Новини
Друга сторінка числа 15 (продовження стор. 20). Закінчення засідання УНРади (промови Д. Вітовського, О. Назарука), телеграми УПБ (Індія, переворот в Угорщині), розділ «Культурно-просвітнє життя Покуття» з рецензією на виставу «Вій» Кропивницького, посмертна згадка про вчителя В. Галицького, оповістка Чернівецького театру.
(колонтитул: «Ст. 2. — НОВИНИ. — Ч. 15»)
[Засідання Укр. Нац. Ради — продовженнє зі стор. 20]
…секретаря закорд. справ. До голосу є ще записаних 6 делеґатів. Внесення на вибір петіційної комісії впало. Розпочалося продовження дебати про міжнародне положення України. П. Мартин Королюк вказує, що большевики будуть нам не страшні, як офіцири й старшини будуть таксамо трактовані як рядовики: як їх життя і їх прохарчовання буде таке саме, як межи всіми військовими запануе братерство і приязнь. Після промови т. М. Королюка заряджено півгодинну перерву, щоби запросити на засідання представників секретаріяту: заграничного, внутрішного та військового. Після перерви промовив п. Грушок. В часі його промови прийшло до такої словної перепалки, що треба було перервати засідання на кілька хвиль.
Полк. Дмитро Вітовський: Для нас небезпечнійший є большевизм і тому ми повинні лучитися з антантою. Внутрі держави треба перевести усі соціяльні реформи, щоби большевизм не міг дати нічого нового. Др. Ос. Назарук, міністер преси й пропаґанди на великій Україні, зачинає про переговори з антантою: Делеґація антанти в Одесі не мала поняття про українські справи. Італія ставиться до нас дуже прихильно. Рівнож Серби відносяться як найкраще до справи самостійности України. І представники Зединених Держав півн. Америки є до нас прихильні. У внутр. справах пропонує бесідник розвязати Н. Раду, не розписувати виборів до нової Н. Ради, зложити коаліційний кабінет, який мав би сконфіскувати землю вдідичів та завести трудові ради зі значною більшістю селян. Др. Макух вияснив справу видалювання наддніпрянських Українців. Се сталось на жаданнє Директорії, якої уряд зах. обл. У. Н. Республики мусить слухати. Зрештою про те, хто має віддалитися, рішили наддніпрянські Українці.
Др. Трильовський заявляється проти орґанізації трудових рад та за задержаннєм теперішної У. Н. Ради.
Найблизше засіданнє завтра о 1/2 9. вечером.
Телеґрами УПБ.
УПБ. Амстердам. 18/III. Радіо. Анґлійське правительство приймає серіозні міри до подавлення революційних рухів в Індіях, які перемінюються в справжні повстання.
УПБ. 25./III. Чехо-словацьке правительство пішло в одставку.
УПБ. 25./III. Після вісток по радіо з Будапешту, відбувся переворот цілком спокійно і без проливу крови. Всі часописи стоять на тім становищі, що переворот був конечний, бо антанта ставила такі умови Угорщині, що не лишилося нічого иншого, як повне зірвання відносин з антантою дорогою перевороту. Віллеб пише: Ця пролетарська революція є рівнож національна. Горожанські партії будуть також притягнені до співпраці. Аз Уйшаг пише: „З новим ладом годить нас повна свідомість того, що ми не моглиб удержатись на основі дотеперішнього ладу. Комуністи годяться з націоналістами в рішенню, не відступати нікому нашої здобутої землі."
Культурно-просвітнє життя Покуття.
З театру. З нагоди вистави „Вія" Кропивницького. Хто не знає славутнього Гоголевого „Вія"? Драгоманів сказав про цей твір, що він найбільш в українській літературі проникутий національним духом. І справді тут — хоч і не з реалістичною вірністю, зображена в мініятюрі Україна 18. віка. Тут і київські бурсаки і козацтво й селянство й жіноцтво і світ вірувань українського народа — усе поверхово, а зручно й барвисто хоч іноді й каррикатурно виведене. Не можна сказати сього про драматичну перерібку Кропивницького. Боровся він з великими трудностями, які насуває інсценізованнє „Вія". І чимало втратив Гоголевий твір на тій перерібці, так, що годі її вважати вдатною. До добрих сторін перерібки належить картина вистави студентських інтермедій (у Гоголя вертеп, який, як замічає Петров — вже тоді серед студентів виходив з ужитя). До недотепних помислів належить прим. місце, де Кропивницький велить трупови співати.
Про відограння цієї вистави треба сказати, що управа театру зробила, що могла. При бідненькій сценерії мусіли відпасти ріжні ефекти. Гуртові сцени відіграні з бравурою; на перше місце вибився серед них старший студент. Взагалі вистава вийшла незле. Тільки в деяких місцях — серед доволі неспокійної салі гублять, як і в других виставах, поодинокі слова, а то й цілі речення. Булоб бажане, щоби актори виразнійше говорили, зате-ж суфлер тихше. К. З.
В четвер виставив український Черновецький Театр на коломийській сцені третю з ряду виставу п. з. „Чортиця" драму на 5 дій Шенгера в перекладі К. Кракалії. До виконання цієї штуки, яка складається з трьох осіб, потреба справжніх артистів. Граючі вивязалися вповні вдоволяюче. П-ні Пилипенко презентувала нам вірний тип женщини, якої інакше не можна назвати як лише по словам автора „Чортиця", а П. П. Демчишин і Онуфрак грали рівнож з немалим артистичним розмахом. Юрбин.
Посмертна згадка.
Дня 22. лютого ц. р. помер в тутешній епідемічній лічниці буковинський учитель Володимир Галицький в 40. році життя. Небіжчик був дуже добрим педаґоґом і щирим робітником на народньому полі. Учителював в селі Чорногузах вижницького повіту, де здобув своєю невтомною працею пошану, довірє й любов односельчан і посторонніх людей. Брав живу участь також в працях публіцистичних і то не лише у своєму становому орґані „Каменярі" але й був дописувачем „Діла", „Громадського Голосу", „Буковини" і инших. Буковинська громада втратила в ньому одного з найкращих членів. В. й. п!
ОПОВІСТКА.
Український Черновецький Театр під орудою М. Онуфрака відіграє на загальне бажання в неділю, дня 30. марта о 5-ій год. по пол. в салі „Ґвязда" 4-о актову історичну траґедію М. Черкасенка з музикою Стеценка „Про що тирса шелестіла".
(Ч. 468.) Друкарня Окруж. Військ. Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.
[Засідання УНРади — продовження зі стор. 20]
…секретаря закордонних справ. До слова записано ще 6 делегатів. Пропозицію про вибір петиційної комісії відхилено. Розпочалося продовження дебатів про міжнародне становище України. П. Мартин Королюк зазначає, що більшовики не будуть нам страшні, якщо офіцерів і старшин трактуватимуть так само, як рядових: коли їхнє життя й харчування буде однакове, серед усього війська запанує братерство й приязнь. Після промови т. М. Королюка оголошено півгодинну перерву, щоб запросити на засідання представників секретаріатів — закордонного, внутрішнього та військового. Після перерви виступив п. Грушок. Під час його промови сталася така словесна перепалка, що засідання довелося перервати на кілька хвилин.
Полк. Дмитро Вітовський: для нас небезпечніший більшовизм, і тому ми маємо єднатися з Антантою. Усередині держави слід провести всі соціальні реформи, щоб більшовизм не міг запропонувати нічого нового. Д-р Осип Назарук, міністр преси й пропаганди Великої України, починає про переговори з Антантою: делегація Антанти в Одесі не мала уявлення про українські справи. Італія ставиться до нас дуже прихильно. Так само серби якнайкраще ставляться до справи самостійності України. І представники Сполучених Штатів Північної Америки прихильні до нас. У внутрішніх справах промовець пропонує розпустити Національну Раду, не призначати виборів до нової Ради, скласти коаліційний кабінет, що мав би конфіскувати поміщицьку землю та завести трудові ради зі значною більшістю селян. Д-р Макух з'ясував справу видалення наддніпрянських українців. Це сталося на вимогу Директорії, якої уряд Західної області УНР мусить слухати. Зрештою, про те, кому слід виїхати, вирішили самі наддніпрянські українці.
Д-р Трильовський висловлюється проти організації трудових рад і за збереженням теперішньої УНРади.
Найближче засідання — завтра о пів на дев'яту ввечері.
Телеграми УПБ.
УПБ. Амстердам, 18.III. Радіо. Англійський уряд вживає серйозних заходів для придушення революційних рухів в Індії, які переростають у справжні повстання.
УПБ. 25.III. Чехословацький уряд пішов у відставку.
УПБ. 25.III. Після повідомлень по радіо з Будапешта переворот стався цілком спокійно й без кровопролиття. Усі газети стоять на тому, що переворот був неминучий, бо Антанта ставила Угорщині такі умови, що не лишалося нічого іншого, як повне розірвання відносин з Антантою шляхом перевороту. [Газета] «Világ» пише: ця пролетарська революція є водночас національною. Громадянські партії теж буде залучено до співпраці. «Az Újság» пише: «З новим ладом нас єднає повне усвідомлення того, що ми не змогли б утриматися на основі дотеперішнього ладу. Комуністи погоджуються з націоналістами в ухвалі — не поступатися нікому здобутою нами землею.»
Культурно-просвітнє життя Покуття.
З театру. З нагоди вистави «Вій» Кропивницького. Хто не знає славетного Гоголевого «Вія»? Драгоманов сказав про цей твір, що він найбільше з-поміж української літератури пройнятий національним духом. І справді тут — хоч і не з реалістичною точністю — зображено в мініатюрі Україну 18 століття. Тут і київські бурсаки, і козацтво, й селянство, й жіноцтво, і світ вірувань українського народу — усе поверхово, але вправно й барвисто, хоч іноді й карикатурно показано. Цього не скажеш про драматичну переробку Кропивницького. Він боровся з великими труднощами, що їх ставить інсценізація «Вія». І чимало втратив Гоголів твір у цій переробці, так що годі вважати її вдалою. До вдалих сторін переробки належить сцена вистави студентських інтермедій (у Гоголя — вертеп, який, як зауважує Петров, уже тоді виходив з ужитку серед студентів). До невдалих задумів належить, приміром, місце, де Кропивницький велить трупові співати.
Про саму виставу треба сказати, що дирекція театру зробила, що могла. За вбогих декорацій довелося відмовитися від різних ефектів. Масові сцени відіграно з бравурою; на перше місце серед них вибився старший студент. Загалом вистава вийшла непогано. Лише подекуди — серед доволі неспокійної зали — губляться, як і в інших виставах, окремі слова, а то й цілі речення. Бажано було б, щоб актори говорили виразніше, а суфлер — тихіше. К. З.
У четвер український Чернівецький театр дав на коломийській сцені третю поспіль виставу — драму на 5 дій «Чортиця» Шенгера в перекладі К. Кракалії. Для виконання цієї п'єси, яка складається з трьох осіб, потрібні справжні артисти. Виконавці впоралися цілком задовільно. П-ні Пилипенко подала нам правдивий тип жінки, який інакше, ніж словами автора «Чортиці», й не назвеш, а пп. Демчишин та Онуфрак грали теж із неабияким артистичним розмахом. Юрбин.
Посмертна згадка.
22 лютого ц. р. в тутешній епідемічній лікарні помер буковинський учитель Володимир Галицький на 40-му році життя. Покійний був дуже добрим педагогом і щирим трудівником на народній ниві. Учителював у селі Чорногузи Вижницького повіту, де своєю невтомною працею здобув повагу, довіру й любов односельців і сторонніх людей. Брав живу участь і в публіцистичній праці — і то не лише у своєму фаховому органі «Каменяр», а й дописував до «Діла», «Громадського голосу», «Буковини» та інших. Буковинська громада втратила в ньому одного з найкращих членів. Вічна йому пам'ять!
Оповістка.
Український Чернівецький театр під орудою М. Онуфрака на загальне бажання дасть у неділю 30 березня о 5-й годині пополудні в залі «Ґвязда» 4-актову історичну трагедію М. Черкасенка з музикою Стеценка «Про що тирса шелестіла».
- Полк. Дмитро Вітовський — командувач УГА (Галицької армії) до лютого 1919, на той час член УНРади; д-р Осип Назарук — письменник і публіцист, керівник пресового бюро Директорії УНР.
- Аз Уйшаг / «Az Újság» та «Világ» (у тексті «Віллеб») — будапештські газети; йдеться про проголошення Угорської радянської республіки (21.III.1919).
- «Вій» М. Кропивницького — інсценізація повісті М. Гоголя; Петров — Микола Петров, історик української літератури; Драгоманів — Михайло Драгоманов.
- Черновецький театр — український театр із Чернівців (Буковина), що гастролював у Коломиї під орудою М. Онуфрака; К. Кракалія — перекладач; «Чортиця» — драма (нім. Schönherr?).
- «Про що тирса шелестіла» — історична драма Спиридона Черкасенка з музикою Кирила Стеценка; саля «Ґвязда» — зала польського товариства «Gwiazda» в Коломиї.
- Володимир Галицький — буковинський учитель із с. Чорногузи; «Каменяр» — фаховий учительський орган; В. й. п. — «Вічна йому пам'ять».
- о 1/2 9 вечером — о пів на дев'яту ввечері; становий орґан — фаховий, професійний орган; вдідич — поміщик, дідич.