Покутський Вістник
Третя сторінка числа 21. Угорі (ліва шпальта) — кінцівка рубрики «Вічевий рух» з с. 27, тепер підписана Володимиром Войнаровським, комісаром для земельних справ (земельна справа, жіноча участь у вічах, млини й «жидівські пявки», об'їзд 40 сіл). Далі — театрально-концертна хроніка: огляд Народного театру ім. Ів. Тобілевича (вистави Яновської, Васильченка, Николишина, Твена-«Хлібороба», Цеглинського) і програма Шевченківського концерту в Косові (15–16 марта, на 58-мі роковини смерти Шевченка; солістки О. Окуневська і Я. Сосенко). У правих шпальтах — два кооперативні оголошення (друки «Союза покутських укр. кооператив»; «Міщанська Спілка торг.-пром.») і велика рубрика «Телеграми і вісти»: польський сойм про Львів (посли Адам, Оконь, Домбський), нафтова область (М. Василько), лист митр. А. Шептицького з обложеного Львова, конфіската «Нашої Мети», відкликання консула Енно, ноти Раковського, чутки про розстріл генералів Рузського й Радка Дімітрієва, паризька комісія про кордони Польщі (1772), заяви Вільсона про прелімінарний мир, засідання Ради Держ. Секретарів і Виділу УНРади (амнестія; обрання д-ра Євгена Петрушевича представником ЗО УНР до Директорії), вивіз цукру до «голодної Московщини», ухвали комісії Трудового Конґресу, «миколаївські» гроші, німецькі військові приготування — й початок «Указу румунського короля» (переходить на с. 29).
Ч. 21. — ПОКУТСЬКИЙ ВІСТНИК — Ст. 3.
[Вічевий рух] (продовження з с. 27)
…у панів та Жидів спілки на вигідних услівях і в той спосіб допомагають їм до обробітки поля. Такий случай мав місце в Дебеславцях, де кількох богатших людей, виходячи з точки погляду, що колиб навіть прийшло до поділу землі, то вони, як богатші не дістануть, закупили 11 морґів у частинного властителя Жида Гріфля. За кару скинули їх на вічу з організації і земельного комітету, а купно уважають за неістнуюче. Подібно мається справа з тими, що беруть спілки. Та хоч не може бути навіть мови о якійсь організації в тім напрямку, зі всього видно, що на весні буде дуже тяжко о робітника. Сьогорічний брак паші, в наслідок якого худоба і коні гинуть (в Трачи згинуло 10 коней в послїднім часі), зробив це всюди по селах, що на першім місци стоїть пасовиско, котрого виділення народ безусловно домагається. Радо народ годиться на віддання першенства борцям з під Львова, або їх осиротівшим родинам. Дуже радісною обставиною є, що численною участь беруть жінки, а навіть забирають голос, як це мало місце пр. в Матіївцях, де жінка порушила важні справи, а що більше — говорила коротко і до речи. Кромі земельних справ приходять на дневний порядок справи, котрі делеґат земельного комісаріяту вже з переступленням своєї компетенції мусить на місци залагодити, от пр. зміна громадської організації і т. п. Також лучаються випадки, що голова організації з гром. комісарем живуть у незгоді, що походить з того, що або не уміються поділити властю, або котрась сторона хоче взяти верх над другою, (як це має місце в Ценеві), та ці відносини впливають дуже зле на село й їх повинна Національна Рада сейчас полагодити. Вкінци скаржаться люди на ріжні свої прикрости: на млини, що беруть мірки від послїдньої чверти збіжжя, на жидівські пявки, що крутяться по селах і за сірник та нафту видирають послїдну пригорщу муки. На такі справи дається їм сейчас раду. Кромі вичислених віч обїхав земельний комісаріят 40 сіл, де рівнож мав нагоду порозумітися з людьми, і народ має переконання, що земля мусить бути його — та жде спокійно, коли бачить, що в тім напрямі щось робиться. Винятки дуже рідкі заходять там, де з яка одиниця, котра для якихсь личних амбіцій працює над дезорганізацією.
Володимир Войнаровський, комісар для земельних справ.
Народній театр ім. Ів. Тобилевича,
виставивши за останній час із великим успіхом Л. Яновської «На Сіножаті» в прегарнім музичнім укладі Гната Колцуняка, повторене «На першій гулі» С. Васильченка та в минулу неділю п'єсу Дм. Николишина «Розладдя», ставить сьогодні знамениту комедійку Тімора, переробку з юморески М. Твена «Комедія про чоловіка», що редаґував «Хлібороба» та повторення Цеглинського «Тато на заручинах». У «На сіножаті» визначилися жіночі хори. «На першій гулі» прийшло гладко в первісній обсаді в «Розладдя» над усіх припав до вподоби публики самий автор у ролі Ореста та Павля Іванинчуківна (Олена). «Комедії про чоловіка» візьмуть участь Т. Піотровський, … Михайлюківна, А. Дутчак, Балевич, Флюнт. «Тато на заручинах» піде в давній обсаді з Чубатівною, Михалевською, Піотровською, Стадниченківною, Хоміцькою, Попадюківною, Михайлюківною, Карашкевичем, Дутчаком, Бедзюком, Глинським. — Готується до вистави «Невольник» Кропивницького, «Степовий гість» Грінченка, «Одруження» Гоголя.
Концерт.
На памятку 58. роковин смерти ґенія України, Тараса Шевченка, відбудеться в суботу й неділю 15. і 16. марта 1919. заходом українсько-косівської громади в салі українського театру ім. Ів. Тобилевича концерт із ласкавою співучастю Вп. О. Окуневської і Я. Сосенківної. — Програма
- Вступне слово. 2. С. Яричевський — Я. Лопатинський: «Вставай Україно» мішаний хор в супроводі фортепяну й оркестри. 3. Charles Dancla: «Hommage a l'amitié op. 66», скрипкове сольо в супроводі фортепяну. 4. Кониський-Нижанківський: «Люблю дивитись» дует на тенор і бас в супроводі фортепяну. 5. Шевченко-Лисенко: «І процвітеш поземлею» чистий квартет на мішані голоси в супр. фортепяну. 6. Шевченко: «Посланіє» деклямація. 7. Ф. Колесса: «Вязанка народніх пісень» мішаний хор a capella. 8. Franz Dodla «Souvenir» дует на скрипку й фортепян. 9. Пачовський — Людкевич: «Українська баркароля» терцет на жіночі голоси в супр. фортепяну. 10. С. Яричевський: «Устань Прометею» на спомин Тарасовій, деклямація. 11. Франко-Лисенко: «Не забудь юних днів» альтове сольо в супроводі фортепяну. 12. Шевченко-Вербицький: «Завіщання» баритонове сольо в супроводі 2 хорів і фортепяну. Чистий прибуток з концерту і буфету на украшення памятника й площі Тараса Шевченка в Косові.
«Союз покутських укр. кооператив» в Коломиї
видав і має на складі отсі друки для спілок: 1) заява приступлення в члени 18 К за 100 штук; 2) касова асіґната 9 К за 100 штук; 3) уділова книжочка 12 К за 100 штук; 4) взірцевий статут спілок 1 К за 1 штуку. — Приготовлюються до друку инші книги і формулярі. З огляду на брак паперу зволять хв. спілки, що хотіли б набути друки, заздалегідь замовити потрібну скількість. — Зголошення в «Окружній Національній Раді» в Коломиї. Управа.
«Міщанська Спілка торг. пром.» в Коломиї.
Спілки, що приступили в члени «Союза покутських українських кооператив» в Коломиї могуть зголошуватись по товари (деякі) в «Міщанській Спілці торг. пром.» в Коломиї (Народній Дім). Уділ 500 К, вписове 50 К. Управа.
Телеграми і вісти.
В Польщі. В Варшаві відбуваються наради польського сойму. На чергу нарад прийшла справа Львова. Говорив посол Адам, нар. дем.: «Українці рішили Львів голодоморити.» Належить сьому перешкодити й післати сильну армію з відповідним засобом муніції, щоби відперти ворога і спацифікувати (успокоїти) залляту українським большевизмом частину краю. (Такою безличною брехнею воює перший польський сойм і так препрофане себе сам!) Кс. Оконь (людовець) хоче боронити не тільки Львова, але Дрогобича й Борислава. Посол Домбский вважає війну на сході за найважнійшу для Польщі, бо ходить о межі Польщі. Наколи паде Львів, границею буде Сян. Ціла Східна Галичина мусить остатися при Польщі (!?), бо провадять величезні скарби, які є в Бориславі, Калуши та подільській землі. Маршалок оголошує, що виявилися бажання, щоби внесення п. Адама справлено та щоби счеркнено слова: «спацифікувати залляту українським большевизмом частину краю». Поправивши перепадає при голосуванню, а внесення в цілости переходить значною більшістю голосів. Відділи польських військ під проводмайора Лучинського заняли Дрогичин (місточко в середині зелізничної лінії Кобринь–Пінськ). Війська Галицькі мають незабаром вибратися в подорож до Польщі. З Варшави доносять, що давнійший міністер війни полк. Врочинський уступив, а номінація генерала Лесневського на міністра війни зістала вже підписана через Пілсудського, яко начальника держави. («Наддн. Вісти»)
Положення в галицькій нафтовій області. Віденська часопись Zeit доносить: Посол Зах. Укр. Нар. Республіки Микола Василько заявив нашому співробітникови слідуюче: В Бориславі і Дрогобичи панує цілковитий спокій. Продукція нафти відбувається нормально. Від часу обнятя нафтової області українською владою не має найменшого незадоволення між робітництвом. Зараз їде в дорозі до Відня вислана укр. правительством комісія, яка має на ціли уможливити вивіз нафти й инших нафтових продуктів до Чехо-Словакії, Юґославії, Угорщини, Австрії і Швайцарії. Разом з комісією прийдуть рівнож представники нафтової області з дорадчим голосом. («Укр. Голос»)
Цікавий лист митр. Шептицького. Під тим заголовком доносить П. А. Т. з Женеви: «Отсе два місяці минуло, як я не є в можливости писати до Тебе. Переживаємо безустанну війну. Через три тижні безперестанно шаліла борба посеред мурів нашого міста. Ціле населення страждає незвичайно. Не маємо ні води, ні світла, ні поживи; кромі сего живуть Українці в безнастанній тривозі арештовання, ревізій, а навіть крадіжи й грабіжи. Богато Українців вивезено або забрано від нас і покладено яко закладників. Зволимо Біг, щоби ся війна скоро покінчилась. До Львова прийшла місія, бути може, що принесе вона нам мир. Не маємо вісток зі сходу, а й ті, що доходять є непевні. Судьба Скоропадського доказує, що в нашім народі не така велика сила. Дивуюся, що Поляки так слабо здають собі справу в ситуації. Здається, що проєктують здобути цілої Галичини й бажають посунутися за Збруч аж до Київа. Як мало посунулися одначе аж до сих пор. До побачення в часах мира, в часах щасливіших.» («Наддністрянські Вісти»)
Беруться на способи. — Gazeta Poranna з 27. ІІ. пише: По завішенню «Впереду» за большевицько-антиколіційну статтю рішили львівські Українці не старатися о призвіл на нову часопись, тільки по думці хитрі, мудро, невеличким коштом — змінили двотижневик «Наша Мета» в дневник в той спосіб, що день за днем видають число яко «надзвичайне число». Несьти! сконфісковано вчерашній наклад «Нашої Мети» і в певности не зашкодить «Нашій Меті» вийти сегодня знова як «надзв. додаток!» — Не перша се мабуть конфіската, а шматка вашого разу тішиться з хороброї цензури. («Наддністрянські Вісти»)
До відставки Енно. — «Од. Нов.» повідомляють, що консул Енно поїхав у відпустку, по скінченню якого не вернеться на свою первісну посаду консуля з особливими уповноваженнями. Одною з головних причин уцміленя Енно від обовязків була його непримирима позиція в українському питанню.
Оборонці. Раковський сповіщає, що українське совітське правительство відправляє ноту — протест до французького правительства з приводу його умови з Директорією. Друга нота французькому правительству з приводу того, що воно вище командування на півдні. Аналогічні ноти надсилаються румунському командуванню.
Смерть ґен. Рузського та Дімітрієва? УПБ. Льондон. По останнім відомленням розстріляли большевики в останнім часі 100 закладників, між ними ґенерала Рузського і Радка Дімітрієва.
Границі Польщі. УПБ. Гаґа, 5-го марта. — З Варшави доносять: Паризька комісія для полагодження польського питання постановила за установленю західньої границі Польщі, що вона має знову дістати свої старі границі в 1772 р. Про долю Ґданська вже не запало рішення. На рішучім Шлеску в богато місцях поправлять границю.
Мир. УПБ. Ню-Йорк, 6-го марта (радіо). «Івнінг Нюс» доносить: Втаємничені круги утверджуються щораз то більше в переконанню, що союзники співживаються в заключенням мира тому, що в Німеччині може бути повалене теперішнє правительство і можливо є, що це перед підписанням мира візьме верх большевизм. Конференція старається приспішити мировий договір, щоби привести до мира ще перед катастрофою Німеччини. Союзні держави одержали з певних джерел вісти про арештованих російських аґентів в Баварії та побоюються, щоби большевицькі правительства не потворилися по всій Німеччині. Кождий з со[ю]зників є відповідальний за те, що протягом 4 місяців від підписання договору про перемиря не підписано ще мирового договору. Большевицька небезпека загрожує тепер і Чехам, тому, що Італійці і південні Славяне спиняють своїми спорами заосмотрення тих держав в поживу. Підписання проєкту Союза народів забрало цілі місяці часу, кожда держава мала свої власні незначні причини, щоби не допустити до тих мір, які могли врятувати німецьке правительство та довести до скорого мира. Се велике проволікання є причиною сьому, що союзники не найдуть в Німеччині такого правительства, з яким могли би заключити [мир], а їхнє положення згля́дом Німеччини буде таке саме, як тепер згля́дом Росії.
Вільсон про мир. УПБ. Париж, 6-го марта. «Нюйорк Гаральд» звідомляє, що президент Вільсон прирік своїй відозві до сенату, що прелімінарний мир буде підписаний з початком цвітня, а остаточний договір в першім тижні місяця червня.
Засідання Ради Держ. Секретарів. 8. марта о год. [11.] відбулося засідання Ради Держ. Секретарів. — В справі кавцій для старшин порішено не заводити кавцій для жонатих старшин — натомість обовязок матеріяльного забезпечення жінок і дітей переходить на державу. — Ухвалено виплачувати одноразовий додаток протягом місяця марта для народних учителів, підурядників, урядників та державних робітників. Рішено покликати до життя комісію, яка має уложити норми платень для всіх дікастерій урядників, службовців та державних робітників. Секретарем Артимовичем приурочено виготовлення законопроєкту, після якого побори учителів будуть зрівняні з платнями 4 найнизших урядничих ранг. При Президії Держ. Секретаріяту покликається до життя законодатну секцію. Обговорювано наконець справу законопроєкту про амнестію, який буде предложений до затвердження Укр. Національній Раді.
- III. відбулося засідання Виділу Укр. Нац. Ради з отсим дневним порядком: Ухвалено амнестію для осіб, які допустилися обиди маєстату в австрійській державі й инших поповнених провин до 1. падолиста 1918 р. Рівно ухвалено амнестію за каригідні вчинки поповнені до дня 1. падолиста 1918 р. під вражінням воєнної інвазії, або в наслідок примусового положення спричиненого інвазією.
Іменування: Виділ Укр. Нац. Ради іменував: Д-ра М. Лозинського — Товаришем Держ. Секретаря закорд. справ; отамана Бубелу — Товаришем Держ. Секретаря війск. справ; отамана Волощука — референтом для жандармерії при Держ. Секретаріяті внутрішних справ. Рішено вислати в склад Директорії представника Захід. Окруґ Укр. Нар. республіки. Вибраний ним Президент Укр. Нац. Ради д-р Евген Петрушевич.
Відбудовуються! УПБ. Москва 2. марта. Совітський продовольчий комітет повідомляє, що за час від 5–15 лютого з одної київської ґубернії відправлено в голодну Московщину 1 міліон 200.000 пудів цукру, а дальше зазначає, що совіти инших ґуберній України мало дбають про головну совітську республіку.
Із комісії Труд. Конґресу. УПБ. Винниця. 4. III. Комісія Трудового Конґресу ухвалила на засіданню звернутися до Директорії і відповідних міністерств з предложенням, аби усунені ненормальні явища на зелізниці, як також, аби були видані розпорядження про функції і компетенції комісії і відношення до неї центральної місцевої власти. Комісія по обороні прийшла до висновку, що інституції командуючого військами є зайвий і ухвалила, що військовий міністер мусить бути фактично командуючим і нести відповідальність за військову політику і всю справу. Як головний так генеральний штаб касується, замість них організуються походний штаб при двох товаришах міністра: оперативний і адміністративний. Комісія по обороні постановила негайно перевторити персональний склад командантів в тій ціли, щоби на місцях були поставлені люде з певним громадсько-національним та адміністративним знанням. Всі команданти з командантур заняті ворогом повинні бути негайно розформовані і відправлені до частин дієвої армії.
Роблять гроші. УПБ. Винниця, 5. III. Совітське радіо з Москви повідомляє, що совітський уряд припинив друкувати «керенки» і друкує лише «миколаївські» гроші значно збільшивши машини. В Петрограді в січни згоріли крапельниці і гарматні майстерні Путіловського заводу.
У Київі. До Свята Шевченка. В суботу 15. лютого відбулася нарада, скликана з ініціативи Київської Мійської учительської спілки по улаштованню Шевченківських свят для учнів усіх шкіл м. Київа. Ухвалено влаштувати прилюдні свята для всього Київа.
Незалежні у. соц.-дем. і комуністи. Незалежні У.С.-Д. постановили: «Входити в правительство і нести повну відповідальність не тільки в тім разі, коли: Буде всіми офіціяльними орґанами вищої власти неукраїнської, а російської визнано незалежність і самостійність Української Соціялістичної Республіки, коли в Україні буде твердий взятий національний курс, а курс соціяльний і офіціяльною українською мовою буде тільки українська. Всі ж чутки і газетні відомости про участь незалежних в правительстві з цілком не відповідаючі дійсности. Комуністи висмівують ці бажання незалежних і називають їх „дрібно-буржуазними“. Таке революційне єднання робітників і селян України! Большевик Аверин, який називав українську мову „гайдамацьким язиком“, тепер міністром внутрішних справ у Київі. Зрозуміло, що незалежні, які за українську самостійність, не миряться з Авериним і Камковим. А в російських комуністів, хто з ними осміє сперечатись, всякий має прилвище „дрібного буржуя“.
Німеччина готує дужу армію. Льондон, 26-го січня («Матен»). Німецький уряд, передбачаючи великий наступ большевиків весною, готується до відбиття сього наступу. Дві армії вже післані на фронт: одна в східну Прусію, друга на Сілезію. Досі 35000 добровільців підписали контракт о вступлю до армію. Національне зібрання ухвалило формувати велику армію, в склад якої увійдуть поліційні війська. Ся тимчасова армія числитиме 350.000 людей і зформується за 3 місяці. На випадок війни два міліони офіцерів і солдат будуть призвані відповідно їхньому фахови. Раді солдатських депутатів не будуть мати жадного політичного права. Є пропозиція, щоби Гінденбург став на чолі нових армій і організував охорону цілого східного фронту.
Американська поліція в Парижі. В Парижі зараз реорганізується американська поліція в касару ґен. Гардта. Поліція ця створена в бувших раненях Американців й інтензивне працює, арештовуючи „численних“ як пише „Матен“, дезертирів із амер. армій. Французькі ґазети дізналися про оповіщення Українською війною Московщині 25. січня, то б то майже через місяць після факту.
Указ румунського короля. Пятого березня в Жмеринець з Хотина прибула румунська делегація в складі двох старшин, котра офіціяльно заявила начальнику міської охорони оповістити українську владу й біженців Бесарабщини, що шостого березня з біжучого року, в девять годин ранку,… (далі — на стор. с. 29)
Ч. 21. — ПОКУТСЬКИЙ ВІСТНИК — Ст. 3.
[Вічевий рух] (продовження з с. 27)
…у панів та євреїв спілки на вигідних умовах і в такий спосіб допомагають їм обробляти поле. Такий випадок стався в Дебеславцях, де кілька заможніших людей, виходячи з міркування, що навіть якби дійшло до поділу землі, то вони, як заможніші, нічого не дістануть, закупили 11 моргів у приватного власника — єврея Гріфля. За кару їх на вічі виключили з організації та земельного комітету, а саму покупку вважають за неіснуючу. Подібно стоїть справа з тими, хто бере [землю] в спілки. Хоч про якусь організацію в цьому напрямі ще й мови бути не може, з усього видно, що навесні буде дуже сутужно з робітником. Цьогорічна нестача паші, через яку худоба й коні гинуть (у Трачі останнім часом загинуло 10 коней), призвела всюди по селах до того, що на першому місці стоїть пасовисько, виділення якого народ безумовно вимагає. Народ охоче погоджується віддати першість борцям з-під Львова або їхнім осиротілим родинам. Дуже відрадно, що численну участь беруть жінки й навіть беруть слово — як це сталося, приміром, у Матіївцях, де жінка порушила важливі справи, а понад те — говорила коротко й по суті. Крім земельних справ, на порядок денний виходять справи, які делегат земельного комісаріату, вже перевищуючи свою компетенцію, мусить залагоджувати на місці — наприклад, зміну громадської організації тощо. Трапляється також, що голова організації з громадським комісаром живуть у незгоді, що походить з того, що або не вміють поділити владу, або котрась сторона хоче взяти гору над другою (як це маємо в Ценеві), і ці взаємини дуже зле впливають на село; залагодити їх має негайно Національна Рада. Насамкінець люди скаржаться на різні свої прикрощі: на млини, що беруть мірку з останньої чверті збіжжя, на єврейських п'явок, що крутяться по селах і за сірник та нафту видирають останню жменю борошна. Цим справам зараз дають раду. Окрім перелічених віч, земельний комісаріат об'їхав 40 сіл, де так само мав нагоду порозумітися з людьми, і народ переконаний, що земля має бути його, — і чекає спокійно, бачачи, що в цьому напрямі щось робиться. Винятки трапляються дуже рідко — там, де з'являється якась одиниця, що задля якихось особистих амбіцій працює на дезорганізацію.
Володимир Войнаровський, комісар у земельних справах.
Народний театр ім. Ів. Тобілевича,
показавши останнім часом із великим успіхом «На сіножаті» Л. Яновської в чудовому музичному оформленні Гната Колцуняка, повторивши «На першій гулі» С. Васильченка та минулої неділі п'єсу Дм. Николишина «Розладдя», ставить сьогодні знамениту комедійку Тімора — переробку з гуморески М. Твена «Комедія про чоловіка», що її редагував «Хлібороб», — та повторення «Тата на заручинах» Цеглинського. У «На сіножаті» відзначилися жіночі хори. «На першій гулі» пройшло гладко в первісному складі; у «Розладді» над усіх припав до вподоби публіці сам автор у ролі Ореста та Павля Іванинчуківна (Олена). У «Комедії про чоловіка» візьмуть участь Т. Піотровський, … Михайлюківна, А. Дутчак, Балевич, Флюнт. «Тато на заручинах» піде в давньому складі — з Чубатівною, Михалевською, Піотровською, Стадниченківною, Хоміцькою, Попадюківною, Михайлюківною, Карашкевичем, Дутчаком, Бедзюком, Глинським. — Готується до постановки «Невольник» Кропивницького, «Степовий гість» Грінченка, «Одруження» Гоголя.
Концерт.
На вшанування 58-х роковин смерті генія України Тараса Шевченка в суботу й неділю, 15 і 16 березня 1919, заходом українсько-косівської громади в залі українського театру ім. Ів. Тобілевича відбудеться концерт за ласкавою участю вельмишановних О. Окуневської і Я. Сосенко. — Програма: 1. Вступне слово. 2. С. Яричевський — Я. Лопатинський: «Вставай, Україно» — мішаний хор у супроводі фортепіано й оркестру. 3. Charles Dancla: «Hommage à l'amitié», ор. 66 — скрипкове соло в супроводі фортепіано. 4. Кониський — Нижанківський: «Люблю дивитись» — дует для тенора й баса в супроводі фортепіано. 5. Шевченко — Лисенко: «І процвітеш, поземлею» — чистий квартет для мішаних голосів у супроводі фортепіано. 6. Шевченко: «Посланіє» — декламація. 7. Ф. Колесса: «В'язанка народних пісень» — мішаний хор a cappella. 8. Franz Dodla: «Souvenir» — дует для скрипки й фортепіано. 9. Пачовський — Людкевич: «Українська баркарола» — терцет для жіночих голосів у супроводі фортепіано. 10. С. Яричевський: «Устань, Прометею» — на спомин Тараса, декламація. 11. Франко — Лисенко: «Не забудь юних днів» — альтове соло в супроводі фортепіано. 12. Шевченко — Вербицький: «Заповіт» — баритонове соло в супроводі двох хорів і фортепіано. Чистий прибуток з концерту й буфету — на упорядкування пам'ятника та площі Тараса Шевченка в Косові.
«Союз покутських укр. кооператив» у Коломиї
видав і має на складі такі друки для спілок: 1) заява про вступ у члени — 18 К за 100 штук; 2) касова асигната — 9 К за 100 штук; 3) пайова книжечка — 12 К за 100 штук; 4) взірцевий статут спілок — 1 К за 1 штуку. — Готуються до друку інші книги й формуляри. З огляду на брак паперу нехай шановні спілки, що хотіли б придбати друки, заздалегідь замовлять потрібну кількість. — Звертатися до «Окружної Національної Ради» в Коломиї. Управа.
«Міщанська Спілка торг.-пром.» у Коломиї.
Спілки, що вступили в члени «Союзу покутських українських кооператив» у Коломиї, можуть звертатися по товари (деякі) до «Міщанської Спілки торг.-пром.» у Коломиї (Народний Дім). Пай 500 К, вступне 50 К. Управа.
Телеграми і вісти.
У Польщі. У Варшаві тривають наради польського сейму. На черзі стала справа Львова. Виступив посол Адам (нар.-дем.): «Українці вирішили заморити Львів голодом.» Цьому слід перешкодити й послати сильну армію з належним запасом боєприпасів, щоб відбити ворога й «спацифікувати» (заспокоїти) залляту українським більшовизмом частину краю. (Такою безсоромною брехнею воює перший польський сейм — і так сам себе ганьбить!) Кс. Оконь (людовець) хоче боронити не лише Львова, а й Дрогобича та Борислава. Посол Домбський вважає війну на сході за найважливішу для Польщі, бо йдеться про кордони Польщі. Якщо впаде Львів, кордоном буде Сян. Уся Східна Галичина має лишитися за Польщею (!?), бо там величезні багатства — у Бориславі, Калуші та на подільській землі. Маршалок оголошує, що є побажання внесення п. Адама ухвалити, але викреслити слова «спацифікувати залляту українським більшовизмом частину краю». Виправлене вноситься на голосування й у цілості проходить значною більшістю голосів. Відділи польських військ під проводом майора Лучинського зайняли Дорогичин (містечко посередині залізничної лінії Кобринь–Пінськ). Галицькі війська [польські] мають незабаром вирушити до Польщі. З Варшави повідомляють, що колишній міністр війни полк. Врочинський пішов у відставку, а призначення генерала Лесневського на міністра війни вже підписано Пілсудським як начальником держави. («Наддн. Вісті»)
Становище в галицькій нафтовій області. Віденська газета «Zeit» повідомляє: посол ЗУНР Микола Василько заявив нашому співробітникові таке: у Бориславі й Дрогобичі панує цілковитий спокій. Видобуток нафти йде нормально. Відколи нафтову область перебрала українська влада, серед робітництва немає й найменшого невдоволення. Зараз у дорозі до Відня — вислана українським урядом комісія, яка має уможливити вивіз нафти й інших нафтопродуктів до Чехо-Словаччини, Югославії, Угорщини, Австрії та Швейцарії. Разом з комісією прибудуть і представники нафтової області з дорадчим голосом. («Укр. Голос»)
Цікавий лист митр. Шептицького. Під цим заголовком повідомляє ПАТ із Женеви: «Ось уже два місяці, як я не маю змоги писати до Тебе. Переживаємо безперервну війну. Три тижні безперестанку шаліла боротьба серед мурів нашого міста. Усе населення страждає незвичайно. Не маємо ні води, ні світла, ні харчів; до того ж українці живуть у безнастанній тривозі перед арештами, ревізіями, а навіть крадіжками та грабунками. Багато українців вивезено або забрано від нас і взято як заручників. Дай Боже, щоб ця війна скоро скінчилася. До Львова прибула місія — можливо, вона принесе нам мир. Не маємо вістей зі сходу, а й ті, що доходять, непевні. Доля Скоропадського доводить, що в нашому народі не така вже велика сила. Дивуюся, що поляки так слабо усвідомлюють ситуацію. Здається, вони замірилися здобути всю Галичину й хочуть посунутися за Збруч аж до Києва. Як мало, проте, посунулися досі. До побачення в часи миру, у часи щасливіші.» («Наддністрянські Вісті»)
Беруться на способи. «Gazeta Poranna» від 27.II пише: після призупинення «Впереду» за більшовицько-антикоаліційну статтю львівські українці вирішили не клопотатися дозволом на нову газету, а кмітливо, малим коштом перетворили двотижневик «Наша Мета» на щоденник у такий спосіб, що день у день видають число як «надзвичайне число». На жаль, учорашній наклад «Нашої Мети» сконфісковано — та, мабуть, ніщо не завадить «Нашій Меті» вийти сьогодні знову як «надзв. додаток!» Це, певно, не перша конфіската, а частка вашого ж кшталту тішиться хороброю цензурою. («Наддністрянські Вісті»)
До відставки Енно. «Одеські Новини» повідомляють, що консул Енно поїхав у відпустку, по завершенні якої не повернеться на свою попередню посаду консула з особливими повноваженнями. Однією з головних причин усунення Енно від обов'язків була його непримиренна позиція в українському питанні.
Оборонці. Раковський сповіщає, що українське радянське правительство надсилає ноту — протест французькому урядові з приводу його угоди з Директорією; другу ноту — з приводу того, що [Франція] здійснює верховне командування на півдні. Аналогічні ноти надсилаються румунському командуванню.
Смерть ген. Рузського та Дімітрієва? УПБ, Лондон. За останніми повідомленнями, більшовики останнім часом розстріляли 100 заручників, серед них — генерала Рузського й Радка Дімітрієва.
Кордони Польщі. УПБ, Гаага, 5 березня. — З Варшави повідомляють: паризька комісія для розв'язання польського питання ухвалила щодо встановлення західного кордону Польщі, що вона має знову дістати свої старі кордони 1772 р. Про долю Ґданська рішення ще не ухвалено. У спірній Сілезії в багатьох місцях кордон виправлять.
Мир. УПБ, Нью-Йорк, 6 березня (радіо). «Evening News» повідомляє: втаємничені кола дедалі більше переконуються, що союзники зволікають із укладенням миру, бо в Німеччині може бути повалене теперішнє правительство і, можливо, ще перед підписанням миру візьме гору більшовизм. Конференція намагається прискорити мирний договір, щоб дійти миру ще перед катастрофою Німеччини. Союзні держави дістали з певних джерел відомості про арештованих російських агентів у Баварії й побоюються, щоб більшовицькі уряди не поширилися по всій Німеччині. Кожен із союзників відповідальний за те, що протягом 4 місяців від підписання угоди про перемир'я мирного договору ще не підписано. Більшовицька небезпека загрожує тепер і чехам, бо італійці та південні слов'яни своїми суперечками стримують постачання тих держав харчами. Підписання проєкту Союзу народів забрало цілі місяці часу: кожна держава мала свої власні дрібні причини, щоб не допустити до тих заходів, які могли б урятувати німецький уряд і привести до скорого миру. Це велике зволікання й є причиною того, що союзники не знайдуть у Німеччині такого уряду, з яким могли б укласти [мир], — і їхнє становище щодо Німеччини буде таке саме, як тепер щодо Росії.
Вільсон про мир. УПБ, Париж, 6 березня. «New York Herald» повідомляє, що президент Вільсон у своєму зверненні до сенату пообіцяв, що прелімінарний мир буде підписано на початку квітня, а остаточний договір — у першому тижні червня.
Засідання Ради Державних Секретарів. 8 березня об 11-й год. відбулося засідання Ради Держ. Секретарів. — У справі застав для старшин ухвалено не запроваджувати застав для одружених старшин — натомість обов'язок матеріального забезпечення дружин і дітей переходить на державу. — Ухвалено виплатити одноразову надбавку протягом березня народним учителям, підурядникам, урядовцям і державним робітникам. Вирішено створити комісію, яка має укласти норми платні для всіх відомств — урядовців, службовців і державних робітників. Секретареві Артимовичу доручено підготувати законопроєкт, за яким платню вчителів буде зрівняно з платнями 4 найнижчих урядничих рангів. При Президії Держ. Секретаріату створюється законодавча секція. Наприкінці обговорено справу законопроєкту про амністію, який буде подано на затвердження Українській Національній Раді.
10 березня відбулося засідання Виділу Української Національної Ради з таким порядком денним: ухвалено амністію для осіб, які вчинили образу маєстату в австрійській державі та інші провини, скоєні до 1 листопада 1918 р. Так само ухвалено амністію за карні вчинки, скоєні до 1 листопада 1918 р. під враженням воєнної навали або внаслідок вимушеного становища, спричиненого навалою.
Призначення: Виділ УНРади призначив д-ра М. Лозинського — товаришем Держ. Секретаря закордонних справ; отамана Бубелу — товаришем Держ. Секретаря військових справ; отамана Волощука — референтом у справах жандармерії при Держ. Секретаріаті внутрішніх справ. Вирішено вислати до складу Директорії представника Західної Області УНР. Обрано ним Президента УНРади д-ра Євгена Петрушевича.
«Відбудовуються!» УПБ, Москва, 2 березня. Радянський продовольчий комітет повідомляє, що за час від 5 до 15 лютого з однієї лише київської губернії відправлено в голодну Московщину 1 мільйон 200 000 пудів цукру, а далі зазначає, що ради інших губерній України мало дбають про головну радянську республіку.
Із комісії Трудового Конгресу. УПБ, Вінниця, 4.III. Комісія Трудового Конгресу ухвалила на засіданні звернутися до Директорії та відповідних міністерств із пропозицією усунути ненормальні явища на залізниці, а також видати розпорядження про функції й компетенції комісії та її відносини з центральною й місцевою владою. Комісія з оборони дійшла висновку, що інституція командувача військами є зайвою, й ухвалила, що військовий міністр має фактично бути командувачем і нести відповідальність за військову політику та всю справу. Як головний, так і генеральний штаб скасовується; замість них організується похідний штаб при двох заступниках міністра — оперативному й адміністративному. Комісія з оборони постановила негайно переглянути персональний склад командантів, щоб на місцях були поставлені люди з певним громадсько-національним та адміністративним знанням. Усіх командантів із командантур, зайнятих ворогом, належить негайно розформувати й відправити до частин діючої армії.
Роблять гроші. УПБ, Вінниця, 5.III. Радянське радіо з Москви повідомляє, що радянський уряд припинив друкувати «керенки» і друкує лише «миколаївські» гроші, значно збільшивши кількість машин. У Петрограді в січні згоріли ливарні та гарматні майстерні Путилівського заводу.
У Києві. До Свята Шевченка. У суботу 15 лютого відбулася нарада, скликана з ініціативи Київської міської учительської спілки щодо влаштування Шевченківських свят для учнів усіх шкіл м. Києва. Ухвалено влаштувати прилюдні свята для всього Києва.
Незалежні укр. соц.-дем. і комуністи. Незалежні УСДРП постановили: «Входити в уряд і нести повну відповідальність лише за умови, коли: всіма офіційними органами вищої влади — неукраїнської, російської — буде визнано незалежність і самостійність Української Соціалістичної Республіки; коли в Україні буде твердо взято національний курс, а курс соціальний і офіційною українською мовою буде тільки українська. Усі ж чутки й газетні відомості про участь незалежних в уряді цілком не відповідають дійсності.» Комуністи висміюють ці прагнення незалежних і називають їх «дрібнобуржуазними». Оце таке «революційне єднання робітників і селян України»! Більшовик Аверин, який називав українську мову «гайдамацьким язиком», тепер — міністр внутрішніх справ у Києві. Зрозуміло, що незалежні, які стоять за українську самостійність, не миряться з Авериним і Камковим. А в російських комуністів кожен, хто з ними насмілиться сперечатися, дістає прізвисько «дрібного буржуя».
Німеччина готує велику армію. Лондон, 26 січня («Le Matin»). Німецький уряд, передбачаючи великий наступ більшовиків навесні, готується його відбити. Дві армії вже послано на фронт: одну — у Східну Пруссію, другу — до Сілезії. Досі 35 000 добровольців підписали контракт про вступ до армії. Національні збори ухвалили формувати велику армію, до складу якої увійдуть і поліційні війська. Ця тимчасова армія налічуватиме 350 000 людей і сформується за 3 місяці. На випадок війни два мільйони офіцерів і солдатів буде призвано відповідно до їхнього фаху. Ради солдатських депутатів не матимуть жодних політичних прав. Є пропозиція, щоб Гінденбург став на чолі нових армій і організував охорону всього східного фронту.
Американська поліція в Парижі. У Парижі зараз реорганізується американська поліція в касарні ген. Гардта. Ця поліція створена з колишніх поранених американців й інтенсивно працює, арештовуючи «численних», як пише «Le Matin», дезертирів з американських армій. Французькі газети дізналися про оголошення Україною війни Московщині 25 січня — тобто майже через місяць після події.
Указ румунського короля. П'ятого березня до Жмеринки з Хотина прибула румунська делегація у складі двох старшин, яка офіційно заявила начальникові міської охорони сповістити українську владу й біженців із Бессарабії, що шостого березня цього року, о дев'ятій годині ранку,… (далі — на стор. с. 29)
- Вічевий рух (закінчення). Кінцівка рубрики, початок якої — на с. 27; підпис — Володимир Войнаровський, повітовий комісар у земельних справах коломийської ОНРади. «Морг» — галицька міра площі (≈0,57 га). Дебеславці, Трач, Матіївці, Ценів — села коломийського повіту. «Жидів-спекулянтів», «жидівські пявки» — у блоці «Оригінал» збережено дослівно як вислів доби (антиспекулятивна риторика); в адаптації — нейтрально «євреї / єврейські» (див. шпаргалку в HANDOFF).
- Народний театр ім. Ів. Тобілевича — коломийський театр; «Тобілевич» — справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого. Названі автори/п'єси: Любов Яновська («На сіножаті»), С. Васильченко («На першій гулі» — пор. його ж фейлетон на с. 27), Дмитро Николишин («Розладдя»), Марк Твен (комедія, що її переробив «Тімор» — псевдонім; ішлося про редактора-«Хлібороба»), Григорій Цеглинський («Тато на заручинах»). Анонсовано «Невольника» Кропивницького, «Степового гостя» Грінченка, «Одруження» Гоголя. Прізвища акторок подано в галицькій формі на «-івна/-івною» (Іванинчуківна, Чубатівна, Стадниченківна тощо).
- Концерт у Косові на 58-мі роковини смерти Шевченка (помер 10.III.1861 за н. ст.; «58 роковин» = 1919). Солістки Олександра (Ольга) Окуневська і Я. Сосенко. У програмі — Лопатинський, Микола Лисенко, Філарет Колесса, Станіслав Людкевич, Михайло Вербицький («Заповіт»; той самий автор музики гімну «Ще не вмерла Україна»), Денис Січинський-коло; чужі імена — Charles Dancla (фр. скрипаль), Franz Doppler (тут «Dodla»). «Поземлею» — за рядком Шевченкового «Заповіту» «і вражою злою кров'ю волю окропіте».
- «Телеграми і вісти». Польський сейм: посол Адам (нар.-дем.), кс. Станіслав Окоń (людовець), посол Домбський; «спацифікувати» (pacyfikować) — характерний польський евфемізм. Микола Василько — дипломат ЗУНР (посол у Відні). Митр. Андрей Шептицький писав із Львова, фактично під польською облогою/контролем; ПАТ — Польське Телеграфне Агентство (тут як джерело). Консул Енно (Émile Hennocque) — французький консул в Одесі, проукраїнської орієнтації. Християн Раковський — голова раднаркому совєтської України. ген. Микола Рузський і ген. Радко Дмитрієв — справді розстріляні більшовиками як заручники (П'ятигорськ, жовтень 1918); звістка дійшла з запізненням. Кордони Польщі 1772 р. — гасло відновлення Речі Посполитої в дореформених межах. Артимович — держ. секретар освіти ЗУНР. Ключова звістка числа: д-ра Євгена Петрушевича обрано представником ЗО УНР до Директорії (інституційне оформлення Злуки).
- «Відбудовуються!» — іронічний заголовок: ідеться не про відбудову, а про вивіз 1,2 млн пудів цукру з київщини «в голодну Московщину». Зіставлення з нотами Раковського показує редакційну оцінку більшовицької політики як грабіжницької.
- «Керенки» / «миколаївські» — паперові гроші Тимчасового уряду (Керенського) та царські (з портретом Миколи ІІ); більшовики тимчасово друкували старі зразки. Аверин — В. Аверін, більшовик; Камков — лівий есер. Цитати про «гайдамацький язик» — закид зросійщеності київського раднаркому.
- Фейлетон. На цій сторінці підвалу-фейлетону немає: докінчення «Мужицької арихметики» (С. Васильченко, «Докінчення буде» з с. 27) друкуватиметься в наступному числі/сторінці — очікувати на с. 29.
- Метод: чернетку знято
transcription/pvtool.sh txt 28; звірено з 300-dpi вирізамиrender/seg/p28-{head,c1,c2,c3}.png(seg 28 300). Текст-шар плутав порядок шпальт (особливо «шапка», що затікала фрагментами всіх колонок); власні назви (Войнаровський, Василько, Шептицький, Лесневський, Рузський, Дмитрієв, Петрушевич) і числа звірено по PNG.