Новини ч. 13 с.16 — Архів-ІФ

Скан · факсиміле

Скан сторінки 16: Новини ч. 13 — Повний розмір ↗

Оригінал · правопис 1919 р.

Рік I. Коломия, четвер дня 27. марта 1919. Ч. 13.

НОВИНИ — Інформаційний Щоденник

Виходить у Коломиї в годині 11. дня.

Видає Коломийська Філія Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Української Народньої Републики. За редакцію відповідає Корн. Заклинський. Передплата місячно 10 Грив. Ціна поодинокого числа 40 шагів.

Засіданнє Української Нац. Ради.

УПБ. Станиславів 25/3. Сьогодні о год. 10. передпол. почалося перше засіданнє нової сесії У. Н. Ради. При столі державних Секретарів сидять: др. Голубович, др. Макух, др. М. Лозинський, Бурачинський, др. Артимович, Бубела, Мирон. Найбільшу увагу звернула на себе сьогодні промова дра Льва Бачинського, виголошена в дискусії над експозе др-а Лозинського. Засіданнє отворив промовою др. Петрушевич, вказав на ці законодатні праці, що мають бути полагоджені на цій сесії. Сюди належить передовсім закон про земельну реформу та виборчий закон до Укр. Нац. Ради. Др. М. Лозинський представив положеннє Західньої Области У. Н. Р. від початку світової війни до тепер. Він підніс, що держави антанти відносяться тепер до нас справедливійше, чим перед тим. Представивши наші відносини до Польщі, Румунії та Угорщини, перейшов промовець до міжнароднього положення України. Він вказав на русіфікацію та проголошеннє федерації большевиками на Україні. Через те нашій вітчині і совітській Росії не по дорозі. Ліві укр. партії (независимі соц. дем., і ліві соц. револ.), котрі були в опозіції супроти Директорії, остають тепер в острім конфлікті з місцевими больш. властями. Також селянство розчарувалось щодо большевиків. Нам треба оставати в як найтіснійшім контакті з антантою, не тільки тепер, але і на будуче. В дискусії над експозе Лозинського промовляли: др. Галіп, Григорій Тимощук, Юрик, др. Бачинський. Останній зазначує, що находимося поміж молотом а ковалом. Антанта не здобула собі у нас довіря. Її місія в Одессі хоче вмішуватися в внутрішні справи нашої держави. А друге, її місія предкладає в справі поладнання польсько-укр. спору такий плян, який нас провокує. Большевики виступають проти самостійної нашої республіки. Ми-ж не вірімо у власні сили і тому хочемо опертися о якусь зовнішню силу. На тій основі виріс план усунення теперішнього держ. Секретаріяту і заступлення його соціял-демократичним Секретаріятом. Бесідник звертається проти сього пляну: переведеннє його не приєднає нам симпатії большевиків. Ми повинні оперти ся на власні сили і утворити коаліційний Секретаріят, котрий звернув би ся о поміч і поперте до суспільности і вказав би на далекосяглі суспільні реформи, які старатиметься перевести. Із ділового міністерство мусить статися політичне, бо ділового ніхто не попирає. Бесідник звертається проти евентуальної внутрішньої війни внутрі нашої суспільности, бо вона приготовила-б тільки свобідне поле для ворожої інвазії.

На слідуючім засіданню, що зачнеться завтра о год. 10-ій рано, продовжуватиметься дискусія над промовою товариша секретаря закордонних справ.

Українсько-російська війна.

Офіц. скорозвіти голов. ком. вкраїнських військ.

Українські републ. війська 40 km. перед Київом.

24./III. 1919. В напрямі Коростень–Київ ми заняли Бородянку, віддалену 40 km. від Київа. В Київі паніка. В бердичівському напрямку ворог розбитий втікає на Бердичів. Ми заняли стацію Демчин. Наступ продовжується. На мозирському напрямку ми заняли стацію Славечно. В лунинецькому напрямку ворог обстрілює стацію Горинь. На проскурівському напрямку наші частини перейшли в наступ.

Начальник оператив. відділу ґен. штабу КРАСИЦЬКИЙ.

Зїзд учителів середних шкіл зах. области У. Н. Реп.

УПБ. Станиславів 24. III. Зїзд відбувся в Станіславові в днях 21–23. і ухвалив м. и. отсі резолюції:

I. В справі реформи шкільництва ухвалено: Школа має бути національна та має приготовляти не тільки до студій на університеті, а до життя і праці. Вона має бути вільна від всяких односторонніх впливів держави, церкви, політичних партій і суспільних кляс. Стоячи на становищі свободи совісти, рішив зїзд, що навчання релігії й виконування релігійних практик є залежне до 16. р. життя ученика від волі родичів; від 16. р. життя — від волі самого ученика. Хоч основою цілого виховання вважає зїзд фізичне виховання, заявляється одначе проти мілітаризації школи. Щоби зарадити деправації характерів та плекати в учнів громадянські почування, засновуються шкільні громади. Плянована зїздом зре-[…] (далі — на стор. 17)

Сучасна адаптація

Рік I. Коломия, четвер 27 березня 1919. Ч. 13.

НОВИНИ — Інформаційний щоденник

Виходить у Коломиї об 11-й годині дня.

Видає Коломийська філія Центрального інформаційного бюро при Директорії Української Народної Республіки. За редакцію відповідає Корн. Заклинський. Передплата 10 гривень на місяць. Ціна окремого числа — 40 шагів.

Засідання Української Національної Ради.

УПБ. Станіславів, 25.III. Сьогодні о 10-й годині до полудня почалося перше засідання нової сесії УНРади. За столом державних секретарів сидять: д-р Голубович, д-р Макух, д-р М. Лозинський, Бурачинський, д-р Артимович, Бубела, Мирон. Найбільшу увагу сьогодні привернула промова д-ра Льва Бачинського, виголошена в дискусії над доповіддю (експозе) д-ра Лозинського. Засідання відкрив промовою д-р Петрушевич, указавши на ті законодавчі праці, які мають бути полагоджені на цій сесії. Сюди належить передусім закон про земельну реформу та виборчий закон до УНРади. Д-р М. Лозинський змалював становище Західної області УНР від початку світової війни донині. Він підкреслив, що держави Антанти тепер ставляться до нас справедливіше, ніж раніше. Описавши наші відносини з Польщею, Румунією та Угорщиною, промовець перейшов до міжнародного становища України. Він указав на русифікацію та проголошення більшовиками федерації в Україні. Через це нашій вітчизні з радянською Росією не по дорозі. Ліві українські партії (незалежні соціал-демократи й ліві есери), що були в опозиції до Директорії, нині перебувають у гострому конфлікті з місцевою більшовицькою владою. Селянство також розчарувалося в більшовиках. Нам треба триматися якнайтіснішого контакту з Антантою — не лише тепер, а й надалі. У дискусії над доповіддю Лозинського виступали: д-р Галіп, Григорій Тимощук, Юрик, д-р Бачинський. Останній зазначив, що ми перебуваємо між молотом і ковадлом. Антанта не здобула в нас довіри. Її місія в Одесі хоче втручатися у внутрішні справи нашої держави. По-друге, у справі владнання польсько-українського спору її місія пропонує такий план, що нас провокує. Більшовики виступають проти нашої самостійної республіки. А ми не віримо у власні сили й тому хочемо спертися на якусь зовнішню силу. На цьому ґрунті виник план усунути теперішній державний секретаріат і замінити його соціал-демократичним. Промовець виступає проти цього плану: його здійснення не здобуде нам симпатії більшовиків. Ми повинні спертися на власні сили й утворити коаліційний секретаріат, який звернувся б по допомогу й підтримку до суспільства й указав би на далекосяжні суспільні реформи, які прагнутиме провести. З ділового [уряду] міністерство має стати політичним, бо ділового ніхто не підтримує. Промовець застерігає проти можливої внутрішньої війни в нашому суспільстві, бо вона лише розчистила б поле для ворожої навали.

На наступному засіданні, що почнеться завтра о 10-й годині ранку, триватиме дискусія над промовою товариша секретаря закордонних справ.

Українсько-російська війна.

Офіційні зведення головної команди українських військ.

Українські республіканські війська за 40 км від Києва.

24.III.1919. У напрямку Коростень–Київ ми зайняли Бородянку, віддалену на 40 км від Києва. У Києві паніка. На бердичівському напрямку розбитий ворог утікає на Бердичів. Ми зайняли станцію Демчин. Наступ триває. На мозирському напрямку ми зайняли станцію Славечне. На лунинецькому напрямку ворог обстрілює станцію Горинь. На проскурівському напрямку наші частини перейшли в наступ.

Начальник оперативного відділу генерального штабу КРАСІЦЬКИЙ.

З'їзд учителів середніх шкіл Західної області УНР.

УПБ. Станіславів, 24.III. З'їзд відбувся в Станіславові 21–23 числа й ухвалив, між іншим, такі резолюції:

I. У справі реформи шкільництва ухвалено: школа має бути національною й готувати не лише до університетських студій, а й до життя та праці. Вона має бути вільна від будь-яких однобічних впливів держави, церкви, політичних партій і суспільних класів. Стоячи на засаді свободи совісті, з'їзд вирішив, що навчання релігії й виконання релігійних практик до 16-річного віку учня залежить від волі батьків, а від 16 років — від волі самого учня. Хоча основою всього виховання з'їзд вважає фізичне виховання, він водночас заявляє себе проти мілітаризації школи. Щоб запобігти розбещенню характерів і плекати в учнів громадянські почуття, засновуються шкільні громади. Запланована з'їздом ре-[…] (далі — на стор. 17)