Покутський Вістник
Остання сторінка числа 14. Рубрика «Телеграми і вісти» (тринадцять воєн на терені б. Австро-Угорщини; страчення чотирьох російських великих князів у Петрограді; українська пісня — Республіканська Капеля О. Кошиця; арешт «президента тарнобжеської республіки» кс. Оконя; жертви львівського погрому за даними «Chwila»; † Франц Мерінґ; чутки про перенесення мирової конференції з Парижа; заворушення в Бессарабії); рубрика «Життя Покуття» (повернення команданта Т. Примака; трагічна загибель катехита о. Зенона Кириловича від кулі військово-поліційної стежі з комунікатом команди міста; кооперативний рух — заснування Окружного Союзу Кооператив; народні віча; відновлення «Просвіти» в Дятківцях); оголошення про курси та рубрика «Оповістки» (реклями). Підвал: «(Ч. 290.)», друкарня Ореста Кузьми; за редакцію відповідає Ом. Карашкевич.
Ст. 4 — ПОКУТСЬКИЙ ВІСТНИК — Ч. 14
Телеграми і вісти.
Тринайцять воєн на території б. Австро-Угорщини. На території б. Австро-Угорщини, де при кінці світової війни провадилася ще тільки одна війна на італійськім фронті, ведеться тепер тринадцять воєн:
- німецько-чеська, 2) німецько-італійська, 3) німецько-південно-славянська, 4) німецько-польська, 5) польсько-чеська, 6) польсько-українська, 7) мадярсько-чеська, 8) мадярсько-румунська, 9) мадярсько-південно-славянська, 10) українсько-румунська, 11) українсько-мадярська, 12) румунсько-південно-славянська, 13) італійсько-південно-славянська.
Страчення чотирьох російських великих князів відбуло ся дня 28. січня у внутрішньому подвірю тюрми в Берябінську, передмістю Петрограду. Разом з великими князями застрілено ще 172 особи, а то 144 мужчин і 28 женщин, котрих большевики обвинили о те, що вони брали участь у францусько-англійських засіданнях. Усі великі князі з повною гідністю закінчили життя. Великий князь Микола Миколаєвич був так хорий і ослаблений голодом, що його мусіли винести на подвіря на ношах і в тій позиції розстріляти. Розстрілу доконав відділ матросів та Китайців в присутности членів надзвичайної комісії для поборювання проти революції.
Остемпльовання банкнотів. Чеське правительство має в найблизших днях зарядити остемпльовання коронових банкнотів. В тій ціли пороблено вже всі приготовання і остемпльовання можна буде перевести в протягу одного тижня. Чехо-словацьке правительство заборонило виковування коронових банкнотів. Також переказування банків заборонено.
Популяризація української пісні. Директорія затвердила законопроект про асигнування міністерству мистецтва 1,142.500 гривен на утворення Української Республіканської Капелі и подорожи цеї капелі на мирову конференцію у Париж та по инших місцях західньої Европи. Українська Республіканська Капеля закладається для студіювання вокальної хорової музики, як української, так і світової, а також для розвитку та поширення культури хорового співу серед суспільства. Діяльність капелі буде виявлятися в публичних систематичних концертах, як на місці в Київі, так і шляхом концертових турне по містам, містечкам і селам України, а також і за межами її. Тепер Українська Республіканська Капеля виїздить на 2 місяці за кордон у Париж і инші міста Европи для репрезентації там української музичної культури. На посаду директора цієї капелі висовується відомий знавець української народньої пісні п. О. Кошиць; на посаду помішника дірижора пані Щуровська — учениця київської консерваторії.
„Українці не воюють проти хлопів лиш проти панів!" З Кракова доносять, що польські військові власти арештували „президента тарнобжеської республіки" кс. Оконя. Арештовано його наслідком доносів, що він пропаґує анархістичні кличі та виступає проти вербування польського війська для оборони Львова, говорячи, що „Українці не воюють проти хлопів, лиш проти панів". (Вперед).
Правда про львівські погроми. Львівська „Chwila" подає виказ жертв і шкід, спричинених протижидівськими погромами по заняттю Львова Поляками. Дати, подані на підставі зізнань наочних свідків і пошкодованих. Забитих є 73 людей, ранених 463. Шкоди матеріяльні: зрабовано предметів за 81,915.372 корон (з чого готівкою 10,869.527 К.), вартість спалених предметів 15,732.785 корон, знищених 5,338.482 корон. Загальна сума шкід виносить 102,986.839 К.
Др. Франц Мерінґ, визначний теоретик і публіцист німецького соціялізму, помер в Берліні перед кількома днями, в 73-му році життя. Написав між ин. „Історію німецької соціялдемократії" в 4 т. В останніх часах був стороннпком Лібкнехта. („Република").
Перенесення мир. конференції з Парижа. Є поголоска, що в наслідок шовіністичної пропаганди одної части французької преси та через обструкційну тактику поодиноких дипльоматів на конференції, буде треба перенести мирову конференцію з Парижа до невтральної держави. Англійські делегати кажуть, що вістки про пляноване перенесення конференції з французької столиці є видумкою. Їх погляд є такий, що, як французька преса перестане атакувати політику Вільзона, то неприємна справа була-би покінчена.
Заворушення в Бесарабії. Після вісток з Київа, вибухли поважні заворушення межи бесарабськими селянами. Вони з початку мали чисто економічний характер, але потім долучились політичні справи. Зорґанізувались партизанські відділи, які нападають часто на румунські війська і спричиняють їм великі шкоди.
Боротьба Німців проти большевиків. Боротьба німецьких військ проти большевиків під „Кейданами" велась успішно. Коло Єзна мав литовський відділ повну успіху сутичку з большевиками. Наступ ворога на Гатчин відбито.
Життя Покуття.
Особисті справи. Пан командант Теодор Примак повернув зі службової подорожі в Каменець Подільський знова до Коломиї і з днем 18. лютого обняв провід Окружної військової команди в Коломиї.
о. Зенон Кирилович, катехит виділових шкіл в Коломиї, помер над раном в понеділок 17-го, наслідком нещасливого случаю пострілений військово-поліційною стежею. Покійний був членом укр. товариств, колишнім головою Тов. „Родина", та завдяки своїй щирій товариській вдачі був для всіх милим другом. Займався музикою й був автором декількох музичних композицій. Похорони відбулися 19-го з великою врочистістю. Покійник оставив по собі загальний сум. Вічна йому память!
В справі його смерти команда міста надіслала нам слідуючий комунікат: В ночи з неділі на понеділок коло год. пів до одинайцятої подибала стежа військової поліції, зложена з двох жовнірів, на вулиці Міцкевіча, побіч будинку польської бурси случайно катехита нар. шкіл о. Зенона Кириловича, який вертав з відвідин в сторону міста. — Темна часть вулиці та густа мрака були причиною, що жовніри не могли пізнати йдучого проти них священика, а один з них візвав йдучого по припису, щоб станув. О. Кирилович не чув, здається, зазиву, бо мимо двократного зазиву не станув, а коли вже прийшов близше і почув третий зазив, зачав піднесеним голосом робити жовнірам викиди, що вони його не пізнають і задержують. — При тій нагоді сягнув до кишені, правдоподібно, щоб добути нічну перепустку. Жовніри, котрі ще й дальше не знали, з ким мають до діла, зрозуміли рух сей, яко добування оружжя, коли один з них, хотячи остерегтися перед мильною небезпекою, відскочив в бік, другий вистрілив і ранив йдучого смертельно. Один з жовнірів остав при раненім, а другий удався до Команди поліції, щоб донести про се, що сталось. Кирилович, якого тимчасом перенесено до його дому, помер около першої години в ночи. — Доходження веде полевий суд.
Народ собі! Місто вінка на могилу пок. тов. Гаврищука зложили місцеві почтовці на укр. захоронку в Коломиї 30 К. 50 с.
Кооперативний рух. Дня 14. лютого відбулися в Коломиї, в льокалі Нац. Ради, збори відпоручників від 10 кооператив, уповажнених заснувати Окружний Союз Кооператив. Референт п. Василь Чайківський пояснив ціли і задачі Союза. Союз має викинути посередників з торговлі, дістати в більшій скількости товари в краю і за границею, організувати прямі зносини із заграничними ринками та по можности розвинути на більшу скалю власну продукцію. Поки Союз набуде потрібних фахових сил, поодинокі агенти возьмуться вести ті стоваришення-члени союза, які вже працюють в місці. Членом Союза кооперативів може бути кожде зареєстроване стоваришення, з одним голосом без огляду на се, скільки дає вкладок і скільки висилає уповновласнених делегатів до Союза. Один уділ виносить 500 корон, а вписове 50 корон. Українські селяни зрозуміли велику вагу такого Союза, який запобігне визискові чужинців і дасть нашим людям заробіток. Організаційний Комітет має надію, що скоро наш округ покриється кооперативними спілками, а ті заохотять селян до складання вкладів, бо великі торговельні операції вимагають більших капіталів, які находяться неужиті на селі. Конституючі збори Союза і підписання статута відбудуться 28. лютого 1919 в Коломиї в льокалі Окр. Національної Ради о 10 год. передпол.
Вписи в дівочу міщанську школу (виділову) імени М. Марковички відбувати муться в днях 19. і 20. лютня 1919 р. в шкільнім будинку давнійше ім. Франц Йосифа при вул. Собіського — від години 8-ої до 12-ої рано і від 2-ої до 4-ої попол. Наука зачнеться негайно. Пов. шкільний комісаріят.
Основні Загальні Збори „Союза Кооператив коломийського Округа" відложені з важних причин на пятницю 28. лютого 1919, год. 10. передпол. (в льокалі Національної Ради в Коломиї). Всі стоваришення, що хотять приступити до сього Союза, зводять прислати на сі збори найменше 2 членів управи, з фірмовою печаткою та повновластю до приступлення в члени. Тіснійший Організаційний Комітет: В. Чайківський, М. Велигорський, о. Е. Ґісовський, М. Гуцуляк, Ю. Колцуняк, Б. Левицький, о. О. Майковський, Г. Мостович, О. Томенко, О. Шургалюк.
Народні віча. Щоб освідомити широкі маси селянства про вагу хвилі і небезпеку, яка грозить нам з одної сторони від сусідів, а з другої сторони від безладдя у внутрі, належить скликувати усюди віча за попереднім повідомленням повітової орґанізації. Такі віча відбулись на дняк при участи делегатів Окр. Нац. Ради в Коломиї та військовости в Турці, Дятківцях, Гвіздци (повітове) і Яблонові (повітове), а 18./ІІ. відбулось в Печеніжині (повітове). Нарід висказався за сильною дисціплінованою армією та жде на земельну реформу.
Відновлення чит. „Просвіти" і основання кружка „Сільського Господаря" в Дятківцях. Дня 16./ІІ. в шкільній салі зібралося много людей, старших і молодших, жінок і дівчат. Голова філії „Просвіти" з Коломиї проф. Л. Кузьма пояснив вагу просвіти і організації, загрівав народ, щоб гуртувався громадно до читальні і вписувався в члени кружка „Сільського Господаря". Потім слідував вибір виділів. Головою чит. Просвіти вибрано Григорчука Миколу с. Дмитра, містоголовою Харабарека Петра, писарем Григорчука Миколу с. Михайла, скарбником Зарінчука Федора, бібліотекарем Харабарюка Юрка і заступниками виділових Тодорова Василя і Бураковську Марію. — До виділу кружка „Сільського Господаря" вибрано головою Слободяна Василя, а Григорчука Петра, Вінтонюка Юрка, Григорчука Миколу с. Петра, Григорчука Василя с. Семена виділовими, Мотрука Івана і Бабюка Федора заступниками виділових. На закінчення промовив ще раз проф. Л. Кузьма, візвав присутних до єдности, сповнювання обовязків і шановання влади вільної Укр. Нар. Республіки.
6-тижневий курс діло- і книговодців сельських спілок кредитово-торговельних і продукційних розпочинаються в Коломиї заходом Окр. Нац. Ради вже в понеділок 27-го лютого 1919 о годині 9-ій рано. Вписи на курс приймається лише до 23-го с. м. в канцелярії Окружної Національної Ради в Коломиї (напроти Народнього Дому). Условини приняття: знання української мови в слові, письмі та рахунків з народньої школи. — Наука безплатна, на папір і писарські прибори треба мати до 50 К. — Вписове 20 К. — Харчі і постіль треба мати власні — квартира безплатна. — Першенство приняття мають військові інваліди та відпоручники громад чи спілок коломийського округа. — По скінченню курсу учасники піддаються іспитови і одержать свідоцтво. Управа.
Курси громадських писарів розпочинаються 26-го лютого 1919 в Коломиї заходом Окр. Нац. Ради. Наука і кватира безплатно. Харчі і постіль треба мати власні. Зголошення в канцелярії Окр. Нац. Ради в Коломиї лише до 23. лютого. Першенство мають дотеперішні писарі, згл. відпоручники громад коломийського округа. Управа.
ОПОВІСТКИ.
Артилерійський полк Коломия прийме дві жіночі сили писарські; знання української мови та читке письмо. Зголошуватися можна в канцелярії Запасної батерії на Косачеві.
Фахових музикантів дутого і смичкового оркестра приймається за контрактом. Потрібний зараз капельник, найрадше вислужений довголітньою практикою інструктор оркестра в був. австр. армії (Regimentstambor). Зголошуватись особисто в Коші У. С. С. Станиславів або в Команді Бригади У. С. С. в Жовкві. (1—2)
Перший в краю Український Дім Торговельний і Комісовий в Станиславові, Сапіжинська ч. 23. Переводить торговельні трансакції на край і за границю. Принимає оферти на купно й продаж споживчих середників і технічних витворів. (1—8)
Подаю до відома, що мою робітню мужеського кравецтва переніс я на вул. Костюшка ч. 19. Виконую всякі роботи в обсяг кравецтва входячі скоро і по можливо приступних цінах. З глибоким поважанням Антін Турянський.
Адресову книжку міста Коломиї закладаю з днем сьогоднішним. Вписове: умово працюючі по 2 кор., купці та торговці по 4 кор. Всі инші по 1 кор. За уділення адреси 1 кор. — Антін Микитюк, вул. Мнихівка 52. Замовляйте! Розповсюднюйте!
Нова книжка: о. Осип Проць: „Чим воюють проти нас Поляки?" Видання Окр. Національн. Ради в Коломиї. Ціна 1 корона. Замовлення слати до редакції „Покутського Вістника" в Коломиї.
Повідомляю Високошановну П. Т. Публику, що я продав мою каварню „РОЯЛЬ" а набув каварню „ЦЕНТРАЛЬ". Дякуючи ввічливо за дотеперішнє попертя, прошу попирати ласкаво моє нове підприємство та впевняю, що старанною обслугою, добрими стравами і добірними напитками старатимуся заслужити на довіря моїх гостей. З високим поважанням А. Розенманн. (1—3)
(Ч. 290.) В друкарні Окружної Військової Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.
Відвічає за редакцію Омелян Карашкевич.
Ст. 4 — ПОКУТСЬКИЙ ВІСНИК — Ч. 14
Телеграми й вісті.
Тринадцять воєн на території кол. Австро-Угорщини. На території колишньої Австро-Угорщини, де наприкінці світової війни велася ще тільки одна війна — на італійському фронті, — тепер ведеться тринадцять воєн: 1) німецько-чеська, 2) німецько-італійська, 3) німецько-південнослов'янська, 4) німецько-польська, 5) польсько-чеська, 6) польсько-українська, 7) угорсько-чеська, 8) угорсько-румунська, 9) угорсько-південнослов'янська, 10) українсько-румунська, 11) українсько-угорська, 12) румунсько-південнослов'янська, 13) італійсько-південнослов'янська.
Страта чотирьох російських великих князів відбулася 28 січня у внутрішньому подвір'ї тюрми в Берябінську, передмісті Петрограда. Разом із великими князями розстріляно ще 172 особи — 144 чоловіки й 28 жінок, — яких більшовики звинуватили в тому, що вони брали участь у французько-англійських нарадах. Усі великі князі гідно завершили життя. Великий князь Микола Миколайович був такий хворий і ослаблений голодом, що його довелося винести на подвір'я на ношах і в такому положенні розстріляти. Розстріл здійснив відділ матросів і китайців у присутності членів надзвичайної комісії для боротьби з революцією.
Штемпелювання банкнотів. Чеський уряд має найближчими днями розпорядитися про штемпелювання кронових банкнотів. Для цього вже зроблено всі приготування, і штемпелювання можна буде провести протягом одного тижня. Чехословацький уряд заборонив вивезення кронових банкнотів. Також заборонено банківські перекази.
Популяризація української пісні. Директорія затвердила законопроєкт про асигнування Міністерству мистецтв 1 142 500 гривень на створення Української Республіканської Капели та її подорож на мирову конференцію в Париж та до інших місць Західної Європи. Капела засновується для студіювання вокальної хорової музики — як української, так і світової, — а також для розвитку й поширення культури хорового співу в суспільстві. Її діяльність виявлятиметься в публічних систематичних концертах — як на місці в Києві, так і концертними турне по містах, містечках і селах України, а також за її межами. Тепер Капела виїздить на 2 місяці за кордон — у Париж та інші міста Європи — для репрезентації там української музичної культури. На посаду директора капели висувають відомого знавця української народної пісні п. О. Кошиця; на посаду помічника диригента — пані Щуровську, ученицю Київської консерваторії.
«Українці не воюють проти селян, лише проти панів!» З Кракова повідомляють, що польська військова влада заарештувала «президента тарнобжезької республіки» кс. Оконя. Заарештували його через доноси, що він пропагує анархістські гасла й виступає проти вербування польського війська на оборону Львова, кажучи, що «українці не воюють проти селян, лише проти панів». («Вперед».)
Правда про львівські погроми. Львівська «Chwila» подає перелік жертв і збитків, спричинених антиєврейськими погромами після зайняття Львова поляками. Дані наведено на підставі свідчень очевидців і потерпілих. Убитих — 73 людини, поранених — 463. Матеріальні збитки: пограбовано речей на 81 915 372 корони (з них готівкою 10 869 527 К.), вартість спалених речей — 15 732 785 корон, знищених — 5 338 482 корони. Загальна сума збитків — 102 986 839 К.
Др. Франц Мерінг, видатний теоретик і публіцист німецького соціалізму, помер у Берліні кілька днів тому, на 73-му році життя. Написав, між іншим, «Історію німецької соціал-демократії» у 4 томах. Останнім часом був прихильником Лібкнехта. («Република».)
Перенесення мирової конференції з Парижа. Є чутка, що внаслідок шовіністичної пропаганди частини французької преси та через обструкційну тактику окремих дипломатів на конференції доведеться перенести мирову конференцію з Парижа до нейтральної держави. Англійські делегати кажуть, що звістки про заплановане перенесення конференції з французької столиці — вигадка. Їхня думка така: якщо французька преса перестане атакувати політику Вільсона, то ця неприємна справа була б залагоджена.
Заворушення в Бессарабії. За звістками з Києва, спалахнули серйозні заворушення серед бессарабських селян. Спершу вони мали суто економічний характер, але потім долучилися політичні справи. Зорганізувалися партизанські відділи, які часто нападають на румунські війська й завдають їм великих збитків.
Боротьба німців проти більшовиків. Боротьба німецьких військ проти більшовиків під «Кейданами» велася успішно. Біля Єзна литовський відділ мав успішну сутичку з більшовиками. Наступ ворога на Гатчину відбито.
Життя Покуття.
Особисті справи. Пан командант Теодор Примак повернувся зі службового відрядження в Кам'янець- Подільський знову до Коломиї й від 18 лютого перебрав провід Окружної військової команди в Коломиї.
о. Зенон Кирилович, катехит виділових шкіл у Коломиї, помер над ранок у понеділок 17-го внаслідок нещасливого випадку — застрелений військово-поліційною стежею. Покійний був членом укр. товариств, колишнім головою т-ва «Родина», і завдяки своїй щирій товариській вдачі був для всіх милим другом. Захоплювався музикою й був автором кількох музичних композицій. Похорон відбувся 19-го з великою урочистістю. Покійний лишив по собі загальний сум. Вічна йому пам'ять!
У справі його смерті команда міста надіслала нам такий комунікат: уночі з неділі на понеділок близько пів на одинадцяту стежа військової поліції з двох вояків на вулиці Міцкевича, поблизу будинку польської бурси, випадково зустріла катехита нар. шкіл о. Зенона Кириловича, який вертав з відвідин у бік міста. — Темна частина вулиці та густий туман були причиною того, що вояки не могли впізнати священика, який ішов їм назустріч, і один з них згідно з приписом гукнув йому спинитися. О. Кирилович, здається, не почув оклику, бо попри дворазовий оклик не спинився, а коли вже підійшов ближче й почув третій оклик, почав підвищеним голосом докоряти воякам, що вони його не впізнають і затримують. — При цьому сягнув до кишені, імовірно, щоб дістати нічну перепустку. Вояки, які й далі не знали, з ким мають справу, зрозуміли цей рух як добування зброї; коли один з них, прагнучи вберегтися від уявної небезпеки, відскочив убік, другий вистрілив і смертельно поранив його. Один з вояків лишився при пораненому, а другий подався до команди поліції доповісти про те, що сталося. Кириловича, якого тим часом перенесли до його дому, помер близько першої години ночі. — Розслідування веде польовий суд.
Народ собі! Замість вінка на могилу пок. тов. Гаврищука місцеві поштовці склали на укр. захоронку в Коломиї 30 К 50 с.
Кооперативний рух. 14 лютого в Коломиї, у приміщенні Нац. Ради, відбулися збори представників від 10 кооперативів, уповноважених заснувати Окружний Союз Кооперативів. Референт п. Василь Чайківський пояснив цілі й завдання Союзу. Союз має усунути посередників із торгівлі, дістати в більшій кількості товари в краю й за кордоном, налагодити прямі зносини із закордонними ринками й по змозі розвинути в більших масштабах власне виробництво. Поки Союз набуде потрібних фахівців, окремі агенти візьмуться вести ті товариства-члени союзу, які вже працюють на місці. Членом Союзу кооперативів може бути кожне зареєстроване товариство — з одним голосом, незалежно від того, скільки воно дає внесків і скільки надсилає уповноважених делегатів. Один пай становить 500 корон, а вписове — 50 корон. Українські селяни зрозуміли велику вагу такого Союзу, який запобіжить визиску чужинців і дасть нашим людям заробіток. Організаційний комітет має надію, що незабаром наш округ укриється кооперативними спілками, а ті заохотять селян до складання внесків, бо великі торговельні операції вимагають більших капіталів, які лежать невикористані на селі. Установчі збори Союзу й підписання статуту відбудуться 28 лютого 1919 в Коломиї, у приміщенні Окр. Національної Ради, о 10 год. дополудні.
Запис до дівочої міщанської школи (виділової) імені М. Марковички відбуватиметься 19 і 20 лютого 1919 р. у шкільному будинку, давніше ім. Франца Йосифа, на вул. Собеського — від 8-ї до 12-ї ранку й від 2-ї до 4-ї пополудні. Навчання почнеться негайно. Пов. шкільний комісаріат.
Основні Загальні Збори «Союзу Кооператив коломийського округу» відкладено з важливих причин на п'ятницю 28 лютого 1919, год. 10 дополудні (у приміщенні Національної Ради в Коломиї). Усі товариства, що хочуть приступити до цього Союзу, нехай надішлють на ці збори щонайменше 2 членів управи з фірмовою печаткою та повноваженням на вступ у члени. Тісніший організаційний комітет: В. Чайківський, М. Велигорський, о. Е. Гісовський, М. Гуцуляк, Ю. Колцуняк, Б. Левицький, о. О. Майковський, Г. Мостович, О. Томенко, О. Шургалюк.
Народні віча. Щоб освідомити широкі маси селянства про вагу моменту й небезпеку, яка загрожує нам з одного боку від сусідів, а з другого — від безладдя всередині, слід усюди скликати віча за попереднім повідомленням повітової організації. Такі віча відбулися цими днями за участю делегатів Окр. Нац. Ради в Коломиї та військовиків у Турці, Дятківцях, Гвіздці (повітове) і Яблунові (повітове), а 18.II — у Печеніжині (повітове). Народ висловився за сильну дисципліновану армію та чекає на земельну реформу.
Відновлення читальні «Просвіти» й заснування гуртка «Сільського Господаря» в Дятківцях. 16.II у шкільній залі зібралося багато людей — старших і молодших, жінок і дівчат. Голова філії «Просвіти» з Коломиї проф. Л. Кузьма пояснив вагу освіти й організації, закликав народ гуртуватися громадно до читальні й записуватися в члени гуртка «Сільського Господаря». Потім відбувся вибір виділів. Головою чит. «Просвіти» обрано Григорчука Миколу, с. Дмитра, заступником голови — Харабарека Петра, писарем — Григорчука Миколу, с. Михайла, скарбником — Зарінчука Федора, бібліотекарем — Харабарюка Юрка, а заступниками виділових — Тодорова Василя і Бураковську Марію. — До виділу гуртка «Сільського Господаря» обрано головою Слободяна Василя, а виділовими — Григорчука Петра, Вінтонюка Юрка, Григорчука Миколу, с. Петра, Григорчука Василя, с. Семена; заступниками виділових — Мотрука Івана й Бабюка Федора. На завершення ще раз промовив проф. Л. Кузьма, закликавши присутніх до єдності, виконання обов'язків і шанування влади вільної Української Народної Республіки.
6-тижневий курс діловодів і книговодів сільських кредитово-торговельних та виробничих спілок розпочинається в Коломиї заходом Окр. Нац. Ради вже в понеділок 27 лютого 1919 о 9-й год. ранку. Запис на курс приймається лише до 23-го ц. м. в канцелярії Окружної Національної Ради в Коломиї (навпроти Народного Дому). Умови прийняття: знання української мови в усному й писемному мовленні та рахунку в обсязі народної школи. — Навчання безкоштовне, на папір і писарське приладдя треба мати до 50 К. — Вписове 20 К. — Харчі й постіль треба мати власні — квартира безкоштовна. — Першість прийняття мають військові інваліди та представники громад чи спілок коломийського округу. — По закінченні курсу учасники складають іспит і одержують свідоцтво. Управа.
Курси громадських писарів розпочинаються 26 лютого 1919 в Коломиї заходом Окр. Нац. Ради. Навчання й квартира безкоштовні. Харчі й постіль треба мати власні. Запис у канцелярії Окр. Нац. Ради в Коломиї лише до 23 лютого. Першість мають теперішні писарі чи представники громад коломийського округу. Управа.
ОГОЛОШЕННЯ.
Артилерійський полк Коломия прийме дві жіночі сили писарські; знання української мови та чітке письмо. Звертатися можна в канцелярії Запасної батареї на Косачеві.
Фахових музикантів духового й смичкового оркестру приймається за контрактом. Потрібен зараз капельмейстер — найкраще досвідчений, з довголітньою практикою інструктор оркестру в кол. австр. армії (Regimentstambor). Звертатися особисто до Коша УСС у Станиславові або до Команди Бригади УСС у Жовкві. (1—2)
Перший у краю Український Дім Торговельний і Комісійний у Станиславові, вул. Сапіжинська, 23. Проводить торговельні трансакції на край і за кордон. Приймає оферти на купівлю й продаж споживчих товарів і технічних виробів. (1—8)
Повідомляю, що свою майстерню чоловічого кравецтва я переніс на вул. Костюшка, 19. Виконую всякі роботи з обсягу кравецтва швидко й за можливо приступними цінами. З глибоким поважанням Антін Турянський.
Адресну книжку міста Коломиї закладаю з сьогоднішнього дня. Вписове: наймані працівники — по 2 кор., купці й торговці — по 4 кор. Усі інші — по 1 кор. За надання адреси — 1 кор. — Антін Микитюк, вул. Мнихівка, 52. Замовляйте! Розповсюджуйте!
Нова книжка: о. Осип Проць: «Чим воюють проти нас поляки?» Видання Окр. Національної Ради в Коломиї. Ціна 1 корона. Замовлення надсилати до редакції «Покутського Вістника» в Коломиї.
Повідомляю вельмишановну П. Т. публіку, що я продав свою кав'ярню «РОЯЛЬ» і набув кав'ярню «ЦЕНТРАЛЬ». Щиро дякуючи за дотеперішню підтримку, прошу ласкаво підтримувати моє нове підприємство й запевняю, що старанним обслуговуванням, добрими стравами й добірними напоями старатимуся заслужити довіру моїх гостей. З високим поважанням А. Розенманн. (1—3)
(Ч. 290.) З друкарні Окружної Військової Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.
За редакцію відповідає Омелян Карашкевич.
- «Страчення чотирьох російських великих князів» — розстріл більшовиками в Петропавловській фортеці Петрограда (28.I.1919) великих князів Романових (Микола Михайлович, Георгій Михайлович, Дмитро Костянтинович, Павло Олександрович) як заручників-помсту за вбивство Лібкнехта й Люксембург; «Берябінськ» — спотворена назва (ймовірно Петропавлівська фортеця / Трубецький бастіон). «Надзвичайна комісія» — ЧК.
- «Українська Республіканська Капеля» — постала 1919 за декретом Директорії; диригент Олександр Кошиць; її європейське турне (Париж та ін.) принесло світову славу «Щедрику» М. Леонтовича.
- «президент тарнобжеської республіки» кс. Оконь — о. Евґеніуш Оконь (Eugeniusz Okoń), польський радикальний священник, провідник Тарнобжезької республіки (1918–1919); «Вперед» — львівська соц.-дем. газета. «хлоп» — селянин (пол.).
- «Правда про львівські погроми» — статистика антиєврейського погрому у Львові 22–24.XI.1918 після зайняття міста поляками, за даними польської ліберальної газети «Chwila»; «протижидівські» = тут «антиєврейські».
- Франц Мерінг (Franz Mehring, †29.I.1919) — нім. історик соціал-демократії, співзасновник Спілки Спартака; Карл Лібкнехт — нім. комуніст, убитий 15.I.1919.
- о. Зенон Кирилович — катехит виділових (вищепочаткових) шкіл Коломиї, випадково застрелений військово-поліційною стежею в ніч проти 17.II.1919; епізод подано разом з офіційним комунікатом команди міста (темрява, туман, оклики, рух до кишені за нічною перепусткою). «виділові школи» — міські вищепочаткові; «захоронка» — дитячий притулок/садок; «бурса» — гуртожиток.
- Окружний Союз Кооператив — окружна спілка кооперативів Коломийщини; «уділ» — пай; «вписове» — вступний внесок. Курси діловодів/писарів — підготовка кадрів для громад і кооперації.
- «Кейдани» (Kėdainiai), Єзно (Jieznas) — містечка в Литві; Гатчина — під Петроградом; нотатка про нім.-більшовицькі бої на півночі.
- «Чим воюють проти нас Поляки?» о. Осипа Проця — агітброшура Окр. Нац. Ради (анонсована й на стор. 12, «Народний театр» / у списку видань).
- Підвал: «(Ч. 290.)» — обліковий номер цензури/друку; Орест Кузьма — управитель друкарні Окружної Військової Команди; Ом. Карашкевич — відповідальний редактор.
- Метод: сторінку нарізано на блоки інструментом
transcription/pvtool.sh(шапка + 3 колонки), OCR-чернетка — текстовий шар PDF та tesseractukr, вичитка — по колонкових вирізахrender/seg/.