Вісник державних законів і розпоряджень
Друкована сторінка 3 (колонтитул «1. Випуск — В. д. з. р. — Річник 1919»). Завершує Закон ч. 4 про Виділ УНРади (§§ 4–6), подає повний Закон ч. 5 про незайманість [недоторканність] членів УНРади (депутатський імунітет), і починає Розпорядок ч. 6 двох держсекретаріатів (військових і внутрішніх справ) про військові повинності (чинитьби) осіб, не зобов'язаних до військової служби (§§ 1–2; продовження далі).
[Закон ч. 4 — про Виділ УНРади — продовження]
… його гасне з хвилею вибору нового Виділу новою Радою.
§ 5. Рішеня Виділу западають більшостю голосів, а в случаю рівности голосів стає рішенєм те внесене, за котрим голосував Президент.
До важности рішень треба присутности що найменше шести членів Виділу.
§ 6. Отсей закон входить в силу з днем його ухваленя.
За Виділ Української Національної Ради:
Др Горбачевський, в. р. Др Петрушевич, в. р.
5.
Закон
з дня 4. січня 1919 р. про незайманість членів Української Національної Ради:
Українська Національна Рада постановила:
§ 1. Члени Української Національної Ради виконують обовязки, випливаючі з порученого їм заступства, незалежно від яких небудь інструкцій виборців.
§ 2. Члени Української Національної Ради не можуть бути ніколи потягнені до одвічальности за голосоване у виконуваню свого мандату. За вискази на нарадах може їх потягнути до одвічальности тільки Українська Національна Рада.
§ 3. Члена Української Національної Ради не можна без її згоди вязнити ані потягати судово до одвічальности за каригідні вчинки в часі, коли сесія триває, хиба що приловить ся його на горячім вчинку. В случаю приловленя на горячім вчинку має суд негайно повідомити Українську Національну Раду про доконане увязнене. На жадане Української Національної Ради мусить бути увязнене знесене, а судове стеженє мусить бути відложене на цілий час триваня сесії. Те саме має наступити на жадане Української Національної Ради дотично увязнення або слідства, заряженого проти її члена поза часом сесії.
Сесія починає ся з днем скликаня Української Національної Ради, а кінчить ся з днем замкнення її засідань.
§ 4. Члени Української Національної Ради є вільні на час триваня сесії від виконуваня військових обовязків, а ті члени Української Національної Ради, що є державними урядниками, є вільні в згаданім часі від своїх службових обовязків без окремої відпустки.
За Виділ Української Національної Ради:
Др Горбачевський, в. р. Др Петрушевич, в. р.
6.
Розпорядок
Державного Секретаріяту військових справ та Державного Секретаріяту внутрішних справ з дня 26. січня 1919 р. в справі военних чинитьб осіб, необовязаних до військової служби.
На основі закона з 26. грудня 1912 ч. 236. В. з. д. про воєнні чинитьби заряджуємо отсе:
§ 1. До личних чинитьб, згаданих в § 4. наведеного закона, можна покликувати також мужчин неукраїнської народности, які після закона Української Національної Ради з дня 13. падолиста 1918 не є обовязані до військової служби в Українській Армії.
§ 2. Покликане до военних чинитьб переводять державні повітові комісаріяти на …
(продовження — на наступній сторінці)
[Закон ч. 4 — про Виділ УНРади — продовження]
… його [повноваження] згасають у момент обрання нового Виділу новою Радою.
§ 5. Рішення Виділу ухвалюються більшістю голосів; у разі рівності голосів рішенням стає та пропозиція, за яку голосував Президент.
Для чинності рішень потрібна присутність щонайменше шести членів Виділу.
§ 6. Цей закон набирає чинності з дня його ухвалення.
За Виділ Української Національної Ради:
д-р Горбачевський, в. р. д-р Петрушевич, в. р.
5. Закон
від 4 січня 1919 р. про недоторканність членів Української Національної Ради:
Українська Національна Рада постановила:
§ 1. Члени УНРади виконують обов'язки, що випливають із дорученого їм представництва, незалежно від будь-яких інструкцій виборців.
§ 2. Членів УНРади ніколи не можна притягнути до відповідальності за голосування під час виконання свого мандата. За висловлювання на нарадах притягнути їх до відповідальності може лише сама Українська Національна Рада.
§ 3. Члена УНРади не можна без її згоди ув'язнити чи притягнути в судовому порядку до відповідальності за караний вчинок під час сесії — хіба що його спіймано на гарячому. У разі затримання на гарячому суд має негайно повідомити Українську Національну Раду про здійснене ув'язнення. На вимогу УНРади ув'язнення має бути скасоване, а судове провадження відкладене на весь час сесії. Те саме настає на вимогу УНРади щодо ув'язнення чи слідства, розпочатого проти її члена поза часом сесії.
Сесія починається з дня скликання УНРади і закінчується з днем закриття її засідань.
§ 4. Члени УНРади на час сесії звільнені від виконання військових обов'язків, а ті члени УНРади, що є державними урядниками, на згаданий час звільнені від своїх службових обов'язків без окремої відпустки.
За Виділ Української Національної Ради:
д-р Горбачевський, в. р. д-р Петрушевич, в. р.
6. Розпорядження
Державного Секретаріату військових справ і Державного Секретаріату внутрішніх справ від 26 січня 1919 р. у справі військових повинностей осіб, не зобов'язаних до військової служби.
На підставі закону від 26 грудня 1912 р., ч. 236 Вісника державних законів [австрійського], про воєнні повинності розпоряджаємо таке:
§ 1. До особистих повинностей, згаданих у § 4 наведеного закону, можна залучати також чоловіків неукраїнської народності, які за законом УНРади від 13 листопада 1918 р. не зобов'язані до військової служби в Українській Армії.
§ 2. Залучення до воєнних повинностей здійснюють державні повітові комісаріати на …
(продовження — на наступній сторінці)
- Депутатський імунітет (ч. 5). Закон формулює дві класичні гарантії парламентаризму: індемнітет (§§ 1–2: невідповідальність за голосування й висловлювання) та імунітет (§ 3: заборона арешту/переслідування без згоди Ради, крім затримання на гарячому). Зразок — австрійський і загальноєвропейський парламентський устрій.
- «незайманість». = недоторканність (нім. Immunität); «одвічальність» = відповідальність; «каригідні вчинки» = карані діяння; «приловити на горячім вчинку» = застати на гарячому (in flagranti); «вязнити» = ув'язнювати; «знесене» = скасоване.
- «западають». «Рішеня западають більшостю голосів» — рішення ухвалюються (галицизм, від пол. zapadać — про ухвали/вироки).
- Кворум Виділу. § 5 ч. 4: щонайменше 6 із 10 членів Виділу; при рівності голосів вирішує голос Президента (право вирішального голосу).
- Розпорядок ч. 6 — воєнні повинності. Спільний акт двох секретаріатів (військових і внутрішніх справ) спирається на австрійський Закон про воєнні повинності від 26 грудня 1912 р., ч. 236 В. з. д. (нім. Kriegsleistungsgesetz, RGBl. Nr. 236/1912) — ЗУНР рецепіювала чинне австрійське законодавство. Дозволяє залучати до особистих (трудових) повинностей і чоловіків неукраїнської народності, звільнених від військової служби законом ЗУНР від 13 листопада 1918 р.
- «В. з. д.». = Вістник законів державних — українська назва австрійського Reichsgesetzblatt (Імперський вісник законів); посилання на дореволюційну метрику закону.
- «падолист». = листопад (галицька / церковнослов'янська назва місяця).
- «чинитьби». = повинності, послуги (нім. Leistungen); «личні чинитьби» = особисті (трудові) повинності на відміну від речових (реквізиція майна).
- Метод: сторінку відрендережено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-4 з 91); обидва стовпці прочитано з основного рендера (великий читний шрифт). Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень. Тимчасові вирізи прибрано.