Вісник державних законів і розпоряджень
Сорокова сторінка Випуску 6, продовження Закону 42 про військові причинки з с. 53: кінець § 3 (диференціація розміру причинку за ступенем спорідненості/спільного господарства, максимальний поверх — 10 К денно, правило проти перевищення найвищого одиничного виміру при кількох покликаних одночасно); § 4 (тривалість права на причинок — включно з випадками дезертирства, поранення, смерті на службі); § 5 (незменшення причинку через приватну чи громадську допомогу, заборона екзекуції на правіжах причинку); § 6 (порядок заявлення претензії на причинок через громаду); § 7 (причинкові комісії — повітові й обласні). Текст переходить на наступну сторінку.
[кінець § 3]
без огляду на се, чи жили з ним в спільнім домашнім господарстві, належить ся причинок на удержанє в повній высоті; — всім иншим лише в высоті підмоги, яку покликаний уділяв їм безпосередно перед своїм вступленєм до війска.
Однак тим особам, що мають законне право до удержаня, а не одержали доси від покликаного або жадних підмог або у высоті очевидно на удержанє не вистарчаючій, належить ся причинок на удержанє в такій высоті, яка відповідно до маєткових відносин покликаного буде властию признана; о скільки видано судове рішенє, то у высоті означеній судом.
В ніякім случаю не вільно переступити найвисшої квоти одиничних вимірів. Навіть тоді, коли удержанє управненої до причинка особи залежало від праці кількох покликаних, не може причинок на удержанє перевисшати одиничного найвисшого виміру.
Управненим особам, що в хвилі вступленя покликаного до війска жили в спільнім домашнім господарстві, належить разом причинок на удержанє лише в найвисшім вимірі 10 К. денно.
§ 4.
Державний причинок на удержанє належить ся почавши від хвилі покликаня за той час, в котрім покликаний з причини виконуваня служби не може віддавати ся цивільному заробкованю.
Коли покликаний здезертирує або буде покараний судовим присудом карою тяжкої вязниці або тяжшою карою, гасне правіж до причинка з днем дезерції, зглядно з днем правосильности карного присуду. Однак коли дезертир зглядно засуджений перед або по відбутю кари буде покликаний до військової служби належить ся причинок на удержанє в часі виконуваня служби.
Коли покликаний виступив зі служби зі зменшенєм зарібкової спосібности що найменше о 20%, спричиненим довідно тою службою або пізнійше дізнать такого уменшеня своєї спосібности заробкованя, то причинок на удержанє належить ся через весь час війни і ще через 6 місяців по її укінченю. Те саме має примінене тоді, коли покликаний в битві або по битві пропаде або умре наслідком ушкоди в чинній військовій службі або наслідком недуги, яку та служба спричинила або погіршила.
§ 5.
Причинок на удержанє не дізнає уменшеня з причин підмог удільованих державою, громадою, стоваришенями і приватними особами, хочби ті підмоги були правильно повторяючими датками.
Правіжів до причинка, основаних на сім законі не можна піддавати екзекуції, ані заняти забезпечуючими мірами. Також не мають нікакого правного наслідка всякі розпорядженя згаданими правіжами в дорозі цесії, переказу, заставленя чи яким иншим правним актом.
Сі постанови не мають однак примінена до квот, котрі державна власть, громада або яка инша означена в дорозі розпорядку правна особа або заведенє виплатить виразно тільки як зачет на рахунок військового причинка.
§ 6.
Правіж до причинка на удержанє треба зголосити в громаді звичайного осідку, коли управнена до причинка особа має свій осідок в Західній Области Української Народної Республики. О скільки вона мешкає поза Західною Областию Української Народної Республики, означить розпорядок, у якої власти треба зголошувати сей правіж. Зголошувати може сей правіж покликаний або управнена до правіжу особа, зглядно її заступник або громада, в котрій має вона звичайне місце осідку, а в кінці заводові товариства, до яких він належав. Зголошеня внесені пізнійше як 2 місяці по виключеню покликаного зі служби, або пізнійше як 6 місяців по дни, в котрім управнена до причинка особа довідала ся з листи страт або в инший віродостойний спосіб про смерть покликаного, або його загиненє, мають причинкові комісії відкинути без дальшого поступованя.
§ 7.
До рішеня про правіжі, до переказуваня, удержуваня в перегляді і застановлюваня причинка покликані повітові і обласні причинкові комісії.
(продовження — на наступній сторінці)
[кінець § 3]
незалежно від того, чи проживали з ним у спільному домашньому господарстві, належить допомога на утримання в повному розмірі; усім іншим — лише в розмірі підтримки, яку призваний надавав їм безпосередньо перед своїм вступом до війська.
Однак тим особам, які мають законне право на утримання, але досі не отримували від призваного жодної підтримки, або отримували в розмірі, явно недостатньому для утримання, належить допомога в такому розмірі, який відповідно до майнового стану призваного буде визначений органом влади; якщо винесено судове рішення — у розмірі, визначеному судом.
У жодному разі не можна перевищувати найвищої суми окремих виплат. Навіть якщо утримання особи з правом на допомогу залежало від праці кількох призваних, допомога на утримання не може перевищувати одного найвищого окремого розміру.
Правомочним особам, які на момент вступу призваного до війська проживали з ним у спільному домашньому господарстві, разом належить допомога на утримання лише в найвищому розмірі 10 крон на день.
§ 4. Державна допомога на утримання належить починаючи з моменту призову за той час, протягом якого призваний через виконання служби не може займатися цивільним заробітком.
Якщо призваний дезертирує або буде засуджений судовим вироком до тяжкого ув'язнення чи суворішого покарання, право на допомогу припиняється з дня дезертирства, або з дня набуття вироком законної сили. Однак якщо дезертира, або засудженого, до чи після відбуття покарання знову призвуть до військової служби, допомога на утримання належить на час виконання служби.
Якщо призваний вибув зі служби зі зменшенням працездатності щонайменше на 20%, доведено спричиненим цією службою, або пізніше виявить таке зменшення своєї працездатності, то допомога на утримання належить протягом усього часу війни і ще протягом 6 місяців після її закінчення. Те саме застосовується, якщо призваний у бою чи після бою зникне безвісти або помре внаслідок поранення на дійсній військовій службі чи внаслідок хвороби, спричиненої або погіршеної цією службою.
§ 5. Допомога на утримання не зменшується через підтримку, що надається державою, громадою, товариствами чи приватними особами, навіть якщо ця підтримка має форму регулярних постійних виплат.
Право на допомогу, засноване на цьому законі, не може бути предметом примусового виконання (стягнення) чи забезпечувальних заходів. Так само не мають жодної юридичної сили будь-які розпорядження цим правом шляхом цесії, переказу, застави чи іншого правового акту.
Ці положення, однак, не стосуються сум, які державний орган, громада чи інша визначена в порядку, встановленому розпорядженням, юридична особа чи установа виплачують прямо визначено лише як зарахування в рахунок військової допомоги.
§ 6. Клопотання про допомогу на утримання слід подавати в громаді звичайного місця проживання, якщо особа з правом на допомогу має своє місце проживання в Західній Області Української Народної Республіки. Якщо вона проживає поза межами Західної Області Української Народної Республіки, розпорядження визначить, до якого органу влади подавати таке клопотання. Подати клопотання може призваний або особа з правом на допомогу, чи її представник, або громада, в якій вона має звичайне місце проживання, а також, нарешті, виробничі товариства, до яких він належав. Заяви, подані пізніше ніж через 2 місяці після виключення призваного зі служби, або пізніше ніж через 6 місяців з дня, коли особа з правом на допомогу дізналася зі списків втрат або в інший достовірний спосіб про смерть чи загибель призваного, причинкові комісії мають відхиляти без подальшого розгляду.
§ 7. Для вирішення питань щодо клопотань, переказування, утримання під час перегляду й зупинення виплати допомоги призначаються повітові й обласні причинкові комісії.
(продовження — на наступній сторінці)
- Детальна диференціація прав на допомогу. Закон розрізняє категорії отримувачів за ступенем залежності від призваного (повне утримання vs. лише розмір попередньої підтримки), передбачає судовий механізм визначення розміру при спорах (§ 3), і встановлює абсолютну стелю — 10 К денно на все домогосподарство незалежно від кількості призваних членів родини (§ 3) — практичне обмеження бюджетних витрат при множинних претензіях.
- § 4 — довгостроковий захист постраждалих у службі. Допомога зберігається на весь час війни і ще 6 місяців після її закінчення для тих, хто втратив працездатність на службі (мінімум 20%), а також поширюється на випадки безвісти зниклих і загиблих — соціальний захист виходить за межі простого заміщення втраченого доходу, охоплюючи довготривалі наслідки поранень/хвороб.
- § 5 — захист від подвійного заліку і від кредиторів. Стороння благодійна чи громадська допомога не зменшує державну виплату (крім явно домовленого заліку), а саме право на причинок захищене від стягнення боргів, застави чи переуступки — гарантія, що допомога дійде до родини мобілізованого, а не до кредиторів.
- § 6 — процесуальні строки давності. Досить короткі терміни подання заяви (2 місяці від звільнення зі служби, 6 місяців від звістки про смерть) з automатичним відхиленням прострочених заяв «причинковими комісіями» — адміністративна дисципліна воєнного часу.
- Термінологія. «правіж» = клопотання/право вимоги (на виплату); «зарібкова спосібність» = працездатність (здатність заробляти); «екзекуція» = примусове виконання (стягнення боргу); «цесія» = переуступка права вимоги; «заставленє» = застава; «зачет» = зарахування, залік; «листи страт» = списки втрат (військові); «віродостойний спосіб» = достовірний спосіб; «заводові товариства» = виробничі товариства/підприємства; «причинкова комісія» = комісія з питань військової допомоги.
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-54 з 91); увесь текст (§§ 3 кінець–7) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. На скані помітне просвічування тексту зі звороту (дзеркальний текст) — не транскрибується. Колонцифру «40» звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.