Збірник законів, розпорядків та обіжників
Сторінка завершує шостий акт (фінансовий розпорядок про продаж тютюну — §§ 5–12: ставки оплати за концесію, заборона вуличного й рознощицького продажу, кари, фіскальне провадження, скасування давніх ліцензій) і відкриває новий жанр у збірнику — ОБІЖНИК (циркуляр) Ради Державних Секретарів до державних повітових комісарів від 1 грудня 1918. Якщо закони й розпорядки доти встановлювали норми, то обіжник — це виконавча інструкція урядові на місцях: як саме комісар має застосовувати закон, берегти лад і — найголовніше — провести військову бранку (мобілізацію). Угорі — колонцифра «— 9 —» і бібліотечна печатка Кобринського.
[Розпорядок про продаж тютюну — закінчення]
§ 5. Оплата виносить в місцевостях понад 10.000 мешканців (після конскрипції з р. 1910) 500 кор., в місцевостях понад 5.000 до 10.000 мешканців 400 кор., в инших місцевостях 300 кор.
§ 6. Згадану оплату зачисляє Уряд податковий в осібнім дневнику для продажі тютюну, потверджуючи зарахованнє на просьбі петента.
§ 7. Продаж фабрикатів тютюневих під голим небом або через розношеннє по хатах є зборонена.
§ 8. Переступленнє висше наведених приписів буде каране через Дирекцію округа скарбового гривною до 10.000 кор. і арештом до шести місяців.
§ 9. Доказове поступованнє переводить Дирекція скарбового округа на підставі поступовання скарбового закона карного. Дирекція скарбового округа видає і виконує карні вироки. Про відклики рішає остаточно Державний Секретаріят для справ скарбових.
§ 10. Сторожі скарбовій і жандармерії приказує ся дбати про докладне переведенне постанов сего розпорядку і доносити зверхній власти про кожде його нарушенне.
§ 11. Концесії (ліценції) всякого рода доси видані на продаж тютюну тратять свою силу.
§ 12. Сей розпорядок входить в життє з днем його оголошення.
ОБІЖНИК
Ради Державних Секретарів до державних повітових комісарів з дня 1. грудня 1918.
Державний повітовий комісар є найвисшим орґаном української власти на повіті і як такий він покликаний в першій мірі стояти на сторожі обовязуючих законів, примінювати їх точно і справедливо супроти всіх горожан держави без виїмку народности, віроісповідання і стану.
Одним з перших обовязків державного комісаря повітового є берегти ладу, спокою, безпеченства житя і майна всіх мешканців, живучих в повіті.
Ділами цивільної адміністрації повіту завідує виключно державний повітовий комісар і в тих ділах не видають ніяких заряджень ні рішень військові власти, до яких належить знова виключна компетенція у військових справах. Обі власти цивільна і військова мають обовязок співділати в удержуванню ладу і публичного безпеченства в повіті.
Як найвисший орґан цивільної адміністрації має право державний повітовий комісар уживати помочи війська для виконання своїх заряджень а військовий командант обовязаний йому ту поміч дати.
В першій мірі подбає державний повітовий комісар, щоби в повіті була переведена правильна військова бранка, до якої обовязані явитись всі мущини уроджені в р. 1901, а в граничних східних повітах, в яких Австрія рекрутів ні ополченців не брала, всі мущини уроджені в рр. 1883—1901. В тій ціли в кождім повіті має бути вложена державним повітовим комісарем (далі на ст. 11) …
[Розпорядок про продаж тютюну — закінчення]
§ 5. Оплата становить: у місцевостях понад 10 000 мешканців (за переписом (конскрипцією) 1910 року) — 500 корон; у місцевостях від 5 000 до 10 000 мешканців — 400 корон; в інших місцевостях — 300 корон.
§ 6. Згадану оплату зараховує податковий уряд в окремому журналі для продажу тютюну, підтверджуючи зарахування на проханні заявника (петента).
§ 7. Продаж тютюнових виробів просто неба або рознесенням по домівках — заборонено.
§ 8. Порушення вищенаведених приписів каратиметься Дирекцією скарбового округу грошовою карою (гривною) до 10 000 корон і арештом до шести місяців.
§ 9. Доказове провадження здійснює Дирекція скарбового округу за приписами скарбового кримінального закону. Дирекція скарбового округу ухвалює і виконує кримінальні вироки. Щодо оскаржень (відкликів) остаточно вирішує Державний Секретаріат скарбових справ.
§ 10. Скарбовій сторожі (фінансовій варті) і жандармерії наказується дбати про точне виконання постанов цього розпорядження і доносити вищій владі про кожне його порушення.
§ 11. Концесії (ліцензії) будь-якого роду, видані досі на продаж тютюну, втрачають свою силу.
§ 12. Це розпорядження набирає чинності з дня його оголошення.
ОБІЖНИК (ЦИРКУЛЯР)
Ради Державних Секретарів до державних повітових комісарів від 1 грудня 1918.
Державний повітовий комісар є найвищим органом української влади в повіті і як такий покликаний насамперед стояти на сторожі чинних законів, застосовувати їх точно і справедливо щодо всіх громадян держави без винятку — незалежно від національності, віросповідання і стану.
Одним із перших обов'язків державного повітового комісаря є берегти лад, спокій, безпеку життя і майна всіх мешканців, що живуть у повіті.
Справами цивільної адміністрації повіту завідує виключно державний повітовий комісар, і в цих справах військова влада не видає жодних розпоряджень чи рішень — до неї натомість належить виключна компетенція у військових справах. Обидві влади, цивільна й військова, зобов'язані співдіяти в підтриманні ладу і публічної безпеки в повіті.
Як найвищий орган цивільної адміністрації державний повітовий комісар має право вдаватися до допомоги війська для виконання своїх розпоряджень, а військовий командант зобов'язаний цю допомогу йому надати.
Насамперед державний повітовий комісар подбає, щоб у повіті було проведено належний військовий призов (бранку), на який зобов'язані з'явитися всі чоловіки, народжені 1901 року, а в прикордонних східних повітах, де Австрія не брала ні рекрутів, ні ополченців, — усі чоловіки, народжені в 1883–1901 роках. Із цією метою в кожному повіті має бути утворений державним повітовим комісарем (далі на ст. 11) …
- Завершення тютюнової монополії (§§ 5–12). Деталізація фіскального механізму: диференційована плата за концесію залежно від людності містечка (500 / 400 / 300 корон — за переписом 1910 р.), облік оплати в окремому журналі податкового уряду (§ 6), заборона вуличної торгівлі «під голим небом» і рознощицтва по хатах (§ 7), суворі кари — до 10 000 корон і 6 місяців арешту (§ 8), окреме скарбове кримінальне провадження з апеляцією до Секретаріяту скарбових справ (§ 9), нагляд скарбової сторожі й жандармерії (§ 10) і скасування всіх давніх австрійських ліцензій (§ 11). Класична державна акцизна монополія, перейнята від Австрії.
- Новий жанр — ОБІЖНИК (циркуляр). Уперше в збірнику з'являється обіжник — не норма права, а службова інструкція уряду (Ради Державних Секретарів) до своїх виконавців на місцях (повітових комісарів). Він конкретизує, як застосовувати щойно ухвалені закони про адміністрацію (ст. 6–8). Це доповнює правову частину збірника адміністративно-розпорядчою.
- Рівність перед законом (п. 1). Прикметна вимога: застосовувати закони «без виїмку народности, віроісповідання і стану» — тобто однаково до всіх громадян, зокрема до поляків і євреїв, які масово жили в галицьких повітах. Декларація громадянської рівности молодої держави на тлі міжнаціонального конфлікту.
- Розмежування цивільної й військової влади (пп. 3–4). Обіжник чітко проводить межу: цивільна адміністрація — виключно комісар, військові справи — військо; обидві «співдіють» у підтриманні ладу. Водночас комісар (як вища цивільна влада) може залучати військо до виконання своїх розпоряджень — баланс цивільного примату з опорою на армію.
- Військова бранка (п. 5) — головна практична мета. Найгостріше завдання зими 1918/19 — мобілізація до Української Галицької Армії. Обіжник наказує призвати чоловіків 1901 р. народження, а в прикордонних східних повітах (Покуття, Гуцульщина — де Австрія через близькість фронту й «неблагонадійність» не брала рекрутів) — усі вікові групи 1883–1901 рр. Це показує, що бранку прив'язано до потреб фронту українсько-польської війни.
- «гривна» (§ 8). Тут гривна — не назва валюти, а грошова кара/штраф (від давнього «гривна» як грошова сума; пор. нім. Geldstrafe). Самі суми лічено в коронах (кор.). Не плутати з гривнею УНР як валютою.
- Лексика: конскрипція = перепис (населення); петент = заявник, прохач; осібний дневник = окремий журнал/реєстр; зборонена = заборонена; переступленнє = порушення; доказове поступованнє = доказове (судове) провадження; відклики = оскарження, апеляції; сторож скарбова = фінансова варта; зверхня власть = вища, старша влада; виїмок = виняток; бранка = призов, рекрутський набір; мущини = чоловіки; уроджені = народжені; ополченці = ландштурм (резервне ополчення); вложена (управа/комісія) = утворена, заснована.
- Метод: сторінку відрендережено
pdftoppm -r 150 -png; текст друкований середнім кеглем, читається без дорізки. Звірено ставки оплати § 5 (500/400/300 кор., межі 10 000 і 5 000 мешканців, перепис 1910) і роки бранки в п. 5 обіжника (1901; прикордонні повіти 1883–1901). Угорі — бібліотечна печатка Кобринського; легке тло — просвічування звороту.