Вісник державних законів і розпоряджень
Третя сторінка вшитого освітнього вісника (Ч. 1, 1 березня 1919; колонцифра «— 3 —»). Завершує Резолюцію Ч. 4 про тимчасовий воєнний додаток учителям народних і виділових шкіл (ставки за категоріями a–в); подає Резолюцію Ч. 5 про винагороду (ремунерацію) суплентам і вчителям середніх шкіл (докладні річні тарифи); і відкриває рубрику «Розпорядки» першим із них — Розпорядком Ч. 6 усього Секретаріату від 16 лютого 1919 про виплату дорожняного додатку вчителям, емеритам, удовам і сиротам (= ч. 23 головного Вісника; § 1).
[Резолюція Ч. 4 — воєнний додаток учителям — продовження]
… виплачувати учителям тих шкіл у дієвій службі, сповняючим дійсно свої обовязки, тимчасовий воєнний додаток:
а) учителям з іспитом зрілости, зглядно кваліфікацією без іспиту зрілости, у висоті подвійного воєнного додатку з 1918. р.
б) учителям без іспиту зрілости воєнний додаток у висоті воєнного додатку з 1918. р.
в) емеритам, вдовам і сиротам по вчителях народних і виділових шкіл у висоті побираної емітури, зглядно вдовичої і сирітської платні.
Всякі додатки до платень, які в 1919. р. виплачувано учителям в поодиноких повітових Комісаріятах мають бути вчислені.
Ч. 5.
Резолюція
з дня 15. лютого 1919. уповажняюча Правительство до підвисшеня ремунерації для учителів середних шкіл.
Укр. Нац. Рада уповажняє Правительство, щоби воно до остаточного законного унормованя платень учителів середних шкіл виплачувало неіспитованим суплентам, що сповняють дійсно свої обовязки, сталу річну ремунерацію у висоті 2000 К, іспитованим суплентам сталу ремунерацію у висоті 2400 К, а за години науки, подаваної понад максимальний вимір обовязків дійсного учителя, за кожду годину тижневої науки в язикових і реальних предметах іспитованим суплентам і дійсним учителям по 240 К, неіспитованим по 192 К річно; за кожду годину тижневої науки руханки, рисунків, каліґрафії і співу іспитованим суплентам і дійсним учителям по 160 К, неіспитованим суплентам по 128 К річно.
Розпорядки.
Ч. 6.
Розпорядок
Державного Секретаріяту з дня 16. лютого 1919. в справі виплати дорожняного додатку чинним учителям (лькам), емеритованим учителям (лькам), вдовам і сиротам по них (ч. 23. В. д. з. р.).
На основі ухвали Української Національної Ради з дня 4. січня 1919. заряджуємо як слідує:
§ 1. О скільки ще не виплачено чинним учителям (лькам) народних і виділових шкіл, які дійсно повнять учительську службу, або служать при українськім війську, емеритованим учителям (лькам), вдовам і сиротам по них дорожняного додатку за послідний квартал 1918. року, належить негайно сю рештуючу квоту виплатити після табельки:
(продовження — на наступній сторінці)
[Резолюція Ч. 4 — воєнний додаток учителям — продовження]
… виплачувати вчителям тих шкіл, що перебувають на дійсній службі й справді виконують свої обов'язки, тимчасовий воєнний додаток:
а) учителям з іспитом зрілості (атестатом) — або з відповідною кваліфікацією без іспиту зрілості — у розмірі подвійного воєнного додатку 1918 р.;
б) учителям без іспиту зрілості — воєнний додаток у розмірі воєнного додатку 1918 р.;
в) емеритам (пенсіонерам), удовам і сиротам по вчителях народних і виділових шкіл — у розмірі отримуваної пенсії (емітури), відповідно вдовиної та сирітської платні.
Будь-які додатки до платні, виплачені вчителям у 1919 р. в окремих повітових Комісаріатах, мають бути зараховані (враховані).
Ч. 5. Резолюція
від 15 лютого 1919, що уповноважує Уряд підвищити винагороду (ремунерацію) вчителям середніх шкіл.
Українська Національна Рада уповноважує Уряд, щоб він до остаточного законодавчого врегулювання платні вчителів середніх шкіл виплачував:
- неіспитованим суплентам (тимчасовим учителям, що не склали іспиту), які справді виконують свої обов'язки, — сталу річну винагороду 2000 К;
- іспитованим суплентам — сталу винагороду 2400 К;
- за години навчання понад максимальний обсяг обов'язків дійсного вчителя — за кожну годину тижневого навантаження з мовних і реальних предметів: іспитованим суплентам і дійсним учителям по 240 К, неіспитованим по 192 К річно;
- за кожну годину тижневого навантаження з руханки (фізкультури), рисунку, каліграфії і співу: іспитованим суплентам і дійсним учителям по 160 К, неіспитованим суплентам по 128 К річно.
Розпорядження.
Ч. 6. Розпорядження
Державного Секретаріату від 16 лютого 1919 у справі виплати додатку на дорожнечу чинним учителям (-кам), емеритованим учителям (-кам), удовам і сиротам по них (= ч. 23 Вісника держ. законів і розпоряджень).
На підставі ухвали Української Національної Ради від 4 січня 1919 розпоряджаємося так:
§ 1. Оскільки чинним учителям (-кам) народних і виділових шкіл, які справді виконують учительську службу або служать в українському війську, емеритованим учителям (-кам), удовам і сиротам по них ще не виплачено додатку на дорожнечу за останній квартал 1918 р., — належить негайно виплатити цю решту суми за таблицею:
(продовження — на наступній сторінці)
- Воєнний додаток учителям (Ч. 4, закінчення). Завершення резолюції з с. 9: антиінфляційну надбавку диференційовано за кваліфікацією — подвійний додаток 1918 р. для вчителів з іспитом зрілості (атестатом) чи рівноцінною кваліфікацією, одинарний — без атестата; для пенсіонерів, удів і сиріт — у розмірі пенсії. Вже виплачені на місцях (по повітових Комісаріатах) додатки зараховуються.
- Ремунерація суплентів (Ч. 5). Конкретні тарифи в коронах (К) на 1919 р.: показовий зріз оплати праці в середній школі ЗУНР. Сталі річні ставки — 2000 К (неіспитований суплент) / 2400 К (іспитований); погодинна оплата надлишкових годин розрізняє «язикові й реальні предмети» (мови, математика, природничі — вища ставка) від «руханки, рисунків, каліграфії і співу» (нижча).
- Категорії вчителів. «суплент» = тимчасовий/заступний учитель середньої школи (нім. Supplent); «іспитований / неіспитований» = той, що склав / не склав державний учительський іспит; «дійсний учитель» = штатний (постійний) учитель; «іспит зрілости» = матура, атестат зрілості.
- Дорожняний додаток (Ч. 6). Перший розпорядок освітнього вісника: виплата додатку на дорожнечу (Teuerungszulage) за останній квартал 1918 р. тим, кому його ще не виплачено, «після табельки» (за тарифною таблицею, що, мабуть, далі). Цей акт = ч. 23 головного Вісника — продовжує наскрізну нумерацію В. д. з. р. (пор. закони = чч. 16–18, с. 8–с. 9).
- Подвійне датування підстави. Розпорядок Ч. 6 покликається на ту саму ухвалу УНРади від 4 січня 1919, що й чимало перших актів тому (пор. Закони чч. 3–5 на с. 3–с. 4) — спільна установча дата ранньої нормотворчості ЗУНР.
- Термінологія. «у дієвій службі» = на дійсній (активній) службі; «сповняючим… обовязки» = що виконують обов'язки; «висота» = розмір, сума; «емітура / емеритура» = пенсія за вислугу; «ремунерація» = винагорода; «язикові і реальні предмети» = мовні й точно-/природничо-наукові предмети; «руханка» = фізичне виховання, гімнастика; «чинні учителі» = ті, що на службі; «(льки)» = скорочення жіночого роду «учитель(ка)» / «учительок» — у дужках; «послідний квартал» = останній квартал; «рештуюча квота» = залишкова сума; «після табельки» = за тарифною таблицею; «заряджуємо» = розпоряджаємося.
- Метод: сторінку відрендережено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-10 з 91); одноколонковий текст, тарифні ставки в коронах і початок розпорядку прочитано з основного рендера (читний шрифт); колонцифру «— 3 —» (освітній вісник) звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень. Тимчасові вирізи прибрано.