Вісник державних законів і розпоряджень
Продовження освітнього вісника Ч. 3, колонцифра «46». Починає рубрику «Особові вісти» Ч. 50 — розлогий кадровий бюлетень середнього шкільництва: розділ I. Приділення (19 іменних призначень учителів і професорів гімназій/реальних шкіл на нові посади по всій Галичині — Перемишль, Дрогобич, Чернівці, Станиславів, Кіцмань, Самбір, Чортків, Снятин, Тернопіль, Яворів, Броди, Краків, Коломия, Львів, Золочів; призначення 14–19 — одночасно діючі українські старшини, тимчасово приділені до гімназії в Золочеві) і початок розділу II. Іменування (підрозділ А — призначення дійсними учителями IX рангу з титулом професора).
Ч. 50.
Особові вісти.
Приділеня, іменованя, перенесеня, відпустки, признане пятилітних додатків і висших службових ранґ в середнім шкільництві.
I. Приділеня.
Гонтарський Іван, заступник учителя держ. гімназії в Перемишли, приділений до учит. служби в державній гімназії в Дрогобичи;
Др. Кордуба Мирон, професор II. держ. гімназії в Чернівцях, приділений до держ. реальної школи в Станиславові;
Рудницький Лев, професор держ. гімназії в Кіцмани, приділений до держ. реальної школи в Станиславові;
Бойцун Олександер, професор і управитель держ. гімназії в Самборі, приділений в характері управителя до прив. гімназії в Чорткові;
Форостина Евген, професор держ. гімназії в Перемишли, приділений в характері управителя до держ. гімназії в Самборі;
Др. Білінський Клявдій, професор гр. орієнт. реальної школи в Чернівцях, приділений до служби в держ. реальній школі в Снятині в характері управителя;
Др. Гросс Данило, професор б. польської гімназії в Тернополі, приділений до служби в укр. держ. гімназії в Тернополі;
Цісик Омелян, проф. держ. гімназії в Кіцмани, приділений до служби в I. держ. гімназії в Станиславові (від 1/5 1919);
Др. Тайвін Яків, проф. реальн. школи в Тернополі, — до держ. учит. муж. семінарії в Тернополі;
Никифорук Ілія, заст. учителя держ. гімназії в Кіцмани — до реальної школи в Снятині;
Лебіщак Осип, учит. прив. гімназії в Яворові — до держ. гімн. в Бродах;
Ліськевич Дмитро, учит. прив. гімназії в Яворові — до держ. реальної школи в Станиславові;
Ґравбарт Озіяс, проф. реал. школи в Тернополі — до держ. учит. муж. семінарії в Тернополі;
Сповняючи рівночасно військову службу в характері укр. старшин:
Бараник Михайло, (сотник), заст. учителя гімн. св. Анни в Кракові;
Др. Марисюк Франц, (поручник), іспит. заст. учителя гімн. в Коломиї;
Мартинюк Григорій, (четар), іспит. заст. учит. акад. гімназії у Львові;
Соллогуб Володимир, (поручник), заст. учителя в I. держ. гімн. в Станиславові;
Шанковський Клим, (четар), заст. учителя в держ. гімн. в Тернополі;
Шурак Тимотей, (сотник) проф. держ. гімназії в Тернополі, — всі 14—19. приділені покищо до служби в держ. гімназії в Золочеві.
II. Іменованя.
А. Іменовано дійсними учителями IX. ранги з титулом професорів по мисли § 62. сл. пр.:
- Горовіца Давида, іспит. заст. учителя в II. держ. гімназії в Станиславові (від 1/8 1917);
(продовження — на наступній сторінці)
Ч. 50.
Особові вісті
Призначення, іменування, переведення, відпустки, визнання п'ятирічних надбавок і вищих службових рангів у середньому шкільництві.
I. Призначення
Гонтарський Іван, заступник учителя держ. гімназії в Перемишлі, приділений до учительської служби в державній гімназії в Дрогобичі;
д-р Кордуба Мирон, професор II держ. гімназії в Чернівцях, приділений до держ. реальної школи в Станиславові;
Рудницький Лев, професор держ. гімназії в Кіцмані, приділений до держ. реальної школи в Станиславові;
Бойцун Олександр, професор і завідувач держ. гімназії в Самборі, приділений як завідувач до приватної гімназії в Чорткові;
Форостина Євген, професор держ. гімназії в Перемишлі, приділений як завідувач до держ. гімназії в Самборі;
д-р Білінський Клавдій, професор грецько-східної реальної школи в Чернівцях, приділений до служби в держ. реальній школі в Снятині як завідувач;
д-р Гросс Данило, професор колишньої польської гімназії в Тернополі, приділений до служби в укр. держ. гімназії в Тернополі;
Цісик Омелян, професор держ. гімназії в Кіцмані, приділений до служби в I держ. гімназії в Станиславові (від 1 травня 1919);
д-р Тайвін Яків, професор реальної школи в Тернополі — до держ. учительської чоловічої семінарії в Тернополі;
Никифорук Ілля, заступник учителя держ. гімназії в Кіцмані — до реальної школи в Снятині;
Лебіщак Осип, учитель приватної гімназії у Яворові — до держ. гімназії в Бродах;
Ліськевич Дмитро, учитель приватної гімназії у Яворові — до держ. реальної школи в Станиславові;
Ґравбарт Озіяс, професор реальної школи в Тернополі — до держ. учительської чоловічої семінарії в Тернополі;
Виконуючи одночасно військову службу як українські старшини:
Бараник Михайло (сотник), заступник учителя гімназії св. Анни в Кракові;
д-р Марисюк Франц (поручник), іспитовий заступник учителя гімназії в Коломиї;
Мартинюк Григорій (четар), іспитовий заступник учителя академічної гімназії у Львові;
Соллогуб Володимир (поручник), заступник учителя в I держ. гімназії в Станиславові;
Шанковський Клим (четар), заступник учителя в держ. гімназії в Тернополі;
Шурак Тимотей (сотник), професор держ. гімназії в Тернополі — усі під номерами 14–19 приділені наразі до служби в держ. гімназії в Золочеві.
II. Іменування
А. Іменовано дійсними учителями IX рангу з титулом професора згідно з § 62 сл. пр.:
- Горовіц Давид, іспитовий заступник учителя в II держ. гімназії в Станиславові (від 1 серпня 1917);
(продовження — на наступній сторінці)
- Кадровий зріз освітньої мережі всієї Галичини під час війни. Список охоплює гімназії й реальні школи не лише Станиславова, а й Перемишля, Чернівців, Тернополя, Самбора, Чорткова, Снятина, Дрогобича, Кіцмані, Яворова, Бродів, Золочева, а також Кракова й Львова — свідчення, що освітня адміністрація ЗУНР намагалася координувати кадри на території, значна частина якої вже була окупована (Перемишль, Львів згадувались раніше в томі саме як окуповані, с. 65). Згадки «б. польської гімназії» (п. 7) і «прив. гімназії» показують складну мозаїку успадкованих і новостворених українських навчальних закладів.
- Учителі-офіцери (пп. 14–19). Рідкісний прямий документ поєднання військової і цивільної служби — шестеро вчителів одночасно значаться українськими військовими старшинами (сотник, поручник, четар — звання Галицької армії) і тимчасово скеровані єдиною групою до гімназії в Золочеві, ймовірно тому, що їхня військова служба унеможливлювала повернення на довоєнні посади в окупованих/прифронтових містах.
- Термінологія. «приділеня» = тимчасове відрядження/призначення; «управитель» = завідувач (керівник навчального закладу); «іспитовий заступник» = вчитель на випробувальному терміні; «сотник», «поручник», «четар» = офіцерські звання Української Галицької армії (капітан, лейтенант, молодший лейтенант відповідно); «гр. орієнт.» = греко-східний (православний, на відміну від греко-католицького); «§ 62. сл. пр.» = ймовірно скорочення службового припису/прагматики.
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-84 з 91); розділ I (пп. 1–19) повністю та початок розділу II (п. А.1) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. Колонцифру «46» звірено. Орфографію блоку «Оригінал», включно з усіма власними іменами, збережено без виправлень.