Урядові Вісти Косівського повіту
Продовження розпоряджень: Ч. 135 — поіменні списки громадян на продаж сіна для війська; Ч. 136 — встановлення дороговказів на роздоріжжях (з рисунком-взірцем таблиці); Ч. 123 — українські написи на всіх урядах, школах, читальнях і крамницях. Далі — програмна редакційна стаття «Бережім чистоту мови!» (заклик відмовитися від назви «Русин» на користь «Українець», цуратися германізмів, говорити по-українськи; підпис «Редакція Урядових Вістий»). Внизу — наказ Окружної військової команди в Коломиї, ч. през. 819 про усунення неукраїнських печаток і початок оголошення Старства про катастер худоби.
Ст. 2 — УРЯДОВІ ВІСТИ — Ч. 5 — РІК 1919.
Ч. 135. Косів, дня 28. січня 1919. — До всіх Громадських Урядів в повіті.
Кожда громада подасть через дотичну [ко]мду Жандармерії найпізнійше до 15. лютого с. р. повіт. Команді в Косові поіменний спис тих горожан, що мають продати для Українського Війська приписану кількість сіна, назначену їм громадою.
Пов. Військ. Кмдт. Др. Романків Іван, хор.
Ч. 136. Косів, дня 25. січня 1919. — До Мійських Управ, Громадських Урядів та Станиць Державної Сторожі Косівськ. повіту.
Треба припильнувати, щоби на всіх роздорожах були дороговкази з зазначеним віддаленнєм в кілометрах до виписаної місцевости. В селі таблиця з назвою села і повіта, а в містах на рогах вулиць таблиці. Се в тій ціли, щоби подорожуючі не блукали та не теряли марно часу.
Взір: [рисунок] «ДО БАБИНА 5 КМ.» 🖝 | «СЕЛО СМОДНЕ. ПОВІТ КОСІВ. У.Н.Р.»
Пов. Військ. Кмдт. Др. Романків Іван, хор. — Староста: А. ЛЕПКИЙ.
Ч. 123. Косів, дня 25. січня 1919. — До Повітової Жандармерії в Косові.
Жандармерія повідомить найдальше до дня 15. лютого 1919, чи вже на всіх урядах, школах, читальнях та крамницях в цілім косівськім повіті є українські написі.
Пов. Військ. Кмдт. Др. Романків Іван, хор.
Бережім чистоту мови!
Рідна мова — се наше велике народне добро.
Та не всі люди вміють її шанувати. Хто розуміє, той і шанує. Та деякі люди, що вивчили у війську кілька німецьких слів, думають, що се незнати що і все їх вживають. А того треба вистерігати ся. Розумний чоловік так не скаже, а все буде держати ся свого. На нас, галицьких Українців глядить тепер ціла Україна. Тож будьмо ми справді примірні люди та добрі Українці. Коли всі українські землі злучені в одну могучу, нероздільну Українську Народню Республіку, належить вже раз занехати назву „Русин", а вживати тільки „Українець". Бо коли Українець називає себе Русином, — се так само, якби хто Поляка називав Мазуром або Німця Швабом.
Поляк не скаже на себе, що він Мазур, тільки все Поляк! Так, як тепер лиш одна Україна від Тиси до Дону, так і нехай буде тільки одно імя „Українець" на цілій нашій Україні. Бережім чистоту нашої мови.
Розмовляймо скрізь тільки по українськи!
В розмові з другими Славянами, як от з Поляками, Чехами, Москалями чи Болгарами, вживає кождий своєї мови, а мимо того один другого розуміє. В розмові Чеха з Поляком не буде Чех розмовляти по польски, тільки по чеськи, бо він чужу мову поважає але й перш усього свою шанує. А в нас як досі було? Та що було, то минуло, глядім лиш, щоб тепер інакше йшло. (Деякі народи, як от Чехи, наложили кару на такого, хто не шанує рідної мови. Як скаже в розмові одно слово німецьке, то кидає 20 шагів до пушки. За ті гроші купують опісля гарні книжки для діточої бібліотеки). Наша українська мова така гарна й богата, що варта її любити.
Редакція Урядових Вістий.
Окружна Військова Команда в Коломиї. — Ч. през. 819. Коломия, дня 24. січня 1919.
Приказується під особистою відвічальністю начальників урядів, усунути до кінця сего місяця з урядового вжитку всі неукраїнські печатки.
Всі письма після 1. лютого 1919. з неукраїнськими печатками не будуть мати урядового значіння.
Командант в. р. Примак.
(Гляди „Урядові Вісти" ч. 3. оповістка під ч. 535.) Зробити негайно все те, що там сказано.
СТАРОСТВО в КОСОВІ. — Косів, дня 28. січня 1919.
Всі громади виповнять негайно спис (катастер) худоби. Заведеться паспорти на худобу, щоби спинити пачкування товару.
Ст. 2 — УРЯДОВІ ВІСТИ — Ч. 5 — РІК 1919.
Ч. 135. Косів, 28 січня 1919. — До всіх громадських урядів у повіті.
Кожна громада подасть через відповідну команду жандармерії найпізніше до 15 лютого ц. р. Повітовій команді в Косові поіменний список тих громадян, що мають продати для українського війська приписану кількість сіна, призначену їм громадою.
Повітовий військовий комендант д-р Іван Романків, хорунжий.
Ч. 136. Косів, 25 січня 1919. — До міських управ, громадських урядів та станиць Державної сторожі Косівського повіту.
Треба подбати, щоб на всіх роздоріжжях були дороговкази із зазначеною відстанню в кілометрах до вказаної місцевості. У селі — таблиця з назвою села і повіту, а в містах — таблиці на рогах вулиць. Це на те, щоб подорожні не блукали та не гаяли марно часу.
Взірець: [рисунок] «ДО БАБИНА 5 КМ.» 🖝 | «СЕЛО СМОДНЕ. ПОВІТ КОСІВ. У.Н.Р.»
Повітовий військовий комендант д-р Іван Романків, хорунжий. — Староста: А. Лепкий.
Ч. 123. Косів, 25 січня 1919. — До Повітової жандармерії в Косові.
Жандармерія повідомить найпізніше до 15 лютого 1919, чи вже на всіх урядах, школах, читальнях та крамницях у цілому косівському повіті є українські написи.
Повітовий військовий комендант д-р Іван Романків, хорунжий.
Бережімо чистоту мови!
Рідна мова — це наше велике народне добро.
Та не всі люди вміють її шанувати. Хто розуміє, той і шанує. А деякі люди, що вивчили у війську кілька німецьких слів, думають, що це бозна-що, і всюди їх уживають. А цього треба остерігатися. Розумна людина так не скаже, а завжди триматиметься свого. На нас, галицьких українців, дивиться тепер ціла Україна. Тож будьмо справді взірцевими людьми та добрими українцями. Коли всі українські землі злучені в одну могутню, нероздільну Українську Народну Республіку, належить уже раз облишити назву «русин», а вживати тільки «українець». Бо коли українець називає себе русином — це так само, якби хтось поляка називав мазуром, а німця — швабом.
Поляк не скаже про себе, що він мазур, а завжди — поляк! Так само, як тепер є лиш одна Україна від Тиси до Дону, так і нехай буде тільки одне ім'я «українець» на цілій нашій Україні. Бережімо чистоту нашої мови.
Розмовляймо скрізь тільки українською!
У розмові з іншими слов'янами — як-от з поляками, чехами, москалями чи болгарами — кожен уживає своєї мови, а проте один одного розуміє. У розмові чеха з поляком чех не розмовлятиме по-польськи, а тільки по-чеськи, бо він чужу мову поважає, але передусім свою шанує. А в нас як досі було? Та що було, те минуло; дивімося лиш, щоб тепер інакше йшло. (Деякі народи, як-от чехи, наклали кару на того, хто не шанує рідної мови. Як скаже в розмові одне німецьке слово, то кидає 20 шагів до карнички. За ті гроші купують згодом гарні книжки для дитячої бібліотеки.) Наша українська мова така гарна й багата, що варто її любити.
Редакція «Урядових Вістей».
Окружна військова команда в Коломиї. — Ч. през. 819. Коломия, 24 січня 1919.
Наказується під особистою відповідальністю начальників урядів усунути до кінця цього місяця з урядового вжитку всі неукраїнські печатки.
Усі листи після 1 лютого 1919 з неукраїнськими печатками не матимуть урядового значення.
Командант в. р. Примак.
(Див. «Урядові Вісти» ч. 3, оголошення під ч. 535.) Зробити негайно все те, що там сказано.
СТАРОСТВО в КОСОВІ. — Косів, 28 січня 1919.
Усі громади негайно заповнять список (кадастр) худоби. Заводяться паспорти на худобу, щоб припинити контрабанду товару.
- «Бережім чистоту мови!» — програмна стаття мовно-національної політики ЗУНР: відмова від крайового етноніма «русин» на користь соборного «українець» («від Тиси до Дону»), пуризм щодо германізмів. Перегукується з наказом ч. 523 819 про українізацію печаток і написів (Ч. 123).
- «Русин» / «Мазур» / «Шваб» — «русин» — традиційний галицький автонім; «мазур» — зневажлива/реґіональна назва поляка (з Мазовії); «шваб» — народна назва німця. Стаття трактує «русин» як архаїзм, що його час замінити.
- «від Тиси до Дону» — формула соборної України: Тиса (Закарпаття) — західна, Дон — східна межа етнічної території.
- Чеський приклад кари за германізм: «кидає 20 шагів до пушки» — тут «пушка» = скарбничка/карничка (cap. pokladnička), а не гармата; шаг — дрібна розмінна монета УНР (1/100 гривні).
- Топоніми: Бабин, Смодне — села Косівського повіту; Кути, Жаб'є-Кривопілля — гірські громади Гуцульщини (Жаб'є — нині Верховина). «У.Н.Р.» на взірці таблиці — Українська Народна Республіка.
- Державна сторожа — поліційно-жандармська служба ЗУНР (станиці = пости).
- «ч. през.» — «число президіяльне» (реєстр президії/канцелярії команди).
- Сіно для війська, катастер худоби, паспорти на худобу — заходи воєнного постачання й боротьби з «пачкуванням» (контрабандою) худоби; пор. заборону торгівлі худобою Ч. 159 на с. 2.
- Наказ ч. през. 819 підписав Примак (комендант) — той самий, що завіряє присягу на с. 4 («Т. Примак»).
- Розпорядження продовжуються на с. 4 (жалобна звістка, почтовий рух, присяга, санітарія).
- Орфографія доби: «роздорожах», «віддаленнєм», «занехати», «значіння», «пачкування», «припильнувати», «незнати що». Модернізовано лише в адаптації.
- Метод: рендер
render/uv/page-3.png(pdftoppm -r 150), вичитка очима; власні назви, чч. наказів і дати звірено візуально. Без текстового шару —pvtool.shне застосовний (див. с. 2 «Метод»).