Збірник законів, розпорядків та обіжників
Сторінка завершує п'ятнадцятий акт (розпорядок про написи й урядові печаті — герб і написи з гербом ЗУНР, двомовні україно-польські орієнтаційні написи, кругла урядова печать із державним гербом, поширення на прокураторії, чинність від 20 грудня 1918) і відкриває шістнадцятий акт — РОЗПОРЯДОК Державного Секретаря Судівництва від 18 грудня 1918 про державну прокураторію (рецепція австрійського інституту публічного обвинувачення для ЗУНР; Арт. 1–3, далі на ст. 18). Угорі — колонцифра «— 16 —».
[Розпорядок про написи й печаті — закінчення § 1]
…і написи, та подбати про се, щоби їх заступлено нововведеними емблемами та написами.
Урядова напись на зверх має містити герб Західної Української Народної Републики (золотий лев на синім полі звернений в свою праву сторону) а довкола гербу напись в українській мові: Висший, окружний, повітовий Суд Зах. Укр. Нар. Републики. (§ 6. закона з 21. падолиста 1918, в справах тимчасової орґанізації судів і власти судейської).
§ 2.
По всіх Судах мають бути впроваджені написи орієнтаційні в мові українській і в мові польській.
§ 3.
Висший Суд, окружні і повітові Суди Західно Української Народної Републики мають негайно впровадити печать урядову.
Урядова печать судів має круглу форму і містить довкола державного гербу (лев обернений в свою праву сторону) урядову назву Судів в українській мові.
На виготовленях польських урядова печать містити буде довкола державного гербу урядову назву Судів в тексті польськім.
§ 4.
Постанови сі мають анальоґічне примінене до всіх Прокураторій Державних і карних заведень.
§ 5.
Постанови сего розпорядку входять в житє з днем 20. грудня 1918.
РОЗПОРЯДОК
Державного Секретаря Судівництва із 18. грудня 1918 про державну прокураторію.
Арт. 1.
Утримуєть ся в силі всі закони і розпорядки бувшої австрійської держави про установленне державної прокураторії і виконуванне публичного обжалування, о скілько они не противлять ся державности Західно-Української Народної Републики.
Арт. 2.
Всі закони і розпорядки, які мали на ціли охорону прав і інтересів бувшої австрійської держави, єї армії, та єї орґанів, як також охорону прав і інтересів бувших коронних країв мають від тепер анальоґічно примінювати ся для охорони прав і інтересів Західно-Української Народної Републики, єї армії, та єї орґанів.
Арт. 3.
Усі державні публичні обвинителі, які находять ся на території бувшого ц. к. Висшого Суду Краєвого у Львові, стають державними публичними обвинителями Західно-Української Народної Републики і є обовязані в єї імени співділати при виконуванню карного судівництва. (далі на ст. 18) …
[Розпорядок про написи й печаті — закінчення § 1]
…і написи, та подбати про те, щоб їх замінено новозапровадженими емблемами й написами.
Зовнішня урядова вивіска (напис) має містити герб Західно-Української Народної Республіки (золотий лев на синьому полі, обернений у свій правий бік), а довкола герба — напис українською мовою: Вищий, окружний, повітовий Суд Зах. Укр. Нар. Республіки. (§ 6 закону від 21 листопада 1918 про тимчасову організацію судів і судової влади).
§ 2.
При всіх судах мають бути запроваджені орієнтаційні написи (таблички) українською і польською мовами.
§ 3.
Вищий Суд, окружні й повітові суди ЗУНР мають негайно запровадити урядову печать.
Урядова печать судів має круглу форму й містить довкола державного герба (лев, обернений у свій правий бік) урядову назву суду українською мовою.
На польськомовних документах (виготовленнях) урядова печать міститиме довкола державного герба урядову назву суду польським текстом.
§ 4.
Ці постанови аналогічно застосовуються до всіх державних прокуратур і кримінальних установ (закладів).
§ 5.
Постанови цього розпорядження набирають чинності з дня 20 грудня 1918.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Державного Секретаря Судівництва від 18 грудня 1918 про державну прокуратуру.
Арт. 1.
Залишаються чинними всі закони й розпорядження колишньої австрійської держави про заснування державної прокуратури і здійснення публічного обвинувачення, оскільки вони не суперечать державності Західно-Української Народної Республіки.
Арт. 2.
Усі закони й розпорядження, що мали на меті охорону прав та інтересів колишньої австрійської держави, її армії та її органів, а також охорону прав та інтересів колишніх коронних країв, надалі аналогічно застосовуються для охорони прав та інтересів Західно- Української Народної Республіки, її армії та її органів.
Арт. 3.
Усі державні публічні обвинувачі (прокурори), які перебувають на території колишнього ц.-к. Вищого Краєвого Суду у Львові, стають державними публічними обвинувачами Західно-Української Народної Республіки і зобов'язані від її імені співдіяти при здійсненні кримінального судочинства. (далі на ст. 18) …
- Завершення розпорядку про написи й печаті (§§ 1–5). Доповнює акт зі ст. 16 символічною та мовною конкретикою: зовнішні вивіски судів несуть герб ЗУНР (золотий лев на синьому — пор. Арт. V основного закону, ст. 5) з українським написом (§ 1); кругла урядова печать з гербом і назвою суду (§ 3); чинність — від 20 грудня 1918 (§ 5, той самий день, що й акт про присягу). Норми поширено й на прокуратури та кримінальні установи (§ 4).
- Двомовність — україно-польська (§§ 2–3). Прикметна риса правової культури ЗУНР: орієнтаційні таблички в судах обов'язково двома мовами — українською і польською (§ 2), а на польськомовних документах і печать має польський текст назви суду (§ 3, абз. 3). На тлі українсько-польської війни це свідома поступка мовним правам польської меншини — суд має бути зрозумілим усім сторонам провадження. Перегукується з вимогою ст. 10 застосовувати закони «без виїмку народности».
- Шістнадцятий акт — державна прокураторія (18 грудня 1918). Інституційна рецепція: ЗУНР переймає австрійський інститут державного обвинувачення (прокуратури) з усім його правовим масивом (Арт. 1), а захисні норми, писані колись для Австрії, її армії й коронних країв, тепер «механічно» перенацілено на захист ЗУНР (Арт. 2). Найважливіше — усі прокурори в окрузі бувшого ц.-к. Вищого Краєвого Суду у Львові автоматично стають прокурорами ЗУНР (Арт. 3). Та сама модель спадкоємності апарату, що й для суддів (ст. 5–6, 15–16) і фінансовців (ст. 11, 14).
- «коронні краї» / «публичне обжалування» / «прокураторія» / «виготовленє». Коронні краї (нім. Kronländer) — провінції Австро-Угорщини (Галичина, Буковина тощо); публичне обжалування / публичний обвинитель — державне (публічне) обвинувачення / прокурор (нім. Staatsanwalt); прокураторія — прокуратура; ц. к. (цісарсько-королівський, k. k.) — титул установ дуалістичної монархії; виготовленє — складений (виготовлений) документ, акт.
- Лексика: заступлено = замінено; на зверх = ззовні, зовні; звернений / обернений в свою праву сторону = повернений у правий (для самого герба) бік; орієнтаційні написи = вказівні таблички; виготовленя = документи, складені папери; карні заведення = кримінальні установи; утримуєть ся в силі = залишається чинним; о скілько = оскільки; противлять ся = суперечать; находять ся = перебувають; співділати = співдіяти, взаємодіяти; в єї імени = від її імені.
- Метод: сторінку відрендережено
pdftoppm -r 150 -png; текст друкований середнім кеглем (нижні артикули прокураторії — дрібнішим), читається без дорізки. Звірено опис герба й печаті (§§ 1, 3), двомовність написів (§ 2), дату чинності (20 грудня 1918, § 5) і дату/ предмет шістнадцятого акту (прокураторія, 18 грудня 1918), а також згадку ц.-к. Вищого Краєвого Суду у Львові в Арт. 3. Колонцифра «— 16 —».