Збірник законів, розпорядків та обіжників
Перша й найважливіша позиція збірника — конституційна основа Західно-Української Народної Республики. Це той самий акт, що його Українська Національна Рада ухвалила в Станиславові 13 падолиста (листопада) 1918 р., законодавчо оформивши проголошену 1 листопада державу. На цій сторінці — заголовок і Артикули I (Назва), II (Границі), III (Державна суверенність) та початок IV (Державне заступництво); артикул IV переходить на ст. 5. Угорі — овальна бібліотечна печатка «…Кобринського в Коломиї». Друкованого номера сторінки тут нема (це початкова сторінка акту); на наступній — колонцифра «— 4 —», отже цей аркуш відповідає друкованій стор. «3».
Тимчасовий основий закон
про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії
ухвалені Українською Національною Радою на засіданню дня 13. падолиста 1918.
Артикул I. — Назва.
Держава, проголошена на підставі права самоозначення народів Українською Національною Радою у Львові дня 16. жовтня 1918 року, обнимаюча весь простір бувшої австро-угорської монархії, заселений переважно Українцями, має назву Західна-Українська Народня Республика.
Артикул II. — Границі.
Простір Західно-української Народної Републики покривається з українською суцільною етноґрафічною областю в межах бувшої австро-угорської монархії — то є з українською частиною бувших австрійських коронних країв Галичини з Володимирією і Буковини, та з українськими частями бувших угорських столиць (Комітатів): Спиш, Шариш, Земляни, Уг. Берег, Угоча і Мармарош, — як вона означена на етноґрафічній карті австрійської монархії Карла барона Чернiґа Ethnographische Karte der österreichischen Monarchie, entworfen von Karl Freiherrn Czernig, herausgegeben von der k. k. Direktion der administrativen Statistik. Wien 1855 Maasstab I: 864.000).
Артикул III. — Державна суверенність.
Отся державна територія творить самостійну Західно-українську Народню Републику.
Артикул IV. — Державне заступництво.
Права власти іменем Західно-української Народньої Републики виконує весь єї народ через своє заступництво, вибране на основі загального, рівного, безпосереднього, тайного і пропорціонального права голосування без ріжниці пола. На сій самій основі мають бути вибрані (далі на ст. 5) …
Тимчасовий основний закон
про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії,
ухвалений Українською Національною Радою на засіданні 13 листопада 1918 (року).
Стаття I. — Назва.
Держава, проголошена на підставі права самовизначення народів Українською Національною Радою у Львові 16 жовтня 1918 року, що охоплює весь простір колишньої австро-угорської монархії, заселений переважно українцями, має назву Західно-Українська Народна Республіка.
Стаття II. — Кордони.
Простір Західно-Української Народної Республіки збігається зі суцільною українською етнографічною областю в межах колишньої австро-угорської монархії — тобто з українською частиною колишніх австрійських коронних країв Галичини з Володимирією і Буковини та з українськими частинами колишніх угорських столиць (комітатів): Спиш, Шариш, Земплин, Унг, Берег, Угоча і Мармарош, — як вона позначена на етнографічній карті австрійської монархії Карла барона Черніґа (Ethnographische Karte der österreichischen Monarchie, склав Karl Freiherr von Czoernig, видала ц.-к. Дирекція адміністративної статистики, Відень 1855, масштаб 1 : 864 000).
Стаття III. — Державний суверенітет.
Ця державна територія утворює самостійну Західно-Українську Народну Республіку.
Стаття IV. — Народне представництво.
Владу іменем Західно-Української Народної Республіки здійснює весь її народ через своє представництво, обране на основі загального, рівного, безпосереднього, таємного і пропорційного виборчого права без різниці статі. На цій самій основі мають бути обрані (далі на ст. 5) …
- Що це за акт. «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії» — установчий (конституційний) закон ЗУНР, ухвалений Українською Національною Радою 13 листопада 1918 р. Він заднім числом оформив проголошення держави 1 листопада 1918 («Листопадовий зрив») і визначив її назву, територію, суверенність, форму влади та символи (герб і прапор — Артикул V, уже на ст. 5). Це найвагоміший документ у збірнику, тож його вміщено першим.
- «16. жовтня 1918». Покликання на маніфест цісаря Карла I про федералізацію Австро-Угорщини (16.X.1918), у відповідь на який українські посли скликали Українську Національну Раду — представницький орган, що й проголосив державу.
- Назва «Західна-Українська Народня Республика». В оригіналі — саме така форма (з дефісним «Західна-» в заголовній згадці й «Західно-» у відмінкових формах нижче), Народня, Республика (без -і-). Усталене написання — Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР).
- Перелік комітатів (Артикул II). Закон претендував і на закарпатські угорські комітати (столиці) з русинським населенням: Спиш (Szepes), Шариш (Sáros), Земплин (Zemplén), Унг/Уж (Ung), Берег (Bereg), Угоча (Ugocsa), Мармарош (Máramaros). У друку тут стоїть «Земляни» (вочевидь друкарська похибка замість Земплин) і скорочення «Уг. Берег» — найімовірніше «Унґ, Берег» (два окремі комітати). Орфографію оригіналу збережено; ймовірні правильні форми подано в адаптації.
- Карта Черніґа. Покликання на авторитетну етнографічну карту Карла фон Черніґа (Karl Freiherr von Czoernig, Ethnographische Karte der österreichischen Monarchie, Відень, 1855, масштаб 1 : 864 000) — наукове обґрунтування етнічних кордонів молодої держави.
- Артикул IV — виборче право. Прикметне для доби: загальне, рівне, безпосереднє, таємне й пропорційне голосування «без ріжниці пола» — тобто з виборчим правом жінок, що тоді ще було новацією в Європі. Речення обривається на згадці про Установчі Збори й переходить на ст. 5 (там: до їх скликання всю владу виконують УНРада і Державний Секретаріят).
- «падолист» — галицька назва листопада; «столиці (Комітати)» — угорські адміністративні одиниці (комітати, мадяр. vármegye); «обнимаюча» = «що охоплює».
- Метод: сторінку відрендережено
pdftoppm -r 150; рядок із переліком комітатів додатково дорізано у 300 dpi (-x -y -W -H), щоб звірити власні географічні назви — підтверджено друковані форми «Земляни» та «Уг. Берег». Текст друкований великим кеглем, фон трохи засвічений просвічуванням звороту.