Новини ч. 13 с.17 — Архів-ІФ

Друга сторінка числа 13 (продовження стор. 16). Закінчення резолюцій з'їзду вчителів середніх шкіл, докладні «Вісти Коломийської Філії» з судового округу Гвіздець (земельна реформа, голод, стан шкіл), закордонна хроніка «По світу».

Увага про оригінал: на цій сторінці колонтитул помилково надрукований «Ч. 12» замість «Ч. 13» — типова для тодішнього друку похибка (рядок «шапки» 2-ї сторінки лишився незмінений від попереднього числа). Що це справді стор. 2 числа 13, доводять: повний титул на стор. 16 (Ч. 13, 27 марта), безперервне продовження тексту («…зре-» → «формована»), а також те, що справжня стор. 2 числа 12 — це стор. 15.

Оригінал · правопис 1919 р.

(колонтитул: «Ст. 2. — НОВИНИ. — Ч. 12» [sic, має бути Ч. 13])

[Зїзд учителів середних шкіл — продовженнє зі стор. 16]

…формована середна школа розпадається на низшу, однотипову середну школу, без клясичних мов і ріжнотипову висшу середну школу (гуманістична, реальна, модерно-фільольоґічна, технічна). Для співділання школи й дому, засновуються батьківські комітети з дорадним голосом.

II. В справі станової орґанізації рішено, що все учительство сер. шкіл має орґанізуватись на демократично-республиканських основах. Учителі всіх середних шкіл даної місцевости творять Раду вчителів сер. шкіл тоїж місцевости. Всі Ради вчит. сер. шкіл висилають по одному відпоручникови до Центральної Ради учит. сер. шкіл західної области Укр. Народної Републики, яка має свій осідок в місци, де обласне правлінне. Цент. Рада вчит. сер. шкіл вибирає з поміж своїх членів, як виконуючий орґан, виділ з девятьох членів, який висилає трьох сталих відпоручників до Державного Секретаріяту Освіти. Сі мужі довіря Цнетр. Ради вчит. сер. шкіл мають рішаючий голос у всіх станових справах учительства сер. шкіл в справах сер. шкільництва.

На основі тої станової орґанізації переводиться що 5 літ вибір діректора, його товариша й евентуально управителя сер. школи.

Ще ухвалив зїзд домагатися для вчителів відповідного матеріяльного забезпечення та заснувати кооперативу враз з иншими катеґоріями урядовців.

Вісти Коломийської Філії

Центрального Інформаційного Бюра при Директорії Укр. Народн. Републики.

В суд. окрузі Гвоздець спокій. Народ готовиться зустрічати весну. До весняних робіт недостає ярого насіння. Брак також коний. Пара господарських коний коштує 4 до 5000 К. Осінні засіви а передовсім пізнійші визимувались красно. Бараболя, що зимувала в корчах на полі, в більшій части не до ужитку. Много бараболь зігнило в землянках. Народ очікує нетерпеливо закона про земельну реформу. На вічах в справі земельної реформи, що відбулись дня 23. III. с. р. в Остапківцях (для Чехови і Остапковець) і Балинцях (для Хомяківки, Кулачковець, Балинець, Трофанівки і Бучачок) постановили присутні не платити за винайм 1 м. ґрунту більше як 10—20 К. Установлене так низькоі ціни мотивують тим, що управа (одного) метра виносить більше як 2000 К.; насіне коштує (1 q. ячменю) 1000 К. Вичищене 1 м. ґрунту, що лежав 5—6 літ облогом вимагає 5—6 дневної мозольної праці, не вчисляючи коштів за годівлю коний.

Марево голоду стає чимраз виднійше. Найбіднійші ідуть 4—8 км. тільки до комісаріяту у Гвіздци, щоб лиш дістати троха кукурудзянки на прокормлене себе і зголоднілих дітий. Народна школа в окрузі животіє. В кількох школах наука відбуваєсь неправильно, прочі або замешкані Поляками, що не зложили приречення, або замкнені, або опущені — розбиті. Шкільні власти не тільки, що не дбають про науку в нашім кутку, але навіть не заглядають сюди.

При кінци падолиста або в грудни був у Гвоздеччині оден шкільний референт, котрий приділив мешканя аж по конець марта 6-ом управителям-Полякам. Деяких з сих педаґоґів сселяне самі виквартирували, а деякі очікують речинця.

Замітне ще і се, що наші учителі, подаючись на „повітових" урядників, замешкують на дальше учит. мешканя, а новоіменовані „наша надія" Жиди не могуть знайти приміщення. Сумне вкінци що й се, що деяким з укр. учительства давали селяне даром мешканє, опал і харчі, а они не були ласкаві учити горячо люблену ними укр. дітвору.

За се шкільні власти обдарили ту місцевість Українкою мойсеєвої конфесії без матури, котра всіми силами старається укр. мову зблизити до „Esperanto" і вже поробила поступи в тім напрямі, бо середний рід прикметника одержав окінчене — ий.

Народ згідний з тим, щоб земельний поділ наступив аж — по укінченю війни, коли вернуть домів ті, що поливають землю своєю кровю.

Наші сусіди навчились вже укр. мови, крім Д-ра Натана Ґевірца, котрий уже часом забудесь і виготовить акт в польській мові. Поголоска про інтервенцію Вільзона в справі укр. польській лискавкою рознеслась і викликала досить корисне враженє.

Очікуєм мира, але аж тоді, коли ані пядь землі не останеться в ворожих руках.

По світу.

Вигнання бувшого цісаря. В справі вигнання бувшого цісаря заявив державний канцлер німецької Австрії, др. Реннер представникам преси таке: „Було нестерпиме, щоби в републиці жив цісар, казав себе титулувати „маєстатом" та почував себе й поводився як голова архикняжого дому; сей дім є в великій мірі виновником народніх нещасть. Ми признаємо тільки маєстат народа, не одиниці. Впрочім останнє слово в сій справі будуть мати Національні Збори".

Суверенність німецької Австрії. Від Німеччини вимагає найвисша воєнна рада антанти, щоби вона респектувала суверенність німецької Австрії.

Републиканські демонстрації в Білгороді. У столиці Сербії відбуваються демонстрації, в яких беруть участь зорґанізовані урядники та робітники. Дня 20 марта с. р. вийшли демонстранти походом під будинок, де радять Національні Збори, та домагалися серед грімких окликів — скинення короля й заведення републики.

Румунія просить допомоги у антанти. Румунія просить допомоги у антанти. В Букарешті відбулася коронна Рада. Присутні сконстатували одноголосно, що положенне Румунії на східній границі в найвисший мірі небезпечне. Рада звернулася до париської мирової конференції з проханнєм о негайну поміч проти Росії.

Бувший німецький цісар Вільгельм. Бувший німецький цісар Вільгельм домагався від німецького правительства гроший. Заряджено обчислення його майна. Показалося, що воно виносить 75 міліонів марок. Одначе правительство порішило дати Вільгельмови Гогенцоллернови покищо найбільше 600 тисяч марок.

(Ч. 459.) Друкарня Окруж. Війск. Команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.

Сучасна адаптація

[З'їзд учителів середніх шкіл — продовження зі стор. 16]

…реформована середня школа поділяється на нижчу однотипну середню школу (без класичних мов) і різнотипну вищу середню школу (гуманістична, реальна, модерно-філологічна, технічна). Для співпраці школи й дому засновуються батьківські комітети з дорадчим голосом.

II. У справі станової (професійної) організації вирішено, що все вчительство середніх шкіл має організуватися на демократично-республіканських засадах. Учителі всіх середніх шкіл даної місцевості утворюють Раду вчителів середніх шкіл тієї ж місцевості. Усі Ради вчителів середніх шкіл надсилають по одному представникові до Центральної ради вчителів середніх шкіл Західної області УНР, яка має осідок там, де й обласне правління. Центральна рада обирає зі своїх членів як виконавчий орган відділ із дев'яти осіб, що надсилає трьох постійних представників до Державного секретаріату освіти. Ці довірені особи Центральної ради мають вирішальний голос у всіх станових справах учительства середніх шкіл і в справах середньої освіти.

На основі цієї станової організації що 5 років проводиться вибір директора, його заступника та, за потреби, управителя середньої школи.

З'їзд ухвалив також домагатися для вчителів належного матеріального забезпечення й заснувати кооператив разом з іншими категоріями службовців.

Вісти Коломийської філії

Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР.

У судовому окрузі Гвіздець спокій. Народ готується зустрічати весну. До весняних робіт бракує ярого насіння. Бракує також коней. Пара робочих коней коштує 4–5000 корон. Осінні засіви, а надто пізніші, перезимували добре. Картопля, що зимувала в кагатах на полі, здебільшого непридатна; багато картоплі згнило в землянках. Народ нетерпляче чекає закону про земельну реформу. На вічах із приводу земельної реформи, що відбулися 23.III ц. р. в Остапківцях (для Чехова й Остапковець) і Балинцях (для Хом'яківки, Кулачковець, Балинця, Трофанівки й Бучачка), присутні постановили не платити за оренду 1 метра ґрунту більш як 10–20 корон. Таку низьку ціну вони мотивують тим, що обробіток одного метра коштує понад 2000 корон, а насіння (1 центнер ячменю) — 1000 корон; розчищення 1 метра ґрунту, що 5–6 років лежав облогом, потребує 5–6 днів важкої праці, не рахуючи коштів утримання коней.

Привид голоду стає дедалі помітнішим. Найбідніші йдуть по 4–8 км аж до комісаріату в Гвіздці, аби лише дістати трохи кукурудзяного борошна, щоб прогодувати себе й голодних дітей. Народна школа в окрузі ледь животіє. У кількох школах навчання йде з перебоями; решта або зайняті поляками, що не склали присяги, або замкнені, або занедбані — розбиті. Шкільна влада не лише не дбає про освіту в нашому закутку, а навіть не зазирає сюди.

Наприкінці листопада або в грудні у Гвіздеччині був один шкільний референт, що надав житло аж до кінця березня шістьом управителям-полякам. Декого з цих педагогів селяни самі виселили, а декотрі ще чекають на закінчення терміну.

Прикметно й те, що наші вчителі, переходячи на «повітових» урядників, далі займають учительське житло, а новопризначена «наша надія» — євреї — не можуть знайти приміщення. Сумно, врешті, й те, що декому з українського вчительства селяни безкоштовно давали житло, паливо й харчі, а ті не зволили вчити палко улюблену ними українську дітвору.

За це шкільна влада обдарувала ту місцевість українкою мойсеєвого віросповідання без матури, що всіма силами намагається наблизити українську мову до «есперанто» і вже досягла успіхів у цьому напрямі, бо середній рід прикметника дістав закінчення «-ий».

Народ згоден, щоб земельний поділ настав аж по закінченні війни, коли повернуться додому ті, хто поливає землю своєю кров'ю.

Наші сусіди вже навчилися української мови — окрім д-ра Натана Ґевірца, який часом забувається й складає документ польською. Чутка про інтервенцію Вільсона в українсько-польській справі рознеслася блискавкою й справила досить сприятливе враження.

Чекаємо миру — але лише тоді, коли жодної п'яді землі не лишиться у ворожих руках.

По світу.

Вигнання колишнього цісаря. У справі вигнання колишнього цісаря державний канцлер Німецької Австрії д-р Реннер заявив представникам преси таке: «Було нестерпно, щоб у республіці жив цісар, велів титулувати себе "величністю" та почувався й поводився як голова архикняжого дому; цей дім великою мірою винен у народних нещастях. Ми визнаємо лише величність народу, а не окремої особи. Зрештою, останнє слово в цій справі матимуть Національні збори».

Суверенність Німецької Австрії. Найвища воєнна рада Антанти вимагає від Німеччини, щоб вона шанувала суверенність Німецької Австрії.

Республіканські демонстрації в Белграді. У столиці Сербії відбуваються демонстрації, у яких беруть участь організовані урядовці та робітники. 20 березня ц. р. демонстранти пройшли походом під будинок, де засідають Національні збори, і серед гучних вигуків домагалися повалення короля та встановлення республіки.

Румунія просить допомоги в Антанти. Румунія просить допомоги в Антанти. У Бухаресті відбулася коронна рада. Присутні одностайно констатували, що становище Румунії на східному кордоні вкрай небезпечне. Рада звернулася до Паризької мирної конференції з проханням про негайну допомогу проти Росії.

Колишній німецький кайзер Вільгельм. Колишній німецький кайзер Вільгельм зажадав від німецького уряду грошей. Розпоряджено підрахувати його майно. Виявилося, що воно становить 75 мільйонів марок. Проте уряд вирішив наразі видати Вільгельмові Гогенцоллерну щонайбільше 600 тисяч марок.

(№ 459.) Друкарня Окружної військової команди під управою Ореста Кузьми в Коломиї.