Новини

Рік I. Коломия, дня 22. марта 1919. Ч. 9.

НОВИНИ — Інформаційний Щоденник

Виходить в Коломиї в годині 11. дня.

Видає Коломийська Філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Української Народньої Републики. За редакцію відповідає Мик. Бобикевич. Передплата місячно 10 Грив. Ціна поодинокого числа 40 шагів.

Будем колись і по нашому глаголать…

Соромно стає, коли прочитаєш будь-яку офіціяльну обяву, офіціяльне письмо, звіти штабу армії, то що. Повнісінько в них польонізмів, русизмів, або ґерманізмів — аж кишить.

Як що на Придніпрянській Вкраїні процвітають русизми, то це не диво, бо-ж людина не мала там тієї змоги навчитися своїй рідній мові, що в нас, у Галичині, чи Буковині.

Але наколи анальоґічне явище побачиш таки тут, у т. зв. Пємонті Вкраїни, то це хиба соромно. Не маємо на думці технічних термінів, бо не одної днини це діло їх придумати, і поки що нам ще не раз доведеться точити з чужої бочки, але говоримо саме про такі слова й звороти, яких чимало є в літературі і в живій, народній мові, що день в день довкруг нас гомонить, тільки що спорядники актів чи обяв, себ-то лицарі пера, тих слів або не знають, або не хотять знати, й тому пасуть на чужій толоці.

От приміри: „війна проти Поляків"; „…мають бути вивласнені всі земельні посілости"; „вирядили шкоду"; „В тій ціли"; „жадати"; „ходить о то"; „переходить на власність"; „посідачі"; „цілковито"; „це становить головну задачу"; „у такий спосіб"; „спуститися на когось" і т. д. — намість „війна з Поляками", „мають бути вивлащеними всі земельні добра, або майна", „заподіяли, вчинили, зробили шкоду", „з тою ціллю, метою", „домагатися, вимагати", „річ, діло в тім", „переходить у власність", „власники", „зовсім, навщерть", „це є, стає головною задачею", „таким чином, робом", „звіритися на когось" і т. д. І як Полякам та Москалям не кепкувати з України, як що вони таке прочитають? Українці, мовляв, не мають нічого свого, а всьо Полякам або Москалям покрали!

Вже би мабуть пора, щоби ми знали свою гарну мову, та не брали живцем з польского, московського й инших язиків, бо справді сповняться слова Кобзаря: будем колись і по нашому глаголать, як німець покаже… або може антанта.

Але найбільш повинні це зрозуміти пановелицарі пера з У. П. Б., бо їх переводи французького або німецького первотвору то справжні дивогляди, що вельми невеселе світло кидав на нас в очах цілої Наддніпрянщини.

Полсько-вкраїнська війна.

Офіціяльний скорозвіт штабу Галицької армії з дня 11./III.

В районі Сокаль–Белз–Рава Руська без змін. Коло Львова розвідка стеж і стрілянина. На захід від Городка продовжують Поляки наступ. З Долинян зроблений сильний випад змусив наші війська до відступу. На узгірях Водовишня наша лінія перебігає Поріча ґрунтове, Угерці Незабитівскі, узгіря на пол. від Водовишні, Усятичі, Накловичі й Заріче на пол. від Судової Вишні. Впрочім без змін.

Українсько-російська війна.

Житомир відбитий.

УПБ. 20./III. Після телеґрами штабу отамана Осецького заняли укр. реп. війська Житомір. У руки побідників попало богато військового матеріялу. Ворог бється вперто, одначе за кожний раз має великі втрати. З нашої сторони поляг славний командант панцирника „Гандзя" сотник Ліренко.

Розстріл.

Тернопільський полевий суд засудив на смерть через розстріл 2-х десятників і 1-го стрільця тернопільської залоги за те, що під їх проводом инчі вояки залоги, а також і темні елементи з окружних сіл, порозбивали й обрабували поважне число тернопільских крамниць у ночі з 13-го на 14-го лютого с. р. Засуд виконано 29. лютого с. р. у 3-ій годині ранку.

Полсько-нім. границя.

УПБ. Париж 16/III. Аґенція Гаваса. Часопис „Echo de Paris" сповіщає: Комісія для означення польсько-німецької границі подає ось таку граничну лінію: починається на захід від Торуня, йде на північний захід від Іданська, опісля на схід від Науенбургу […] оминає ту частину Східних Прус, де німецьке населення в більшости, оминає також й […]

(Кінець допису затулено архівним штампом ДАІФО — «Инвентарный № 210».)