («Життя і Воля»).

Хто пристає до большевиків.

Одеські часописи доносять про аферіста Ржевського, звязаного колись із Распутіном і Хвостовим. Сей чоловік, коли прийшли большевики, став большевиком під рукою Петерса, а коли запахло смаленим — утік. («Новини»).

Большевицькі вакони.

Московські большевики знесли обряди хрестин, шлюбу й погребу. Натомість заводять свої «гражданські» церемонії. («У. Г.»).

Розрухи в Румунії.

В Ясах прийшло до великих розрухів. Змобілізовано до 60.000 війська. Перед королівським палатою відбулася величезна маніфестація. Король при тім був ранений.

Повстання Арабів проти Анґлійців.

Залога Медини піднялася проти Анґлійців і піддалася ґеджаському шейхови. При тім видобуто меч Магомета.

Американська палата про самоозначеннє Ірляндії.

В Гаазі дня 8 марта обрадувала Американська палата над справою самоозначення Ірляндії. За правом Ірляндії до самоозначення голосувало 216 послів, проти — 41.

Розрухи в Бесарабії.

Радіо з Москви з 8/III. доносить, що в Кишиневі проголошено стан облоги. В Одесі вибухла на двірци бомба; ранено кількох француских старшин.

В Київі виходять три українські щоденні часописи.

В Київі виходять нині три українські щоденники: «Червоний Прапор» — орґан незалежних укр. соц.-демократів, «Боротьба» — орґан укр. соц.-революціонерів, і «Народна Воля». «Червоний Прапор» гостро виступає проти зросійщення. («Нове Життя»).

Підвисшеннє платні державних урядників і учителів.

Рада Державних Секретарів на засіданню з 8 лютого 1919 ухвалила підвисшити платню державним урядникам і учителям.

Скоропадського вбито?

Колишнього гетьмана Скоропадського вбито мабуть коло села Матіївці на Радомишльщині републиканським військом. При нім найдено фотоґрафічні карти його самого і Вільгельма. («У. Ст.»).

Видавничий відділ при Камянець-Подільськім Земстві.

При Камянець-Подільськім Земстві засновано видавничий відділ.

Допомога винницькому Т-ву Просвіта.

Міністерство Освіти внесло законопроєкт о виплату 230.000 гривень винницькому Т-ву «Просвіта». Вінницька «Просвіта» видала вже 25 ріжних книжочок.

До обовязкового навчання дорослих.

Департамент Позашкільної Освіти приготовляє обовязкове навчання дорослих у віці від 21 до 40 років. Думка цього навчання має виявитись в тому, що людина молодша від 40 років не зможе посісти жадної державної або громадської посади. Обовязкове навчання для дорослих будуть мусіли проводити земські та міські самоврядування, т-ва «Просвіта», управління заводів та фабрик і ріжні культурно-просвітні організації, котрі працюють по позашкільній освіті при найблизшій участи Д-та Позашкільної Освіти і з допомогою на сю потребу коштами від Міністерства Освіти.

Департамент До- і Позашкільної Освіти

вживає заходів, щоб обєднати просвітну діяльність у Галичині й на Наддніпрянщині через Всеукраїнську Вчительську Спілку.

Концентрація румунських військ над нашою границею.

Зі Станиславова доносять з 9 марта, що Румуни концентрують війська над нашою границею. Вислано ноту до румунського правительства й до Антанти.

Конференція д-ра Витвицького з ґенералом Задіком.

Зі Станиславова з 10 марта: д-р Витвицький виїхав до Чернівців на переговори з румунським ґенералом Задіком. Дійшло до повної згоди.

Виїзд галицької делеґації на Вкраїну.

Дня 11/III. виїхала на Вкраїну галицька делеґація з президентом Національної Ради д-ром Петрушевичем на чолі. В склад делеґації входять: Держ. Секретар Бурачинський, Держ. Секретар д-р Лозинський, д-р Прийма та інж. Лучків. Делеґація має полагодити справи політичного й міжнароднього становища У. Н. Р., переговори з Антантою, а також адміністраційні й грошеві справи.

Знесеннє бльокади України, Туреччини й Болгарії.

Торговельний уряд доносить про знесення бльокади України, Туреччини й Болгарії. Торг має іти через Чорне Море. До того покликано 7 товариств.

Галицькі полонені Українці в Італії.

Галицькі полонені Українці в Італії формують свій український полк. У Берні веде в тій справі переговори італійське посольство; центр — у Римі.

Боротьба з дезертирством.

Волинські волосні управи поведуть рішучу боротьбу з дезертирством.

В Жмеринці.

Курінь трудового люду Самостійної України арештував у Жмеринці підісланого большевика. Вночі кинено бомби під цукровий склад; варта прогнала бандитів.

Добровольчеські прикази.

В Одесі добровольці видали приказ нищити всі посвідки з українською печаткою.

Большевики випускають гетьманців.

Комісар Мануйлівського випустив на волю московських старшин, арештованих Директорією; дозволено їм виїхати до Польщі або Німеччини. («У. Ст.»).


ОГОЛОШЕННЄ.

Оголошується дослівно розпорядок Д. С. В. С. з дня 19/II. с. р. в ч. 1582/техн.:

Громада Мечищів бережанського повіту звернулася (28 січня) з запитом, чиєю властю є дерево, забудоване в старих стрілецьких ровах у лісах спадкоємців Гершка Горонітра, і чи вільно його вжити для української армії, заки воно зігниє.

На се відповідає Д. С. В. С.: Українська Народня Република є на час війни одинокою властителькою всього майна, забудованого в старих стрілецьких ровах, і одна має право ним розпоряджати. Тим уневажнюються всі дозволи з австрійських часів. Розпорядок сей має на меті прийти з помічю сільським громадам і покласти конець нездоровій спекуляції тим, що особи, котрі таке майно самовільно собі присвоїли, є відвічальними перед держ. судами. Потреби найбільше війною потерпівших громадян мають бути при поділі в першій мірі узгляднені. За побране майно не установляє Д. С. В. С. ніякої оплати, воно має ся розділювати безплатно; однак громадам вільна дорога зложити в касах військових — у користь Укр. Червоного Хреста — з добровільних датків обділених довільно велику квоту.

Повисше вирішення представлених на вступі питань: власности і призначення забудованого в старих стрілецьких ровах майна, творить рівночасно розпорядок в тім згляді, який від тепер увійшме в уживання.

Розпорядок сей подадуть Окружні Військові Команди до відома всім підчиненим їм Командам, управам і т. д., як рівнож до загального прилюдного відома на своїх територіях.

Станиславів, дня 19/II. 1919 р.

Містосекретар: Петро Бубела в. р.

Відходить до повітової команди Снятин, Городенка, Косів, Заліщики, стаційної команди Гвіздець і Печеніжин, Команди міста, а кромі сього до відома повітових комісарів Коломия, Снятин, Городенка, Заліщики, Печеніжин і Косів та до інтендантури С. В. К.

Згідно з оригіналом:

Др. ПАЛЇЇВ в. р. Т. ПРИМАК в. р.


ОПОВІСТКИ.

Філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії У. Н. Р. в Коломиї пошукує вправного машиніста (стки). Платня після умови. — Зголошуватись: вул. Кілінського ч. 10 (Нац. Рада) в М. Велигорського.

Перший в краю Український Дім Торговельний і Комісовий в Станиславові, Сапіжинська ч. 23. Переводить торговельні трансакції на край і за границю. Приймає оферти на купно й продаж споживчих середників і технічних виторів. (4—8)

Адресову книжку міста Коломиї закладаю з днем сьогоднішним. Вписове: умово працюючі по 2 кор., купці та торговці по 4 кор., всі инші по 1 кор. За уділення адреси 1 кор. — Антін Микитюк, вул. Мнихівка 52.

Повідомляю Високошановну П. Т. Публику, що я продав мою каварню «РОЯЛЬ», а набув каварню «ЦЕНТРАЛЬ». Дякуючи ввічливо за дотеперішнє попертя, прошу попирати ласкаво моє нове підприємство та впевняю, що старанною обслугою, добрими стравами і добрими напитками старатимуся заслужити на довіря моїх гостей. (3—3) — З високим поважанням А. Розенманн.

Вже вийшла «СІЧОВА ЗОРЯ», ілюстрований український часослов на 1919 р., займаючий патріотичним змістом під теперішню хвилю та 9 гарними образками і землями України. Чистий дохід призначений на підмогу батькам і матерям, вдовам і сиротам по українських Січових Стрільцях, що поклали свої буйні голови в защиті України і коло виборення свободи і волі для українського народа. Ціна лиш 6 корон. Набути можна в Коломиї по книгарнях, склепах паперу, а в більшій скількости у проф. Пр. Рибчука в Коломиї, ул. Собіського ч. 49 в городі.

Відвічає за редакцію Омелян Карашкевич.

(Ч. 399). З друкарні Окружної Військової Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.