Архів-ІФ

Новини

Передова сторінка числа 6. Передовиця «Непохитности!», розлоге зведення Галицької армії про бої під Львовом і Городком та опис геройського вчинку чет. Вайнгаймера.

Оригінал · правопис 1919 р.

Рік I. Коломия, дня 19. марта 1919. Ч. 6.

НОВИНИ — Інформаційний Щоденник

Виходить в Коломиї в годині 11. дня.

Видає Коломийська Філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Української Народньої Републики. За редакцію відповідає Мик. Бобикевич. Ціна поодинокого числа 40 шагів.

Непохитности!

Ще ніколи вороги не накидувалися на нас так, як саме тепер, на передодні заключення загального мира, на передодні потвердження границь між поодинокими старими й новими державами. Нашим ворогам великою скалкою в оці наша кипуча праця над будуванням самостійної держави; їх до скаженої люті доводить те, що ми без огляду на всякі недостатки й труднощі все-таки зуміли завести й держати правнодержавний лад, що є найкращим доказом достойности й здібности народа до самостійного істнування.

І лиш завдяки тому спокоєві й ладові внутрі краю антанта стала обережніше приймати всякі польсько-кацапсько-румунські брехні про нас, стала все більше й більше числитися з нами, стала присилати до нас своїх відпоручників, а лиш тоді, коли ми й на дальше держатимемо лад, порядок і спокій, мирова конференція потвердить нашу самостійність, а народові всміхнеться краща доля й він діждеться сповнення своїх мрій про землю та волю.

Воєнна наука вчить: не робити того, що хоче ворог. — Нині ворожі нашому народові люди шепчуть йому всякі нісенітниці і стараються з усієї сили підмовити його до недобрих дій. Не слухаймо їх. Зрозуміймо, що на все є свій час; що не тоді хату білити, коли вона горить, а не тоді робити широкі реформи й ділити землю, як воріг на нас напирає.

Крепко держім тепер лад і порядок у краю, а ворога на фронті; а як побемо його, оттоді щойно буде пора подбати про все инше. Отже: Терпеливости й непохитности!

Польсько-вкраїнська війна.

Офіціяльний скорозвіт штабу Галицької армії.

УПБ. Постій 17./III. В районі Львова, як цього можна було сподіватися, після щасливого переведення наших наступових операцій 8-го, 9-го й 10-го марта, наслідком яких столицю краю Львів було зовсім окружено, а єї положення завдяки десятиднівній облозі нашими військами ставало все більше й більше роспучним, польська армія по доброму підготовленню, а головно при допомозі стягнених з чеського фронту військ розпочала в пятницю 14. с. м. після сильної арматньої стрілянини дужий наступ із Судової Вишні в напрямі на Городок з метою прорвати наш обложний перстінь і за всяку ціну не допустити до впадку Львова.

Під напором перевищаючих сил ворога наші війська біля Судової Вишні подалися в зад, а навіть ворогі вдалося було на якийсь час заняти Довгомостиска й Бортятин. Одначе наші хоробрі частини не дали лишити себе осягнутих нашим наступом успіхів та розпочали цьогодня в 3-ій год. рано сильний протинаступ із лінії Ожомля, Новосілки, Мельняни, Милятин, Мокловичі, Кульматичі на Судову Вишню. Наші відділи ведуть бої в Потятині, біля Княжого Моста й відбили вже Добромостиска. Енерґічному наступові, продовжуваному нашими частинами, що обложили західнє передмістя Городка, старався стати перепоною польский панцирник, що прямував із Львова через Каменобрід до Городка. Одначе наша артилерія розбила цей поїзд на стації Каменобрід. Ворог замкнений у Львові і морений голодом старається ту й там захопити сміливими випадами окружні села з метою рабунку. Такі випади з значними силами були цьогодня в ранці на Козичі й Домажир. Ведеться протинаступ. На відрізках північного фронту біля Белза польский наступ відперто, при чім полонено 1 офіцера й 41 вояків.

Нач. штабу гал. армії.

Геройські подвиги наших вояків.

УПБ. Постій 17./III. Кореспондент Пресової Квартири Галицької армії доносить: В часі нашого наступання 8./III., коли осягнено остаточну перерву залізничного руху на шляху Судова Вишня–Городок, сталася інтересна пригода, що дає доказ про геройську самопосвяту нашого жовніра. Того самого дня наші війська вже заняли часть залізничного шляху. Надїхав польский панцирник і вогнем засипав наших героїв, так що мусіли були податися взад. Оттут то четар Вайнгаймер з двома стрільцями кинувся на польского панцирника, вискочив на дах панцирника й, кидаючи ручними ґранатами, здобув його. Щоб імена геройських участників неймовірно відважної дії на віки записаними були в історії боїв за визволення, ми оце подаємо їх імена: четар Вайнгаймер, старш. десятник Винник Федір, Чирченяк Степан і Самуляк Іван і стрільці: Шерепель Гринько, Шеребей Андрій і Моровський Володимир.

Честь відважним! Хай будуть приміром для всіх наших вояків у бою з відвічним ворогом!