Новини

(колонтитул: «Ст. 2. — НОВИНИ. — Ч. 15»)

[Засідання Укр. Нац. Ради — продовженнє зі стор. 20]

…секретаря закорд. справ. До голосу є ще записаних 6 делеґатів. Внесення на вибір петіційної комісії впало. Розпочалося продовження дебати про міжнародне положення України. П. Мартин Королюк вказує, що большевики будуть нам не страшні, як офіцири й старшини будуть таксамо трактовані як рядовики: як їх життя і їх прохарчовання буде таке саме, як межи всіми військовими запануе братерство і приязнь. Після промови т. М. Королюка заряджено півгодинну перерву, щоби запросити на засідання представників секретаріяту: заграничного, внутрішного та військового. Після перерви промовив п. Грушок. В часі його промови прийшло до такої словної перепалки, що треба було перервати засідання на кілька хвиль.

Полк. Дмитро Вітовський: Для нас небезпечнійший є большевизм і тому ми повинні лучитися з антантою. Внутрі держави треба перевести усі соціяльні реформи, щоби большевизм не міг дати нічого нового. Др. Ос. Назарук, міністер преси й пропаґанди на великій Україні, зачинає про переговори з антантою: Делеґація антанти в Одесі не мала поняття про українські справи. Італія ставиться до нас дуже прихильно. Рівнож Серби відносяться як найкраще до справи самостійности України. І представники Зединених Держав півн. Америки є до нас прихильні. У внутр. справах пропонує бесідник розвязати Н. Раду, не розписувати виборів до нової Н. Ради, зложити коаліційний кабінет, який мав би сконфіскувати землю вдідичів та завести трудові ради зі значною більшістю селян. Др. Макух вияснив справу видалювання наддніпрянських Українців. Се сталось на жаданнє Директорії, якої уряд зах. обл. У. Н. Республики мусить слухати. Зрештою про те, хто має віддалитися, рішили наддніпрянські Українці.

Др. Трильовський заявляється проти орґанізації трудових рад та за задержаннєм теперішної У. Н. Ради.

Найблизше засіданнє завтра о 1/2 9. вечером.

Телеґрами УПБ.

УПБ. Амстердам. 18/III. Радіо. Анґлійське правительство приймає серіозні міри до подавлення революційних рухів в Індіях, які перемінюються в справжні повстання.

УПБ. 25./III. Чехо-словацьке правительство пішло в одставку.

УПБ. 25./III. Після вісток по радіо з Будапешту, відбувся переворот цілком спокійно і без проливу крови. Всі часописи стоять на тім становищі, що переворот був конечний, бо антанта ставила такі умови Угорщині, що не лишилося нічого иншого, як повне зірвання відносин з антантою дорогою перевороту. Віллеб пише: Ця пролетарська революція є рівнож національна. Горожанські партії будуть також притягнені до співпраці. Аз Уйшаг пише: „З новим ладом годить нас повна свідомість того, що ми не моглиб удержатись на основі дотеперішнього ладу. Комуністи годяться з націоналістами в рішенню, не відступати нікому нашої здобутої землі."

Культурно-просвітнє життя Покуття.

З театру. З нагоди вистави „Вія" Кропивницького. Хто не знає славутнього Гоголевого „Вія"? Драгоманів сказав про цей твір, що він найбільш в українській літературі проникутий національним духом. І справді тут — хоч і не з реалістичною вірністю, зображена в мініятюрі Україна 18. віка. Тут і київські бурсаки і козацтво й селянство й жіноцтво і світ вірувань українського народа — усе поверхово, а зручно й барвисто хоч іноді й каррикатурно виведене. Не можна сказати сього про драматичну перерібку Кропивницького. Боровся він з великими трудностями, які насуває інсценізованнє „Вія". І чимало втратив Гоголевий твір на тій перерібці, так, що годі її вважати вдатною. До добрих сторін перерібки належить картина вистави студентських інтермедій (у Гоголя вертеп, який, як замічає Петров — вже тоді серед студентів виходив з ужитя). До недотепних помислів належить прим. місце, де Кропивницький велить трупови співати.

Про відограння цієї вистави треба сказати, що управа театру зробила, що могла. При бідненькій сценерії мусіли відпасти ріжні ефекти. Гуртові сцени відіграні з бравурою; на перше місце вибився серед них старший студент. Взагалі вистава вийшла незле. Тільки в деяких місцях — серед доволі неспокійної салі гублять, як і в других виставах, поодинокі слова, а то й цілі речення. Булоб бажане, щоби актори виразнійше говорили, зате-ж суфлер тихше. К. З.

В четвер виставив український Черновецький Театр на коломийській сцені третю з ряду виставу п. з. „Чортиця" драму на 5 дій Шенгера в перекладі К. Кракалії. До виконання цієї штуки, яка складається з трьох осіб, потреба справжніх артистів. Граючі вивязалися вповні вдоволяюче. П-ні Пилипенко презентувала нам вірний тип женщини, якої інакше не можна назвати як лише по словам автора „Чортиця", а П. П. Демчишин і Онуфрак грали рівнож з немалим артистичним розмахом. Юрбин.

Посмертна згадка.

Дня 22. лютого ц. р. помер в тутешній епідемічній лічниці буковинський учитель Володимир Галицький в 40. році життя. Небіжчик був дуже добрим педаґоґом і щирим робітником на народньому полі. Учителював в селі Чорногузах вижницького повіту, де здобув своєю невтомною працею пошану, довірє й любов односельчан і посторонніх людей. Брав живу участь також в працях публіцистичних і то не лише у своєму становому орґані „Каменярі" але й був дописувачем „Діла", „Громадського Голосу", „Буковини" і инших. Буковинська громада втратила в ньому одного з найкращих членів. В. й. п!

ОПОВІСТКА.

Український Черновецький Театр під орудою М. Онуфрака відіграє на загальне бажання в неділю, дня 30. марта о 5-ій год. по пол. в салі „Ґвязда" 4-о актову історичну траґедію М. Черкасенка з музикою Стеценка „Про що тирса шелестіла".

(Ч. 468.) Друкарня Окруж. Військ. Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.