Вісник державних законів і розпоряджень
Десята сторінка Випуску 3. Продовжує й завершує повний підписний реєстр Розпорядку 14 з с. 25 — акт «цілого Державного Секретаріяту» вимагає підписів усього кабінету, тож перелік із 4 підписів на с. 25 (Голубович, Цегельський, Макух, Вітовський) тут доповнюється ще п'ятьма (Бурачинський, Артимович, Мирон, Мартинець, Козаневич). Далі — повний Розпорядок 15 з 13 лютого 1919 про здачу мінеральних олив (нафти/ропи) державній фабриці в Дрогобичі (§§ 1–4, знову з повним кабінетним підписом). Насамкінець починається Закон 16 з 13 лютого 1919 про основи шкільництва Західної Області УНР (§§ 1–2 — державний характер шкіл, українська викладна й урядова мова з правом меншин на рідномовну школу); текст переходить на наступну сторінку.
[кінець підписів Розпорядку 14]
Державний Секретар судівництва: Бурачинський, в. р.
Державний Секретар просьвіти і віроісповідань: Др Артимович, в. р.
Державний Секретар шляхів, почт і телеграфів: Мирон, в. р.
Державний Секретар земельних справ: Мартинець в. р.
Державний Секретар публичних робіт: Козаневич, в. р.
15.
Розпорядок
цілого Державного Секретаріяту з дня 13. лютого 1919 р. в справі віддачі мінеральних олiїв державній фабриці мінеральних олiїв в Дрогобичі.
В ціли заосмотреня державної фабрики мінеральних олiїв сирим матеріялом, постановляємо отсе:
§ 1.
Всі фізичні і правні особи, які мають право видобувати мінеральні олiї (продуценти) і особи управнені до побору процентових уділів в зиску мінеральних олiїв (брутовці), мають негайно віддати державній фабриці мінеральних олiїв в Дрогобичі 22% із скількости бориславсько-тустанівскої ропи, випродукованої в падолисті 1918 р.
§ 2.
Ціну перенятя сеї ропи означується на 42 К. від 100 кг. Iсоо державна відбірня в Модричі. Ту ціну має заплатити по перенятю ропи управа державної фабрики мінеральних олiїв в Дрогобичі продуцентам і брутовцям, зглядно їх правним заступникам, на підставі виказів, котрі предложать управі фабрики магазинові підприємства.
§ 3.
Кошти перетолоченя ропи до державної відбірні понесуть особи обовязані до достави ропи.
§ 4.
Сей розпорядок входить в житє з днем його оповіщеня, а його виконанє поручається Державному Секретаріятови публичних робіт.
Президент Ради Державних Секретарів, Державний Секретар фінансів, торгу і промисловости: Др Голубович, в. р.
Державний Секретар внутрішних справ: Др Макух, в. р.
Державний Секретар судівництва: Бурачинський, в. р.
Державний Секретар земельних справ: Мартинець, в. р.
Державний Секретар публичних робіт: Козаневич, в. р.
Державний Секретар шляхів, почт і телеграфів: Мирон, в. р.
Державний Секретар військових справ: Курманович, в. р.
Державний Секретар просьвіти і віроісповідань: Др Артимович, в. р.
16.
Закон
з дня 13. лютого 1919 р. про основи шкільництва на Західній Области Української Народної Республики.
§ 1.
Всі публичні школи на Західній Области Української Народної Республики є державні а учителі державними урядниками. За дозволом верховних шкільних властий можна засновувати приватні школи.
§ 2.
Викладна і урядова мова у всіх державних школах є українська. Національним меншостям признає ся право на школу в рідній мові. Близші постанови…
(продовження — на наступній сторінці)
[кінець підписів Розпорядку 14]
Державний Секретар судівництва: Бурачинський, в. р.
Державний Секретар освіти і віросповідань: д-р Артимович, в. р.
Державний Секретар шляхів, пошти й телеграфів: Мирон, в. р.
Державний Секретар земельних справ: Мартинець, в. р.
Державний Секретар публічних робіт: Козаневич, в. р.
15. Розпорядження
цілого Державного Секретаріату від 13 лютого 1919 р. про передачу мінеральних олив державній фабриці мінеральних олив у Дрогобичі.
З метою забезпечення державної фабрики мінеральних олив сировиною постановляємо таке:
§ 1. Усі фізичні й юридичні особи, які мають право видобувати мінеральні оливи (виробники), а також особи, уповноважені на отримання відсоткової частки прибутку від мінеральних олив (брутівці, тобто власники паю в видобутку), мають негайно передати державній фабриці мінеральних олив у Дрогобичі 22% від кількості бориславсько-тустанівської сирої нафти, видобутої в листопаді 1918 р.
§ 2. Ціну прийняття цієї сирої нафти встановлюється на 42 крони за 100 кг, франко державна приймальня в Модричах. Цю ціну після прийняття нафти сплачує управління державної фабрики мінеральних олив у Дрогобичі виробникам і власникам паю, або їхнім законним представникам, на підставі довідок, які надасть управлінню фабрики торговельне підприємство.
§ 3. Витрати на транспортування нафти до державної приймальні несуть особи, зобов'язані до постачання нафти.
§ 4. Це розпорядження набуває чинності з дня його оголошення, а його виконання доручається Державному Секретаріату публічних робіт.
Президент Ради Державних Секретарів, Державний Секретар фінансів, торгівлі й промисловості: д-р Голубович, в. р.
Державний Секретар внутрішніх справ: д-р Макух, в. р.
Державний Секретар судівництва: Бурачинський, в. р.
Державний Секретар земельних справ: Мартинець, в. р.
Державний Секретар публічних робіт: Козаневич, в. р.
Державний Секретар шляхів, пошти й телеграфів: Мирон, в. р.
Державний Секретар військових справ: Курманович, в. р.
Державний Секретар освіти і віросповідань: д-р Артимович, в. р.
16. Закон
від 13 лютого 1919 р. про основи шкільництва в Західній Області Української Народної Республіки.
§ 1. Усі публічні школи в Західній Області Української Народної Республіки є державними, а вчителі — державними урядовцями. За дозволом вищих шкільних органів влади можна засновувати приватні школи.
§ 2. Мова викладання й діловодства в усіх державних школах — українська. Національним меншинам визнається право на школу рідною мовою. Детальніші положення…
(продовження — на наступній сторінці)
- Розпорядок 14 — справжній «весь кабінет» підпис. Заголовок «цілого Державного Секретаріяту» виявляється буквальним: повний перелік підписантів (Голубович, Цегельський, Макух, Вітовський — с. 25; Бурачинський, Артимович, Мирон, Мартинець, Козаневич — тут) налічує 9 секретарів, тобто фактично весь склад уряду ЗУНР станом на лютий 1919 — рішення про скасування секвестру майна громадян держав Антанти мало міжнародно-політичну вагу, що вимагало колективної відповідальності кабінету.
- Розпорядок 15 — та сама модель колективного підпису. Знову «цілого Державного Секретаріяту» і знову повний кабінетний підпис (8 імен, дещо інший склад/порядок) — господарське рішення про примусову здачу частки видобутку нафти (Бориславсько-Тустанівське родовище) державній рафінерії в Дрогобичі також трактується як загальноурядове, а не відомче.
- Розпорядок 15 — воєнна економіка нафти. Обов'язкова здача 22% видобутку бориславсько- тустанівської сирої нафти (листопад 1918) за фіксованою ціною 42 К/100 кг — форма державного регулювання стратегічної галузі (нафтовидобуток Бориславсько-Дрогобицького басейну) в умовах війни; «продуценти» (видобувачі) і «брутовці» (пайовики прибутку) — дві категорії учасників видобувної економіки давньої австрійської концесійної системи.
- Закон 16 — конституційна основа школи ЗУНР. Ключовий програмний акт: усі публічні школи — державні, вчителі — державні урядовці (§ 1); українська мова — обов'язкова мова викладання й діловодства державних шкіл, з визнаним правом національних меншин на навчання рідною мовою (§ 2). Саме на цей закон посилалися виконавчі акти освітнього вісника (с. 8 — Закон Ч. 1 = № 16 гол. вісника, той самий акт, побачений раніше «зсередини» відомчого видання).
- Термінологія. «мінеральні олiї» = мінеральні оливи/нафтопродукти (сира нафта й похідні); «продуцент» = виробник/видобувач; «брутовець» = пайовик (власник частки прибутку від видобутку, не сам видобувач); «ропа» = сира нафта (діал., від нафтових родовищ Прикарпаття); «Iсоо» (лат.) = «франко» (умова постачання без додаткових витрат покупця до вказаного пункту); «відбірня» = приймальний пункт; «управа фабрики» = управління/дирекція фабрики; «магазинове підприємство» = торговельне/складське підприємство; «шкільні власти» = органи шкільної адміністрації; «урядова мова» = мова діловодства.
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-26 з 91); увесь текст (підписи Розпорядку 14, повний Розпорядок 15, початок Закону 16) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. Колонцифру «10» і колонтитул звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.