Новини
Передова сторінка числа 16. Передовиця «Польща зриває переговори» та докладний звіт про зрив переговорів про перемир'я в Хирові 27 березня, офіційні зведення Галицької армії (бої під Вишенкою, отаман Микитка), зведення українсько-російського фронту.
Археографічна примітка. На цій сторінці відбито овальну печатку: «Народний музей имени о. Йосафата Кобринського в Коломиї» (напис повністю читається на стор. 24) — слід музейної збірки, з якої походить ця підшивка.
Рік I. Коломия, понеділок дня 31. марта 1919. Ч. 16.
НОВИНИ — Інформаційний щоденник
Виходить у Коломиї о годині 11. дня.
Видає Коломийська Філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Української Народньої Републики. За редакцію відповідає Корн. Заклинський. Передплата місячно 10 грив. Ціна поодинокого числа 40 шагів.
Польща зриває переговори.
Як звісно, звернувся був Вільзон із нотою, підписаною ще представниками Анґлії, Франції й Італії, до командантів української й польської армії, із закликом, щоби сейчас припинити воєнну акцію. Вслід за сим приїхала місія антанти, під проводом американського ґенерала Кернера, до Галичини та спонукала українсько-польські переговори. Почалися вони 27. марта в Хирові. Одначе нинішні депеші принесли вістку про зірванне переговорів з польського боку. Вони, бач, невдоволені з теперішньої плятформи антанти, яка хоче сим разом справедливого мира. І заявили панове Поляки, що помиряться тільки на тих основах, які предкладала давнійше місія антанти, ще 28. лютого, себто тоді, коли антанта заступала виключно інтереси Польщі. Як звичайно, так і тепер Поляки не признають дійсного стану річий, а боронять безповоротно минулих „історичних прав". І в імя того, що вже пропало й чого тепер нема, з польської ласки далі ллється кров, руйнуються села й міста. Тепер усі можуть бачити, чого забагається Ляхам, защо вони ведуть війну. Тепер переконається антанта, кого вона до недавна попирала. Та скоро мусить прийти час, коли Польща буде присилувана до розваги й скромности.
Переговори в справі завішення оружжя.
Урядово повідомляють: дня 27. марта відбулося в Хирові засідання українських і польських делеґатів в справі завішення оружа. На засіданню був присутний генерал злучених держав Кернер і капітан Евель. Українську сторону заступали ген. Хімбачев, підполк. Фідлєр, майор Долежаль і пор. Малицький, і як політичний делеґат — товариш Держ. Сек. закорд. справ др. Лозинський; як перекладчик брав участь др. Бон. Польську сторону заступали полк. Кулінські, майор Марянські, кап. Розвадовскі, др. Коропкевич та політичний делеґат граф Скарбек. В імені польської сторони полк. Кулінські заявив, що польська сторона готова заключити завішення оружа тільки під умовою, що українська сторона до 3 днів після заключення завішення оружа заявить готовість приняти як мінімальну підставу дальших переговорів умови перемиря, установлені 27/III. коаліційною делеґацією.
На це заявив др. Лозинський іменем укр. сторони, що укр. сторона стоїть на плятформі депеші Вільзона з 13/III. і що готова заключити завішення оружа, натомість про перемире може переговорювати тільки на предложеній тою депешою конференції в Парижі. На це відповів полк. Кулінські, що дальше ведення переговорів на основі предложених укр. стороною є для польської сторони неможливим, бо її повновласти не сягають так далеко. Польські делеґати мусять в тій справі засягнути інформацій своїх властий, після чого дадуть українській стороні письменну відповідь. На цім, по списанню протоколу, засідання скінчилося. Таким чином до завішення оружа не прийшло з вини польської сторони, яка відкинула плятформу депеші представників антанти з 19/III. Про це поведення польської сторони повідомлено урядово правительства антанти.
Польсько-вкраїнська війна.
Офіціяльні скорозвіти штабу Галицької армії.
З дня 28/3. В районі Сокаль–Белз–Рава Руська без змін. Під особистим проводом корпусного команданта, атамана Микитки, який нині, як вже у багатьох критичних хвилях, станув на чолі військ, наші хоробрі частини відкинули по цілодневнім завзятім бою ворога з Вишенки малої і великої, та полонили при сьому одну старшину і 93 жовнірів, захопили 1 скоростріл і великі запаси муніції, та 1 полеву кухню. Переслідуючи ворога, заняли наші частини Тростянець та Курники. На прочих фронтах без змін.
29/III. На фронті Сокаль–Белз без змін. На відтинку Рава-Руська повели Поляки сильний наступ вісьмома сотнями на Маґерів. Наступ легко відперто, причім полонено 1 офіцера, 12 жовнірів і 1 скоростріл. Поляки оставили 25 вбитих. Коло Львова відперто Поляків, що наступали на Борки янівські. В районі Грушатич прогнано польську стежу, що вела розвідку. На прочім фронті спокій.
Українсько-російська війна.
Офіц. скорозвіти голов. ком. вкраїнських військ.
27/3. Півд. східна група. Відомостий не одержано. Проскурівська група без змін. Група отамана […] (далі — на стор. 23)
Рік I. Коломия, понеділок 31 березня 1919. Ч. 16.
НОВИНИ — Інформаційний щоденник
Виходить у Коломиї об 11-й годині дня.
Видає Коломийська філія Центрального інформаційного бюро при Директорії Української Народної Республіки. За редакцію відповідає Корн. Заклинський. Передплата 10 гривень на місяць. Ціна окремого числа — 40 шагів.
Польща зриває переговори.
Як відомо, Вільсон звернувся був із нотою, підписаною ще представниками Англії, Франції й Італії, до командувачів української та польської армій із закликом негайно припинити воєнні дії. Услід за цим до Галичини прибула місія Антанти під проводом американського генерала Кернера й спонукала до українсько-польських переговорів. Почалися вони 27 березня в Хирові. Проте сьогоднішні депеші принесли звістку про зрив переговорів з польського боку. Поляки, бачте, невдоволені теперішньою платформою Антанти, яка цього разу прагне справедливого миру. І заявили панове поляки, що помиряться лише на тих засадах, які раніше пропонувала місія Антанти ще 28 лютого — тобто тоді, коли Антанта обстоювала виключно інтереси Польщі. Як звичайно, так і тепер поляки не визнають дійсного стану речей, а обстоюють безповоротно минулі «історичні права». І в ім'я того, що вже пропало й чого тепер немає, з польської ласки далі ллється кров, руйнуються села й міста. Тепер усі можуть бачити, чого прагнуть ляхи, за що вони ведуть війну. Тепер Антанта переконається, кого вона донедавна підтримувала. Та невдовзі має настати час, коли Польщу змусять до розважливості й скромності.
Переговори у справі перемир'я.
Офіційно повідомляють: 27 березня в Хирові відбулося засідання українських і польських делегатів у справі перемир'я. На засіданні був присутній генерал Сполучених Держав Кернер і капітан Евель. Українську сторону представляли ген. Хімбачев, підполк. Фідлер, майор Долежаль і пор. Малицький, а як політичний делегат — товариш державного секретаря закордонних справ д-р Лозинський; перекладачем був д-р Бон. Польську сторону представляли полк. Кулінський, майор Мар'янський, кап. Розвадовський, д-р Коропкевич і політичний делегат граф Скарбек. Від імені польської сторони полк. Кулінський заявив, що польська сторона готова укласти перемир'я лише за умови, що українська сторона протягом 3 днів після укладення перемир'я заявить готовність прийняти як мінімальну основу подальших переговорів умови перемир'я, встановлені 27.III коаліційною делегацією.
На це д-р Лозинський від імені української сторони заявив, що українська сторона стоїть на платформі депеші Вільсона від 13.III і готова укласти перемир'я, натомість про умови замирення може вести переговори лише на запропонованій тією депешею конференції в Парижі. На це полк. Кулінський відповів, що подальше ведення переговорів на запропонованій українською стороною основі для польської сторони неможливе, бо її повноваження не сягають так далеко. Польські делегати мусять у цій справі дістати вказівки від своєї влади, після чого дадуть українській стороні письмову відповідь. На цьому, склавши протокол, засідання завершилося. Отже, до перемир'я не дійшло з вини польської сторони, яка відкинула платформу депеші представників Антанти від 19.III. Про цю поведінку польської сторони офіційно повідомлено уряди Антанти.
Польсько-українська війна.
Офіційні зведення штабу Галицької армії.
Від 28.III. У районі Сокаль–Белз–Рава-Руська без змін. Під особистим проводом корпусного командувача отамана Микитки, який нині, як уже не раз у критичні хвилини, став на чолі військ, наші хоробрі частини після цілоденного завзятого бою відкинули ворога з Вишеньки Малої та Великої й узяли при цьому в полон одного старшину та 93 вояків, захопили 1 кулемет, великі запаси набоїв та 1 польову кухню. Переслідуючи ворога, наші частини зайняли Тростянець і Курники. На решті фронтів без змін.
29.III. На фронті Сокаль–Белз без змін. На відтинку Рава-Руська поляки повели сильний наступ вісьмома сотнями на Магерів. Наступ легко відбито, причому взято в полон 1 офіцера, 12 вояків і 1 кулемет. Поляки залишили 25 вбитих. Біля Львова відбито поляків, що наступали на Янівські Борки. У районі Грушатичів прогнано польську варту, яка вела розвідку. На решті фронту спокій.
Українсько-російська війна.
Офіційні зведення головної команди українських військ.
27.III. Південно-східна група: відомостей не отримано. Проскурівська група без змін. Група отамана […] (далі — на стор. 23)
- ген. Кернер — голова американської (Антантиної) місії з перемир'я; завішення оружа — перемир'я, припинення вогню; депеша Вільзона з 13/III — нота президента США В. Вільсона із закликом припинити бойові дії.
- отаман Микитка — Осип Микитка, корпусний командувач УГА (згодом — командувач усієї Галицької армії); Вишенка мала і велика — Вишенька Мала і Велика, села на Городоччині.
- скоростріл — кулемет; жовнір — вояк, солдат; полева кухня — польова кухня; стежа — дозор, варта, розвідувальний загін.
- Борки янівські — Янівські Борки під Львовом; Грушатичі — село на Перемишльщині.
- граф Скарбек — польський політичний делегат (рід Скарбеків); польські військові: Кулінський, Мар'янський, Розвадовський, Коропкевич.
- печатка «Народний музей имени о. Йосафата … в Коломиї» — ймовірно музей ім. о. Йосафата Кобринського, заснований при коломийському «Народному домі»; провенієнція підшивки.